Методи навчання за класифікацією Ю.К.Бабанського
Розглянуті класифікації методів мають деякі недоліки. Практика є більш складною за будь-які штучні побудови і абстрактні схеми. Тому пошуки більш ґрунтовних класифікацій, що мають з’ясувати суперечливу теорію методів і допомогти педагогам удосконалити практику, продовжуються. Однією з останніх (але не нових) тенденцій у цій сфері – є відмова від штучного виокремлення методів у групи і вичленовування тільки тих методів, що містять у собі нові ознаки. Багатомірність методів змушує відмовитися від надуманих побудов і переходити до простого перерахування методів, розкривати особливості їх застосування в різних умовах. Цей підхід найменш логічно уразливий, хоча і не вільний від недоліків. Справа в тому, що “чистих” методів не існує. У будь-якому акті навчальної діяльності одночасно використовується кілька методів. Методи перебувають у взаємодії та характеризують різнобічну трансакцію педагогів і учнів (табл. 8). І якщо ми можемо в цей час сказати про використання певного методу, то це лише означає, що він домінує на деякому етапі (Ю.К.Бабанський). Установлено, що методи в навчально-виховному процесі виконують наступні функції: навчальну, розвивальну, виховну, спонукальну (мотиваційну) і контрольно-корекційну (табл. 8-11). За допомогою методу досягається мета навчання – у цьому полягає його навчальна функція, обумовлюються ті або інші темпи і рівні розвитку учнів (розвиваюча функція), а також результати виховання (функція виховання). Метод є для педагога засобом спонукання учнів до навчання, є головним, а іноді єдиним стимулятором пізнавальної діяльності – у цьому полягає його спонукальна функція. Нарешті, за допомогою всіх методів, а не тільки контрольних, викладач або майстер діагностує хід і результати навчального процесу, вносить у нього необхідні зміни (контрольно-корекційна функція). Функціональна придатність різних методів не залишається постійною протягом всього навчального процесу. Вона змінюється з часом. Інтенсивність застосування одних методів зростає, інших – знижується. Функціональний підхід є підставою для створення системи методів, у якій вони виступають як відносно відособлені шляхи і способи досягнення дидактичних цілей. Метод визначається як самостійний, коли він має істотні ознаки, що відрізняють його від інших методів. На основі історичної спадщини, наявної педагогічної практики, досліджень вітчизняних і закордонних дослідників виділяються наступні методи навчання.
Таблиця 8 Методи навчання та їх функції
Проаналізуємо методи навчання в зв'язку з їхньою придатністю для рішення конкретних навчально-виховних задач. Оцінка ефективності методу виводилася експертним шляхом. Знак (+!) означає, що метод краще інших сприяє рішенню задачі, + чи –, що метод придатний чи не придатний для досягнення мети.
Таблиця 9
|
