Тестові завдання. 1.Податкове регулювання- це:

1. Податкове регулювання - це:

1) розподіл податків і зборів на закріплені та регулюючі, затвердження нормативів відрахувань від загальнодержавних податків до місцевих бюджетів, надання дотацій, субсидій, субвенцій тощо;

2) заходи непрямого впливу на економіку та соціальні процеси через зміну податків, податкових ставок, податкових пільг, зниження чи підвищення загального рівня оподаткування, відрахувань до бюджету;

3) встановлення твердих, договірних, вільних цін і тарифів.

2. Система податкового регулювання включає:

1) методи;

2) податкові канікули;

3) податкове планування;

4) способи.

3. Способи податкового регулювання:

1) система пільг;

2) міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування;

3) система санкцій;

4) система бюджетно-податкового регулювання.

4. Методи податкового регулювання включають:

1) спрощені технології оподаткування;

2) система пільг;

3) міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування;

4) податкові канікули.

5. До найважливіших завдань, розв'язуваних за допомогою податкового регулювання на макрорівні, відносять:

1) регулювання попиту та пропозиції;

2) формування нераціонального співвідношення між нако-пиченням і споживанням;

3) вплив на темпи інфляційних процесів;

4) уповільнений розвиток депресивних регіонів.

6. До принципів податкового регулювання можна віднести такі принципи:

1) наукової обґрунтованості;

2) системності;

3) пріоритетності;

4) адміністративне врегулювання;

5) безперервності.

 

7. Принцип наукової обґрунтованості податкового регулювання – це:

1) одним з базових принципів державного регулювання та передбачає врахування вимогоб'єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного ісоціального життя суспільства, національних особливостей;

2) одним з ключових принципів податкового регулювання, оскільки механізм впли-ву заходів податкової політики на соціально-економічні проце-си реалізується саме через учасників податкових правовідно-син;

3) інше.

 

8. Що передбачає принцип адаптації:

1) чітке визначення пріоритетів податкового регулювання — основних соціально-економічних проблем розвитку країни, на вирішенні яких че-рез податкові заходи необхідно зосередитися державі в конкретний момент часу;

2) коригування впливу дер-жави на соціально-економічні процеси залежно від внутрішніх та зовнішніх умов розвитку країни на основі безперервного аналізу дієвості й ефективності заходів податкового регулю-вання;

3) порівнянність втрат бюджетів та витрат, пов'язаних з податко-вим адмініструванням заходів щодо податкового регулювання, з ре-зультатами державного втручання в економіку засобами податкової політики.

 

9. Групи, на які можна поділити інструменти податкового регулювання, з погляду характеру їх дії:

1) системні;

2) місцеві;

3) комплексні;

4) оперативні;

5) локальні.

 

10. До інструментів системного характеру відносять:

1) засоби податкового регулювання, вбудовані в систему оподаткування;

2) фіксований сільськогосподарський податок з юридичних осіб;

3) інше.

11. Принципи організації системи податкового стимулювання включають:

1) застосування податкових пільг, яке не повинне носити вибіркового характеру;

2) податкове пільгування, якому властиво обов’язковість застосування;

3) місцевий рівень застосування пільг, що не виходить за рамки, визначені державними законами;

4) податкові пільги, які не повинні приносити збитки ні доходам бюджету, ні корпоративним чи особистим інтересам платників.

 

12. Податкові пільги – це:

1) часткове або повне надання переваг при виконанні господарської діяльності;

2) повне звільнення від податків;

3) надання переваг, часткове або повне звільнення від виконання встановлених правил, обов’язків або полегшення умов виконання податкових зобов’язань.

13. Мета надання податкових пільг:

1) зниження податкового тиску;

2) вирішення соціальних проблем;

3) реструктуризація;

4) спрощення технології оподаткування;

5) державна підтримка підприємств провідних галузей.

14. За характером цілей податкової політики держави податкові пільги підрозділяються на дві групи:

1) соціальні;

2) політичні;

3) економічні;

4) адміністративні.

15. Характерними рисами податкових пільг як інструментів податкового регулювання є:

1) обмежена сфера застосування;

2) екстериторіальність;

3) мобільність.

 

16. Екстериторіальність – це:

1) кожна з податкових пільг жорстоко „прив’язана” до відповідного податку і сфера її застосування обмежується винятково тим податком або збором, у механізм якого вона вбудована. Крім того, сфера застосування пільги обмежується спеціальними умовами, які визначають її потенційних користувачів;

2) застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони використовуються на тій території, на якій справляється відповідний податок (на території держави – для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно – територіальної одиниці – для місцевих податків та зборів);

3) податкові пільги мають можливість достатньо оперативно коригувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулюючі податковий механізм тактичного характеру.

 

17. Мобільність – це:

1) кожна з податкових пільг жорстоко „прив’язана” до відповідного податку і сфера її застосування обмежується винятково тим податком або збором, у механізм якого вона вбудована. Крім того, сфера застосування пільги обмежується спеціальними умовами, які визначають її потенційних користувачів;

2) застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони використовуються на тій території, на якій справляється відповідний податок (на території держави – для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно – територіальної одиниці – для місцевих податків та зборів);

3) податкові пільги мають можливість достатньо оперативно коригувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулюючи податковий механізм тактичного характеру.

 

18. Обмежена сфера застосування – це:

1) кожна з податкових пільг жорстоко „прив’язана” до відповідного податку і сфера її застосування обмежується винятково тим податком або збором, у механізм якого вона вбудована. Крім того, сфера застосування пільги обмежується спеціальними умовами, які визначають її потенційних користувачів;

2) застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони використовуються на тій території, на якій справляється відповідний податок (на території держави – для загальнодержавних податків і зборів або в межах адміністративно – територіальної одиниці – для місцевих податків та зборів);

3) податкові пільги мають можливість достатньо оперативно коригувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків, тобто вони можуть розглядатися як регулюючі податковий механізм тактичного характеру.

19. Класифікація податкових пільг:

1) пільги, що враховують регіональні відмінності у системах оподаткування;

2) зниження податкових ставок для окремих галузей і видів діяльності;

3) податковий кредит;

4) надання права на застосування податкової знижки з ПДФО;

5) звільнення від сплати податків окремих видів господарських операцій і продукції, робіт і послуг.

 

20. До принципів організації системи податкового стимулювання відносять:

1) законність;

2) застосування податкових пільг повинно приносити збитки доходам бюджету, а не корпоративним чи особистим інтересам платників;

3) застосування податкових пільг повинно носити вибірковий характер;

4)на місцевому рівні застосування пільг не виходить за рамки, визначені державними законами.