Малюнок 33 Людина, яку я відчужую. Людина, яку я не поважаю

М.: Це медуза, ящірка, жаба та гіперболізований кліщ.

П.: Дуже часто гіперболізація потрапляє в поле зору. Чи властиво вам перебільшувати їхні реакції на вас, що то така темрява? До кліща ви кого можете віднести: сестру чи іншого когось?

М.: Це узагальнюючий образ для двох - матері і для сестри.

П.: Вам видається, що вони за вас чіпляються, впинаються, ви їх називаєте вампірами.

М.: І ще кліщами.

П.: І так їм говорите?

М.: Ні, я їм такого ніколи не кажу,

П.: Подумки?

М.: Так.

П.: Але ж мати читає ваш щоденник, про вампіризм.

М.: Не читає.

П.: Бо на дверях замок гарний стоїть. А ця надута жаба – то вам люди видаються такими?

М.: Є люди-жаби, і я зобразила саме їх. Жаба душить, заздрісна, я її не поважаю, відчужую. Особливо, коли у людей хороші стосунки, то їм ще чогось не вистачає, і вони якісь каверзи здійснюють.

П.: Медуза теж дуже велика, на поверхні. Чи не до вас вона відноситься?

М.: Думаю, ні. Я зображала смертоносну медузу. Є такий вид медуз. Коли вони торкаються людини, то вона помирає в будь-якому випадку. Вони живуть в океані, щодо них проводили дослідження.

П.: Якщо це смертоносна медуза, і в воді, то це означає загрозу для життя. Залишило слід те, що вас могло не бути на цьому світі. І такою смертоносною медузою видається мати, бо вона вирішувала вашу долю: залишити або умертвити.

М.: Може й так.

П.: Чи не видається вам, що мати зафіксована на такій функції? Вона несе загрозу і весь час хоче умертвити вашу душу, вашу психіку?

М.: Я ніколи так глобально не думала, що вона може умертвити. Зламати певною мірою - так.

П.: А замок все-таки стоїть на дверях. І, очевидно, у вас до матері відсутня довіра.

М.: Немає довіри.

П.: Ящірка теж страшна?

М.: Ні, не дуже, але неприємна.

П.: Такий песимістичний і страхітливий малюнок, бо усі ми остерігаємося жаління медузи, кліщів, а такі жаби викликають острах. Представлені страхи, тривога.

М.: Так.