А) самець; б) самка

Встановлено трансоваріальна передача спірохет на протязі одного-двох поколінь.

Географічне поширення. Середня Азія, Афганістан, Іран, Індія. Споріднені селищному кліщеві види зустрічаються на Кавказі.

Морфофізіологічні особливості. Селищний кліщ темно-сірого кольору. Довжина самки 8, 2 мм, самця 5, 8. Очей немає.

Живиться на гризунах, кажанах, жайворонках, а також на свійських тваринах; собаках, великій рогатій худобі, конях, котах тощо. Дорослі кліщі можуть голодувати 13...28 років.

Профілактика кліщового поворотного тифу. Необхідно оберігати себе від потрапляння кліщів на тіло, не знаходитися довго у печерах, глинобитних будівлях та інших біотопах кліщів, застосовувати репеленти. Громадська профілактика, полягає у знищенні кліщів і гризунів. Найкращий ефект дає знесення старих глинобитних приміщень, які заселені кліщами, їх замінюють будинками європейського типу.

Родина Гамазові (Gamasoidea). Численна група дрібних кліщів довжиною 0, 2 - 2, 5 мм. Не мають очей. Тіло вкрите слабо хитизованою кутикулою, яка має багато щетинок. Паразитичні гамазові кліщі постійні ектопаразити, гематофаги. Багато видів гамазових кліщів можуть викликати дерматити (ураження шкіри), а інші види - переносники різних вірусних і бактеріальних хвороб людини. Гамазові кліщі (Dermanyssus gallinae - курячий кліщ), які паразитують на птахах (ластівки, стрижі, кури, голуби) і гризунах - переносники рекетсій - збудників Q-лихоманки. Через них також передаються людині збудники вірусних хвороб (енцефаліти, туляремія, геморагічні лихоманки).

Ornitonessus bacoti (пацюковий кліщ) - переносник ендемічного, або пацюкового висипного тифу, який відноситься до антропозоонозів, а також інших інфекцій.

Отруйні членистоноги.

Фаланги, або сольпуги (Solіpugae), мають розчленоване тіло. Хеліцери нагадують клешні, а педіпальпи, які виконують функцію щупалець, подібні до ніг.