Природа лідерства.
Тактика міжособистісного впливу
| 1. Використовуйте раціональне переконання.
2. Викликайте у людей симпатію до себе.
3. Покладайтеся на принцип взаємності.
4. Створюйте собі союзників.
5. Будьте наполегливі - просіть те, що ви бажаєте отримати.
6. Отримайте підтримку керівників вищого рівня.
7. Винагороджуйте людей за бажану для вас поведінку.
|
Наукові концепції лідерства
9.2. Теорія особистих якостей лідера
| Мета теорії особистих якостей лідера - виявити властивості й особистісні характеристики ефективних керівників. Дослідження виявили відносно слабкі взаємозв'язки між характерними рисами й успіхом у керівництві організаціями. Людина, на думку Стогдилла, не стає керівником тільки завдяки тому, що вона має певний набір особистих якостей.
Висновки: структура особистих якостей керівника повинна співпадати з особистими якостями, діяльністю й завданнями його підлеглих.
|
Особисті якості лідера
| Фізичні характеристики
| Особливості характеру
| Характеристики, пов'язані з участю у процесі праці
|
| Енергійність
Витривалість
| Впевненість у собі
Чесність і прямота
Ентузіазм
Бажання керувати
Незалежність
| Прагнення до досягнення результату, до переваги
Сумлінність у досягненні цілей
Здатність працювати незважаючи на труднощі, завзятість
|
| Розумові здібності
| Соціальні характеристики
| Соціальні передумови
|
| Інтелект, когнітивна здатність
Знання
Розсудливість, рішучість
| Товариськість, навички міжособистісного спілкування
Здатність залучати до співробітництва інших людей
Уміння працювати в колективі
Тактовність, дипломатичність
| Освіта
Мобільність
|
9.3. Поведінкові теорії лідерства
| В основі поведінкових теорій лідерства лежить стиль керівництва (лідерства). Стиль лідерства - це звична манера поведінки керівника стосовно підлеглих з метою впливу і спонукання їх до досягнення цілей організації.
|
Зміст стилів лідерства
|
| Авторитарний стиль
| Демократичний стиль
| Ліберальний
стиль
|
| Природа
стилю
| Зосередження всієї влади й відповідальності в руках лідера
| Делегування повноважень із утриманням ключових позицій у лідера
| Зняття лідером із себе відповідальності й зречення від влади на користь групи /організації
|
| Прерогатива щодо встановлення цілей та вибору засобів
| Прийняття рішень розподілене за рівнями на основі участі
| Надання можливості самоврядування в бажаному для групи режимі
|
| Комунікаційні потоки йдуть переважно зверху
| Комунікація здійснюється активно за двома напрямами
| Комунікація, як правило, будується за «горизонта-льною» основою
|
| Сильні
сторони
| Основну увагу зосеред-жено на терміновості й порядку, можливість пророкування результату
| Посилення особистих зобов'язань з виконання роботи через участь в управлінні
| Дозволяє розпочати справу так, як це уявляється без втручання лідера
|
| Слабкі
сторони
| Є тенденція до стримування індивідуальної ініціативи
| Демократичний стиль вимагає багато часу для прийняття рішень
| Група може втратити швидкість і напрям руху без лідерського втручання
|
Поведінкові теорії лідерства.
Результати досліджень стилів лідерства Левіна
| Автократичний
керівник
| Демократичний
керівник
| Ліберальний
керівник
|
| Люди відмінно працюють тільки у присутності керівника
Співробітники негативно сприймають твердий автократичний стиль
У колективі виникає атмосфера ворожості
| Ефективність діяльності групи перебуває на досить високому рівні
Люди добре працюють як у присутності керівника, так і в його відсутності
У колективі формуються добрі стосунки
Люди охоче беруть участь у прийнятті рішень
| Люди виконують невеликий обсяг роботи
Якість роботи знижується
|
| Кожна організація являє собою унікальну комбінацію індивідів, цілей і завдань. Тому стиль лідерства не завжди можна віднести до якогось конкретного типу. Стиль конкретного лідера може бути співвіднесений з якоюсь позицією в континуумі.
|
Автократично-ліберальний континуум стилів керівництва
Поведінкові теорії лідерства.
Дослідження Університету штату Огайо
| Відповідно до досліджень вчених Університету штату Огайо стиль лідерства класифікується за двома параметрами:
· Ініціювання структури - це ступінь, в якому лідер, орієнтований на виконання робочих завдань і досягнення цілей організації.
· Увага до підлеглих - це ступінь поваги лідером ідей і почуттів працівників.
|
| Найбільш ефективний стиль лідерства характеризується високим ступенем ініціювання структури й високим ступенем уваги до підлеглих.
|
Поведінкові теорії лідерства.
Дослідження Мічиганського університету
| Дослідження Мічиганського університету ґрунтуються на порівнянні моделей поведінки ефективних й неефективних супервайзерів.
|
Решітка менеджменту Р Блейка і Дж. Моутон
| Решітка менеджменту Р. Блейка і Д. Моутон (Техаський університет) включає п'ять основних стилів лідерства. Кожна з осей решітки являє собою 9-бальну шкалу, де одиниця означає низький, а дев'ятка - високий рівень орієнтації керівника на увагу до виробництва (горизонтальна вісь) та увагу до людей (вертикальна вісь).
|
Поведінкові теорії лідерства.
Решітка менеджменту Р Блейка і Дж. Моутон
 Висока
|
| (1.9)
Управління заміським
клубом
Підвищена увага до потреб співробітників, спрямована на встановлення добрих стосунків, дружньої атмосфери й прискорення строків виконання робіт
| (9.9)
Управління командою
Виконання робочих завдань досягається за рахунок високого залучення співробітників: взаємозалежність за рахунок «загальної ставки» в інтересах організації приводить до стосунків довіри й поваги
| |
| Увага до людей
| |
| (5.5)
Серединне управління
Нормальна робота організації забезпечується
рівновагою між необхідністю виконання робітниками завдань і підтримкою здорової моральної атмосфери в
колективі
| |
| Вбоге управління
Мінімальні зусилля з підвищення робочих завдань, спрямовані на збереження приналежності до організації
(1.1)
| Засноване на повноваженнях управління
Ефективність досягнення результатів досягається за рахунок створення таких умов праці, щоб роль людського фактора була мінімальною
(9.1)
| |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9
| |
| Низька
| |
| Низька Висока
Увага до виробництва
| |
