Ведення наступу на противника, який обороняється з ходу

У призначений час старшим командиром до підлеглих доводиться час початку вогневої підготовки атаки, і час атаки переднього краю («Ч»), якщо наступ здійснюється з ходу з висуванням з вихідного району, по встановленому сигналу й у зазначеному порядку, підрозділи в колоні батальйону висуваються до вихідного пункту (рубежу).

Побудова колони роти (батальйону) повинна забезпечувати швидке розгортання підрозділів у передбойовий і бойовий порядки і перехід їх в атаку. Тому механізовані (танкові) роти висуваються з засобами підсилення, а придані механізованому батальйону танки — у голові його колони. Крім того, у колоні батальйону висувається і частина підрозділу ППО полку. При підході до рубежу переходу в атаку зенітний підрозділ розгортається в лінію і, продовжуючи рух, прикриває танки, БМП (БТР) від ударів літаків і вертольотів противника. Засоби ППО, у тому числі механізованих і танкових підрозділів, знаходяться в постійній готовності до ведення вогню з ходу. Командир роти (батальйону) на командно-спостережному пункті висувається в голові своєї колони.

Мінні поля, що можуть бути створені противником засобами дистанційного мінування в період висування, долаються по проходах, які проробленим загонами забезпечення руху старшого командира чи групою розмінування батальйону. Для досягнення скритності висування, підрозділи суворо дотримуються заходів світло, звуко- і радіомаскування.

Якщо противник нанесе ядерні і хімічні удари або масовані вогневі удари високоточною зброєю, підрозділи, що зберегли боєздатність, швидко виходять з районів поразки і продовжують висуватися до рубежу переходу в атаку. Підрозділи першого ешелону, що втратили боєздатність, заміняються другим ешелоном (резервом) батальйону. У випадку застосування противником запалювальної зброї підрозділи швидко виходять з району пожежі, гасять вогонь на бойовій і іншій техніці і продовжують виконувати поставлену задачу.

У період вогневого забезпечення висування авіація, ракетні частини з застосуванням ракет у звичайному спорядженні й артилерія знищують засоби ядерного і хімічного нападу, артилерію, вертольоти, засоби дистанційного мінування й інші засоби противника, здатні перешкоджати нашому висуванню.

З підходом підрозділів до рубежу досяжності вогню основної маси артилерії противника (з рубежу, призначеного старшим командиром) починається вогнева підготовка атаки. У ході її авіація й артилерія придушують і знищують засоби ядерного нападу, артилерію, живу силу, протитанкові засоби і танки, резерви, пункти керування, засобу РЭБ і інші цілі. Причому з найбільшою щільністю уражаються опорні пункти рот батальйонів першого ешелону противника на ділянці прориву полку, що забезпечує більш сприятливі умови роті (батальйону) для атаки і бою в глибині його оборони.

Гармати і танки, які виділені для стрільби прямим наведенням, а також установки ПТРК у період вогневої підготовки атаки знищують броньовані цілі в опорних пунктах і між ними, руйнують оборонні споруди на передньому краї й у найближчій глибині.

Під час вогневої підготовки механізовані і танкові підрозділи продовжують висуватися на максимальній швидкості, послідовно розгортаються із зазначених пунктів (рубежів) у ротні і взводні колони. З підходом до рубежу переходу в атаку вони розгортаються в бойовий порядок і неспинно продовжують рух в атаку, ведучи вогонь з танків і БМП із ходу. З цього рубежу механізовані і танкові підрозділи усіма видами зброї взаємно підтримують один одного, стрімко просуваються до переднього краю оборони противника. Чим вище швидкість руху танків і БМП в атаку, тим менше імовірність їх знищення протитанковими засобами противника. З підходом підрозділів, що атакують, на 600–800 м до переднього краю його оборони вони відкривають по противнику вогонь з кулеметів і стрілецької зброї.

З початком виходу танкових і механізованих підрозділів на рубіж переходу в атаку артилерія й авіація переходять до вогневої підтримки атаки.

Проходи в загородженнях перед переднім краєм оборони противника пророблюються інженерно-саперними підрозділами в період вогневої підготовки атаки вибуховим способом, а також танками і БМП з використанням мінних тралів під час атаки. Пророблювання проходів у своїх загородженнях здійснюється інженерно-саперними підрозділами до початку наступу.

Атака може здійснюватися механізованими підрозділами на БМП (БТР) чи в пішому порядку. Якщо механізовані підрозділи атакують на БМП, оснащених тралами, то танки і БМП долають мінні поля противника без згортання бойових порядків, як правило, самостійно за допомогою тралів. Для подолання мінного поля бойовою й іншою технікою, що діє за танками і БМП і не має тралів, пророблюються проходи з розрахунку один-два на роту, що атакує. У випадку атаки в пішому порядку з виходом на рубіж спішування особовий склад механізованих підрозділів спішується з БМП (БТР), на ходу розгортається в цеп і слідом за танками по їхніх коліях і по пророблених проходах долає мінне поле. Щоб забезпечити тісну вогневу взаємодію стрільців з танками при досягненні ними переднього краю оборони противника (у «Ч»), БМП із підходом до рубежу спішування повинні збільшити швидкість і наздогнати танки, що атакують. БМП, що мають трали, долають мінне поле самостійне, а бойова техніка, яка не оснащена тралами, — по проходах (проходи пророблюються з розрахунку один прохід на взвод, що атакує,).

Механізовані підрозділи при атаці на БМП (БТР), як і в пішому порядку, повинні рухатися якнайближче до танків, для того щоб підтримувати з ними безупинна вогнева взаємодія в інтересах успішного виконання бойової задачі.

З підходом підрозділів, що атакують, до рубежу безпечного видалення від розривів своїх снарядів, артилерія і гранатомети за сигналом командира батальйону переносять вогонь у глибину. Безпечним видаленням від розривів своїх снарядів і мін вважається: для танкових підрозділів — 200 м, механізованих підрозділів на БМП (БТР) — 300 м і для спішених стрільців, — 400 м (від розривів гранат — 200 м).

Подолавши загородження, танкові і механізовані підрозділи в точно призначений час «Ч» стрімко вриваються на передній край оборони противника, вогнем усіх засобів знищують його в опорних пунктах, заволодівають ними і неспинно продовжують атаку в глибину.

Гармати і танки, виділені старшим командиром (начальником) для стрільби прямим наведенням, під час руху механізованих і танкових підрозділів в атаку продовжують знищувати танки, протитанкові засоби і живу силу противника, а частина їх переміщаються за підрозділами, щоб вчасно підтримувати вогнем у момент атаки переднього краю і розвитку наступу.

Атака танкових і механізованих підрозділів здійснюється за підтримкою вогню артилерії й ударів авіації, у тому числі і бойових вертольотів. Вогнева підтримка атаки ведеться безупинно на глибину оборони бригади першого ешелону противника.

У період вогневої підтримки атаки придані артилерійські підрозділи, мінометна батарея безупинно і послідовно придушують живу силу і вогневі, особливо протитанкові, засоби противника перед фронтом і на флангах наступу роти (батальйону), придушують і знищують пункти керування і знову виявлені цілі. Таким чином, штатна і придана артилерія у взаємодії з вогневими засобами старшого командира забезпечує підрозділам вогневу підтримку атаки. Придана і батальйонна артилерія починає переміщатися на нові вогневі позиції після оволодіння ротами першого ешелону взводними опорними пунктами на передньому краї оборони противника по команді командира батальйону.

Бойові вертольоти в ході підтримки атаки підрозділів знищують танки, ПТС і інші цілі противника, що знаходяться в 2–3 км і більше на шляху танків, що атакують. Винищувачі-бомбардувальники уражають його об'єкти на більшій глибині.

Зенітні підрозділи, що прикривають батальйон, просуваються звичайно за ротами першого ешелону, ведуть безупинну розвідку повітряного противника, особливо вертольотів, і вогнем з ходу або з коротких зупинок знищують його.

При відсутності організованого опору противника рота (батальйон) може діяти й у передбойовому порядку. Використовуючи результати вогневого ураження, підрозділи розчленовують оборону противника, при необхідності розгортаючись у бойовий порядок, вогнем і атакою з ходу знищують резерви, що висуваються, засоби ядерного нападу, пункти керування, засоби РЭБ і створюють умови для розгрому противника вроздріб.

Після знищення противника на передньому краї у взводному і ротному опорному пунктах, підрозділи розвивають наступу в глибину.

Бій у глибині характеризується нерівномірністю просування підрозділів і відбувається в складній обстановці. Противник буде прагнути висунути резерви (ПТРК і танки) на заздалегідь підготовлені вогневі позиції для нанесення вогневого удару по підрозділах, що атакують, у фланг. У цій обстановці доцільно частиною сил, вогнем артилерії і осліплюючими димовими завісами ізолювати противника з загрозливого флангу і фронту, а основними силами роти (батальйону), здійснивши маневр, атакою у фланг і тил опорним пунктам завершити його знищення.

При бою в глибині оборони, особливо при обході й охопленні противника, положення взводів (рот) у бойовому порядку роти (батальйону) може бути різним: у лінію, уступом вправо, уступом уліво, кутом уперед, кутом назад. Ті чи інші положення підрозділів у бойовому порядку повинні відповідати конкретній обстановці і забезпечувати безупинну поразку противника вогнем у поєднанні з їх маневром і рухом.

Після оволодіння районами оборони батальйонів першого ешелону противника від батальйону, що атакує, а іноді і від роти висилається бойовий розвідувальний дозор (БРД), основною задачею якого є розвідка танків, артилерії і протитанкових засобів і загороджень противника.

У тому випадку, коли наступаючі мають перевагу над противником або рівні з ним сили і засоби, то вони знищують його, як правило, вогнем і рішучою атакою з ходу, тобто в зустрічному бої. Якщо противник, що контратакує, має перевагу в силах і засобах, підрозділам більш вигідно нанести йому поразку вогнем з місця й у подальшому завершити його розгром рішучою атакою у взаємодії із сусідами.

Другий ешелон (резерв) батальйону, як правило, просувається в передбойовому порядку за підрозділами першого ешелону на видаленні 1, 5–2 км і вводиться в бій звичайно в про­міжки між ротами або через фланг однієї з рот.

Командир роти, що діє в другому ешелоні (резерві) батальйону, одержавши бойову задачу на введення в бій, на ходу по радіо уточнює (ставить) бойові задачі взводам (танкам, відділенням). При цьому з підходом до рубежу введення він указує на місцевості положення противника і його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об'єкт атаки і напрямок подальшого наступу й організує взаємодію.

У вказівках по взаємодії командир роти другого ешелону (резерву) доводить: порядок спільних дій механізованих і танкових підрозділів, їхнього розгортання в бойовий порядок, порядок ведення вогню і руху, подолання мінно-вибухових загороджень і перешкод; погоджує дії стрільців з танками, з приданими вогневими засобами, між собою і сусідами по знищенню противника; указує порядок спішування стрільців (при необхідності) і використання бойових машин піхоти; повідомляє сигнали оповіщення, керування і взаємодії.

На рубіж введення в бій другий ешелон (резерв) батальйону висуваєте на максимальній швидкості і з підходом до рубежу швидко розгортається в бойовий порядок. Перед введенням його в бій артилерія, гранатомети й інші вогневі засоби наносять по противнику вогневий удар. Висування і розгортання другого ешелону батальйону прикривається зенітними підрозділами і забезпечується, ротами першого ешелону. Ведучи вогонь з ходу, рота другого ешелону разом з підрозділами першого ешелону батальйону стрімко атакує противника за підтримкою артилерії і виконує поставлену задачу. З введенням у бій другого ешелону командир батальйону створює резерв за рахунок підрозділів першого ешелону, що діє поза напрямком зосередження основних зусиль.

При атаці механізованих підрозділів у пішому порядку після знищення противника в районах оборони його батальйонів першого ешелону звичайно провадиться посадка особового складу в бойові машини піхоти (бронетранспортери, десантом на танки). Рота (батальйон), використовуючи вогонь артилерії і своїх засобів, а також удари авіації, продовжує стрімке наступ в глибину.

Загородження і перешкоди, що зустрічаються в ході бою, підрозділи обходять або долають по проходах, які пророблені інженерно-саперним підрозділом, танками, оснащеними навісним устаткуванням. Заражені ділянки місцевості, як правило, обходяться, а при неможливості обходу долаються в засобах індивідуального захисту по напрямках, що забезпечує найменший ступінь опромінення (зараження).

Командно-спостережний пункт батальйону в ході наступу переміщається за підрозділами першого ешелону на видаленні, що забезпечує командиру можливість безупинного спостереження, стійкий зв'язок як зі старшим командиром, так і з приданими і підтримуючими підрозділами.

Командир роти (батальйону) повинний уважно спостерігати за ходом бою, безупинно вести розвідку місцевості, вогнем артилерії вчасно підтримувати підрозділи, що досягли найбільшого успіху, і уміло використовувати його для маневру іншими підрозділами з метою виходу у фланг і тил основними силами противника і рішучого його розгрому.

У випадку відходу противника командир роти (батальйону) негайно організує його переслідування, доповідає про це командиру батальйону (полку), інформує сусідів. Щоб організувати переслідування, командир роти (батальйону) насамперед висилає бойовий розвідувальний дозор (БРД) і ставить задачі підрозділам.

Висока маневреність танків, БМП (БТР) і артилерії дозволяє підрозділам застосовувати більш доцільний спосіб переслідування противника, що відходить, по рівнобіжних маршрутах. Для цього рота (батальйон) перебудовується в похідний порядок, стрімко обходить противника по паралельних маршрутах, виходить на шляхи його відходу і рішучою атакою з ходу у фланг і в тил знищує вроздріб у взаємодії з підрозділами, що діють з інших напрямків.

Якщо за умовами обстановки переслідування противника по паралельних маршрутах неможливо, воно ведеться з фронту. У цьому випадку підрозділу рішучими діями знищують підрозділи прикриття противника, прориваються до його головних сил і у взаємодії з підрозділами, що ведуть переслідування по паралельних шляхах, рішуче атакують противника з ходу.