Малюнок 27 Моє майбутнє

П.: Це якийсь подарунок?

М.: Так. Сюрприз. Дзвіночок - просто свято, випускний шкільний вечір. Є також малина і якась вертушка.

П.: В чому сутність майбутнього? Воно невідоме? Подарунок маленький порівняно з малиною, бачимо порушення величини реальних об’єктів. І штучна вертушка.

М.: Хочеться, щоб у майбутньому все було солодке, як малина.

П.: Але ж за природою речей не буває такої великої малини. Тобто своїм малюнком ви показуєте, що «я не дуже вірю, що справді мені буде солодко».

М.: Так, я не дуже вірю.

П.(До групи): Цікаво, як через малюнок передається складний психологічний зміст! Архетип дає можливість передавати зміст у візуальній формі. (До Марині): Щось у житті у вас було пов’язане з цим дзвіночком? Можливо, це як атрибут дитинства, бо дзвіночками бавлять дітей.

М.: Була ситуація в дитинстві! Мені було три роки, а сестрі - п'ять, чіпляли Леніна з дзвіночком на свято, парад. Сестра захотіла дзвіночок з Леніним, батьки беруть мій дзвіночок і перечіпляють на її шубу. А я говорю: «Дзвіночок забераєте, то хоч Леніна залиште».

П.: Уявляєте? Тепер майбутнє – «щоб у мене був дзвіночок». Це означає, що «в мене буде прихильність людей, які зможуть мені щось звідкись перечепити». Такий простий фрагмент малюнку виражає складний психологічний зміст через заміщення - віддати перевагу.

М.: Тоді це так було патріотично, і хоч мені було три роки, але я трохи розуміла, що це так добре - всі ходять на параді з Леніним, а я… І без кульок, і без квітів, і без Леніна.

П.: Може це і є вертушка, бо у всіх кафе зараз такі прикраси, зонтики?

М.: Так, в мене саме таке уявлення. Я виключила всі чорні кольори. Голубим кольором зображена кардіограма серця - рівна, оптимальна.