Порядок обрахунків в програмі Microsoft Excel
Розглянемо методику математичного опрацювання рівноточних вимірювань однієї величини для наведеного вище прикладу засобами Microsoft Excel. Запускаємо Microsoft Excel, відкриваємо файл МОГВ.xlsx. На новому аркуші («Лист3») курсором виділяємо комірку В2 і вводимо з клавіатури заголовок «Математичне опрацювання рівноточних вимірювань однієї величини». Всі текстові і числові дані робимо шрифтом Times New Roman чорного кольору, розміром 12 pt. Пропускаємо один рядок. Починаючи з комірки В4 креслимо таблицю за зразком, приведеним на рис. 5. Рис. 5 – Заповнення таблиці з вихідними даними. Таблиця повинна мати 8 колонок. Кількість рядків повинна відповідати числу вимірювань горизонтального кута (відповідно до завдання) плюс верхній рядок із назвою колонок, другий рядок із номерами колонок і нижній рядок для підбиття суми отриманих значень. В другу, третю і четверту колонки відповідно вводимо значення градусів, мінут і секунд виміряного кута. Ці колонки об’єднуємо під загальною назвою «Горизонтальний кут, li». Для об’єднання суміжних комірок виділяємо їх курсором і на вкладці «Главная» в групі «Выравнивание» обираємо команду «Объединить и поместить в центре» (рис. 6). Рис. 6 – Кнопка об’єднання комірок Для введення символів «δ», «°», «’», «’’» на вкладці «Вставка» в групі «Текст» обираємо команду «Символ». У вікні, яке з’явилось (рис. 7) обираємо необхідний символ і натискаємо на клавішу «Вставить». Рис. 7 – Таблиця символів Для введення надрядкового символу натискаємо праву клавішу миші, в контекстному меню обираємо команду «Формат ячеек…». У вікні, яке з’явилось (рис. 8), у полі «Видоизменение» ставимо галочку напроти пункту «Надстрочный», і натискаємо на клавішу «ОК». Після цього вводимо символ з клавіатури. Для накреслення границь таблиці, виділяємо курсором діапазон комірок, які займає таблиця (в даному випадку від В4 до I16). На вкладці «Главная» в групі «Шрифт» із випадаючого меню команди «Границы» обираємо пункт «Все границы» (рис. 9). Під таблицею, пропустивши один вільний рядок, записуємо значення умовного нуля Рис. 8 – Установки властивостей шрифту В п’ятій колонці таблиці (рис. 10) обчислюємо значення різниць Обчислюємо суму різниць Під значенням умовного нуля, на рядок нижче (рис. 10), обчислюємо значення простої арифметичної середини Отриманий результат заокруглюємо до 0.01'' і отримуємо значення Рис. 9 – Меню «Границы» Находимо похибку заокруглення В шостій колонці таблиці обчислюємо значення В сьомій колонці обчислюємо поправки Рис. 10 – Загальний вигляд аркуша з результатами обчислень Виконуємо контроль обчислень, перевіркою рівності (13). Для цього під нижнім рядком сьомої колонки таблиці, в комірку Н17 вводимо формулу «=ОКРУГЛ(9*С22; 2)», де цифра «9» дорівнює кількості вимірювань. Отримані значення в комірках Н16 і Н17 мають збігатися. В даному випадку умова виконується: 0.04 = 0.04. В восьмій колонці таблиці находимо квадрати поправок і їх сумарне значення Перевіряємо виконання рівності (14). Для цього під нижнім рядком восьмої колонки таблиці, в комірку І17 вводимо формулу «=G16-F16^2/9», де цифра «9» дорівнює кількості вимірювань. В результаті маємо що не виходить за межі точності обчислень. Обчислюємо емпіричну середню квадратичну похибку одного вимірювання Обчислюємо середню квадратичну похибку простої арифметичної середини Оцінюємо надійність величини Оцінюємо надійність величини Зберігаємо зміни в файлі МОГВ.xlsx, виходимо з Microsoft Excel.
|