Малюнок 30 Моя сім’я зараз. Сім’я в мою відсутність

 

П.: На мал. 24 (айсберг) ми говорили, що вгорі – лід, а внизу - полум’я. Якщо діагностика вірна, то в наступних малюнках це підтверджується. І ми бачимо, що лавина є тут вгорі, як загрозлива крига. І Марина прийшла з проблемою, що вона якби заморожена у своїй активності, бо це кліше на рефлекторному рівні вже приліпилося, і спробуй цей «бетон» зрушити. Весь час будь-яка активність піддавалася критиці, щось було не так?

М.: Абсолютно точно! Моя сім’я зараз (ліворуч на малюнку) – я б не сказала, що це вулкан. Це вогонь вночі, але він нікому не потрібен, він не світить нікому, немає дороги, щоб комусь він світив.

П.: Але він може ще нести якусь небезпеку, бо це не окреме багаття, запалено все.

М.: Так, може нести небезпеку для людей.

П.: Цікаво, що це велика пожежа, а не світить. Різко розділяється темінь і пожежа. Вона не несе світла, а несе певну загрозу, може спалювати, знищувати все.

М.: Сім’я в мою відсутність (праворуч на малюнку) - це я, живчик. Миша - це мати, батько - собака. Сестра, і чоловік сестри.

П.: Але ж він не з вами живе?

М.: Так, тому я його і відокремила. Але вони - чоловік і жінка, не розлучені, іноді він з’являється в нашій сім’ї.

П.: А це що за тваринка? З таким довгим носом?

М.: Собака, з бабочкою червоною.

П.: Миша – це мати, щось сіре, те, що ви не любите. Ми бачили, що заяць ганявся за мишею.

М.: Так.

П.: Значить, «я боюсь матері, бо зайчик, але страх долаю тим, що нападаю на неї, ганюсь за нею».

М.: Я на матір ніколи відкрито не нападаю.

.П.: Це зараз, ви уже з червоним дипломом, але є певні періоди ваших взаємин, як багаття.

М.: Я ніколи і не нападала, а могла відказати їй так, що наша розмова одразу припинялася.

П.: А що це за вміння так сказати?

М.: Мати це називає «сильно розумна».

П.: І ви знаєте, що чути такі слова їй боляче?

М.: Ні, просто вона відчуває, що уже все, розмова закінчена.

П.: І ви відчуваєте себе переможецею?

М.: Так. Після цього мати подумає, вигадає щось і прийде знову. Я не кричу, можу сказати спокійно, але так щоб людина пішла і замислилась. Це припиняє наші баталії. Я б хотіла, щоб і мені хтось так відповідав, на цьому можна рости.

П.: На малюнку розділяюча лінія? Розділяє щось їх, але не дуже жорстко, члени родини можуть бути і разом?

М.: Вони і є разом. То не дуже міцна перепона.

П.: Тобто для вас батько і мати як одне ціле?

М.: Батьки надто різні люди, але я впевнена, що батько дуже кохає матір.

П.: Ви за це не любите батька?

М.: Я його дуже люблю. Якби він ще матір не любив…

П.: Це означає, що «я ідентифікуюсь із матір’ю». Батько для вас не байдужий, а ідентифікація з матір’ю дозволяє вважати, що він непоганий чоловік, а для вас це важливо.

М.: Так, для моєї матері він не поганий чоловік. Якби не пияцтво, він був би дуже хороший. Він вірний, дуже любить матір. Її немає декілька днів, десь поїхала - і він починає хвилюватися, телефонувати. Він надто турботливий стосовно всіх членів родини.

П.: Звертають увагу на малюнку райдужні кольори, а ви - зверху, над ними, як дах.

Член групи: Вогонь на мал.30 і живчик жовтого кольору, а мама – чорного.

П.: Так, ми вже бачили чорного кота. Гіпотеза: вогонь часто виникає тоді, коли ви дома, а коли вас немає, то будуть зовсім інші кольори.

М.: Так.

П.: Бо «я в сім’ї і водночас десь поза сім’єю».

М.: Так. Коли я піду з сім’ї, їм набагато буде спокійніше.

П.: Але тоді потрібно замислитися, якими ви рисами володієте, що створюєте такий вогонь у сім’ї?