Спиратися. Опиратися

Спиратися – використовувати щось як опору (у переносному значенні це може бути опора моральна, теоретична та ін.: спиратися на знання, досвід, уміння.

Опиратися – чинити опір, не піддаватися.

Зверніть увагу: слова професійний – професіональний різняться своїм значенням, а от слова офіційний – офіціальний, емоційний – емоціональний не мають відмінностей у значенні; при виборі перевага надається першим словам (офіційне повідомлення, офіційний візит, офіційний прийом; емоційний виступ).

Дуже часто зустрічаються помилки при перекладі з російської мови на українську. Наприклад, нерозрізнення значень українських слів “уява” і “уявлення”: російське “ воображение” – це українське уява, фантазія; російське “представление” – це українське „ уявлення” – сума знань про щось. На жаль, при перекладі часто користуються лише словом “уява” – в обох випадках.

Російське “тактичный” – українською тактовний (той, що має почуття міри – тактовна людина); російське “тактический” – українською тактичний (від тактика – сукупність прийомів, методів або способів, які використовуються в політиці, спорті, на війні).

Багатозначне російське слово “способный” українською перекладається двома словами: здібний (той, хто має до чогось нахил від природи) і здатний (той, хто в змозі щось зробити).

Паронімічні, близькозвучні слова легко переплутати, особливо в спонтанній, непідготовленій промові. Якщо є сумніви – пропустіть це слово, не вживайте його, доки не подивитесь у словник.

У лексичній системі української мови існують відношення, що ґрунтуються на формальних ознаках. Це омонімічні відношення.

Омоніми – слова або окремі словоформи, тотожні за звуковим складом, але відмінні за значенням.

Наприклад, слова склад (приміщення для зберігання чого-небудь) і склад (відрізок звукового потоку мовлення); наривати (запалення, що нариває) і наривати (рвучи збирати) є омонімами.

Розрізняють такі групи омонімів: власне лексичні омоніми, омоформи, омофони і омографи.

Власне лексичні омоніми. Слова цієї групи мають найбільший ступінь омонімічності. Серед них виокремлюють повні і неповні омоніми. Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах, наприклад: коса (заплетене волосся) – коса (знаряддя праці) – коса (вузька смуга суходолу в морі, річці, лимані). Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм, наприклад, слова жати (тиснути) і жати (зрізати стебла злаків) збігаються у формах минулого часу: жав, жала, жали, але відрізняються у формах теперішнього часу: жму, жмеш, жмуть і жну, жнеш, жнуть. Такі слова називаються омоформами. Омофони – це слова, що збігаються за звучанням, але пишуться неоднаково: мрія – мрія ти, сонце – чи не сон це? Омографи – слова, що збігаються за написанням, але відрізняються за значенням і наголосом: м`ука і мук`а, з`амок і зам`ок, пл`ачу і плач`у.

Омонімію треба відрізняти від багатозначності. Слова-омоніми в сучасній мові нічого спільного у значенні між собою не мають, а багатозначні слова пов’язані між собою значенням, до того ж одне з цих значень є вихідним, прямим, а друге вторинним.