Порядок роботи. 1. Обчислити різниці подвійних рівноточних вимірювань за формулою (29)

1. Обчислити різниці подвійних рівноточних вимірювань за формулою (29). При наявності двох результатів рівноточних вимірювань однієї величини можна припустити, що їх систематичні похибки близькі за значенням одна до іншої. Це означає, що систематичний вплив в різницях буде в значній мірі компенсований. Тому систематичні похибки в різницях подвійних вимірювань називають залишковим.

2. Виконати перевірку значущості залишкових систематичних похибок у різницях подвійних вимірювань. Критерієм значущості в даному випадку буде виконання нерівності

де – кількість пар подвійних вимірювань.

Якщо нерівність (30) не виконується, приходимо до висновку, що залишкові систематичні похибки в різницях подвійних вимірювань незначущі, – ними можна знехтувати. В протилежному випадку, необхідно обчислити величину середньої систематичної похибки в різницях подвійних вимірювань.

3. Обчислити величину середньої систематичної похибки за формулою

4. Обчислити середню систематичну похибку окремого вимірювання. Якщо систематичними похибками в різницях подвійних вимірювань можна знехтувати, то середню квадратичну похибку обчислюють за формулою

У випадку, коли залишкова систематична похибка в різницях має достатньо велике значення, її вилучають із різниць подвійних вимірювань. А середню квадратичну похибку в такому разі обчислюють за формулою

де .

5. Обчислити середню квадратичну похибку середнього значення з двох вимірювань за формулою

6. Оцінити надійність величин, отриманих на підставі виразів (32) – (34). При відносно невеликій кількості вимірювань це можна зробити за формулами

Приклад. Наведені результати рівноточних вимірювань довжин ліній світлодалекоміром (табл. 5). Кожна лінія виміряна двічі. Виконати оцінку точності подвійних рівноточних вимірювань.

Обчислюємо різниці в кожній парі подвійних рівноточних вимірювань за формулою (29) і находимо їх суму. Результати виражаємо в міліметрах і заносимо до табл. 5 (колонка 4).

Зіставляємо нерівність (30), яка є критерієм значущості систематичної похибки в різницях подвійних вимірювань

Так як нерівність виконується, приходимо до висновку, що різниці містять залишкову систематичну похибку, яку необхідно врахувати під час виконання оцінки точності.

В такому випадку, визначаємо величину середньої систематичної похибки за формулою (31)

і вилучаємо її із різниць , тобто обчислюємо величини . Результати заокруглюємо до 0.1 мм, підраховуємо їх суму і заносимо до табл. 5 (колонка 5).

Таблиця 5 – Результати обчислень

№	Довжина лінії, м	мм.	мм.	мм2.
1	2	3	4	5	6
	451.259	451.264	-5	0, 6	0, 36
	357.437	357.434		8, 6	73, 96
	495.557	495.562	-5	0, 6	0, 36
	424.053	424.061	-8	-2, 4	5, 76
	396.236	396.243	-7	-1, 4	1, 96
	241.971	241.979	-8	-2, 4	5, 76
	340.614	340.625	-11	-5, 4	29, 16
	377.504	377.513	-9	-3, 4	11, 56
	407.643	407.665	-22	-16, 4	268, 96
	334.896	334.901	-5	0, 6	0, 36
	225.038	225.037		6, 6	43, 56
	390.858	390.858		5, 6	31, 36
	316.733	316.729		9, 6	92, 16
	361.279	361.285	-6	-0, 4	0, 16
Σ			-78	0.4	565.44

 

Контролем обчислень різниць слугує рівність

яка повинна виконуватись в межах похибки заокруглення. Результати вимірювань довжин ліній в даному прикладі отримані з точністю 1 мм. При обчисленні середньої систематичної похибки ми залишаємо на один десятковий знак більше, ніж у вихідних даних. Тому гранична похибка заокруглення величини становить ±0.05 мм, а рівність (37) в даному випадку повинна виконуватись в межах

Підставивши відповідні числові значення, отримаємо

Якщо нерівність виконується, далі обчислюємо значення з точністю 0.01 мм² і підраховуємо їх суму. Результати заносимо до табл. 5 (колонка 6).

Середню квадратичну похибку окремого результату вимірювання обчислюємо за формулою (33)

Обчислюємо середню квадратичну похибку середньої довжини лінії в кожній парі подвійних вимірювань за формулою (34)

Оцінюємо надійність величин і за формулами (35) і (36) відповідно