Теоретична частина. Під податковим регулюванням розуміють ціле-спрямований вплив держави на учасників економічних відно-син шляхом використання засобів та інструментів податкової

Під податковим регулюванням розуміють ціле-спрямований вплив держави на учасників економічних відно-син шляхом використання засобів та інструментів податкової політики.

До найважливіших завдань, розв'язуваних за допомогою податкового регулювання на макрорівні, відносять:

- регулювання попиту та пропозиції;

- формування раціонального співвідношення між нако-пиченням і споживанням;

- вплив на темпи інфляційних процесів;

- формування раціональної галузевої структури;

- стимулювання інвестиційних процесів;

- підтримка інноваційної діяльності;

- насичення ринку соціально значущими товарами та по-слугами;

- прискорений розвиток депресивних регіонів.

До принципів податкового регулювання можна віднести такі принципи:

1. Наукової обґрунтованості

2. Системності

3. Пріоритетності

4. Законодавчого врегулювання

5. Безперервності

6. Ефективності

7. Узгодження інтересів

8. Комплексності

9. Раціонального поєднання стратегічного та тактичного підходів

10. Адаптації

11. Мінімальної достатності

Принцип наукової обґрунтованості є одним з базових принципів державного регулювання та передбачає врахування вимогоб'єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного ісоціального життя суспільства, національних особливостей.

Принцип узгодження інтересів є одним з ключових принципів податкового регулювання, оскільки механізм впли-ву заходів податкової політики на соціально-економічні проце-си реалізується саме через учасників податкових правовідно-син.

Принцип системності податкового регулювання обумов-лений системним характером об'єкта регулювання — націо-нальної економіки, яка є складною динамічною системою, що включає в себе різні рівні та елементи. Виходячи з цього, дер-жавне регулювання взагалі та податкове регулювання зокрема має ґрунтуватися на системних засадах у розв'язанні еконо-мічних, соціальних, науково-технічних, екологічних та інших проблем.

Принцип комплексності. Податкове регулювання є не єди-ним методом реалізації соціально-економічної політики дер-жави. Воно має застосовуватися в комплексі з іншими прями-ми та непрямими методами державного регулювання, такими як митно-тарифне регулювання, державна політика ціноутво-рення, бюджетна політика, ліцензування певних видів госпо-дарської діяльності, монетарна політика тощо.

Принцип пріоритетності передбачає чітке визначення пріоритетів податкового регулювання — основних соціально-економічних проблем розвитку країни, на вирішенні яких че-рез податкові заходи необхідно зосередитися державі в конкретний момент часу.

Принцип раціонального поєднання стратегічного та тактичного підходів у податковому регулюванні. На кожному етапі розвитку економіки країни постає завдання раціонального поєднання стратегії і тактики податкового регулювання. Проте згідно з принципом пріоритетності, перевага у податковому регулюванні має надаватися саме використанню податкових інструментів стратегічного характеру.

Принцип законодавчого врегулювання випливає зі специ-фіки податків та оподаткування як інституту сучасного су-спільства. Він полягає в тому, що всі інструменти державного регулювання у сфері оподаткування мають бути чітко регла-ментовані відповідними законодавчими актами, причому за-конодавчо мають бути врегульовані всі елементи кожного з цих інструментів.

Принцип адаптації передбачає коригування впливу дер-жави на соціально-економічні процеси залежно від внутрішніх та зовнішніх умов розвитку країни на основі безперервного аналізу дієвості й ефективності заходів податкового регулю-вання.

Принцип безперервності полягає в тому, що процес подат-кового регулювання, хоча й реалізується за допомогою окре-мих дискретних механізмів, термін дії яких є обмеженим, але в цілому має безперервний характер. Застосовувані інструмен-ти податкового регулювання мають бути послідовними та ви-пливати з пріоритетів загальнодержавного розвитку.

Принцип мінімальної достатності випливає з відповідного принципу державного регулювання економіки, який по-лягає в тому, що держава повинна виконувати тільки ті функ-ції, які не може забезпечувати ринок.

Принцип ефективності податкового регулювання означає порівнянність втрат бюджетів та витрат, пов'язаних з податко-вим адмініструванням заходів податкового регулювання, з ре-зультатами державного втручання в економіку засобами податкової політики.

Податкові пільги є одним з найбільш широко розповсюджених механізмів сучасного податкового регулювання. Світовою практикою вироблений комплекс принципів надання податкових пільг. Найбільш важливими серед них є такі:

1) застосування податкових пільг не повинно мати вибірковий характер, у тому числі й залежно від форми власності платників. Індивідуально надані платнику пільги порушують принцип рівності в оподаткуванні, обмежують права інших суб’єктів господарювання і, як правило, мають корупційний характер;

2) застосування пільг не повинно завдавати істотного збитку державним економічним інтересам, а їх введення має бути економічно обґрунтованим як з погляду інтересів держави, так і з позиції інтересів платників;

3) при введенні пільг перевагу мають цільові пільги, застосування яких передбачає чітке цільове використання суми податку, яка залишається в розпорядженні платника;

4) порядок дії та умови надання податкових пільг мають визначатися винятково в законодавчих актах і не підлягають істотним коригуванням на місцевому рівні;

5) повноваження місцевих органів управління у сфері податкових пільг мають обмежуватися законодавством.