Вибір та застосування засобів навчання

 

У процесі підготовки до проведення уроку перед викладачем (майстром) постає питання щодо добору доцільних засобів навчання та їх ефективного застосування. Тому треба знати деякі характеристики окремих видів засобів навчання.

Розглянемо дидактичні можливості та застосування друкованих засобів навчання.

Підручник – це книга, яка має наукові відомості з певного предмету у повній відповідності навчальній програмі. Він повинен сприяти розвитку мислення, пам’яті, навичок самостійної роботи та підготовці кваліфікованих робітників. Зміст підручника визначає мету та задачі навчання, а також комплекс інших засобів навчання, за допомогою яких організується навчально-пізнавальна діяльність учнів та праця самого викладача (майстра).

Підручник використовується як засіб самостійної роботи учня з метою набуття знань. У підручнику наведені приклади виконання певних дій, що сприяє засвоєнню умінь та навичок.

Педагог використовує деякі матеріали підручника як наочність, щоб звернути увагу учнів на суттєві ознаки об’єктів, що вивчаються, а також пояснює особливості роботи з підручником під час виконання домашнього завдання.

Уміння учнів працювати з підручником треба, як і інші уміння формувати. Можна скласти для учнів перелік порад щодо праці з книгою:

· намагайся зрозуміти зміст інформації та виокремити головні її думки;

· читай книгу з “олівцем у руці” та фіксуй основні положення, роби необхідні нотатки;

· звертай увагу на суттєві ознаки вивчаємих явищ, процесів та інше;

· навчайся користуватись довідковою літературою (довідниками, технічною документацією, стандартами, таблицями ГОСТів тощо).

Педагог повинен допомогти учневі оволодіти більш раціональними засобами роботи: вірно користуватись заголовком, швидко знаходити відповідну таблицю, графік, формулу, виписувати дані для рішення задачі.

Уміння учнів працювати з малюнками, схемами, таблицями, графіками треба контролювати за допомогою спеціальних завдань та перевіряти їх виконання після закінчення роботи з книгою.

Науково-популярна література значно розширює кругозір учнів та сприяє формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду. Тому кожен викладач (майстер) повинен слідкувати за тим, що нового з’являється в літературі з того чи іншого предмету (професії) та рекомендувати учням доступні для них та цікаві книги. Додатковий цікавий матеріал учні можуть використовувати у виступах з докладами на семінарах, тематичних вечорах та інше.

Збірники задач (вправ) використовуються учнями під час виконання практичних завдань як на уроці, так і вдома. З їх допомогою викладач (майстер) складає індивідуальні завдання, проводить контрольну роботу. Дидактичні можливості збірників задач та вправ значно розширюються, якщо в них поруч з текстами завдань наводять алгоритми їх рішення. Це дозволяє керувати самостійною роботою учнів на перших етапах формування навичок розумової праці. Збірники задач (вправ) можуть включати в себе тести у вигляді завдань, які дозволяють здійснювати контроль засвоєння знань та набуття умінь та навичок на уроках теоретичного та виробничого навчання. Тестові завдання стимулюють систематичну роботу учнів щодо засвоєння навчального матеріалу та дисциплінують їх.

Тести та інші завдання можна розташовувати не тільки в збірниках, але й на картках. Картки, в яких містяться завдання щодо виконання окремих трудових операцій або комплексних робіт на уроках виробничого навчання, сприяють створенню орієнтовної основи дій з певного технологічного процесу.

В порівнянні з іншими засобами навчання картки з завданнями дозволять відтворити індивідуальні педагогічні вимоги в залежності від знань та досвіду викладача (майстра). Він може змінювати зміст, замінювати картки та інше.

Картки доцільно використовувати під час фронтальної самостійної роботи по формуванню умінь та навичок або контролю результатів пізнавальної діяльності з урахуванням індивідуальних можливостей учнів.

Збірник інструкцій застосовують під час проведення лабораторних робот або на уроках виробничого навчання. За допомогою інструкції учень може самостійно вивчати обладнання або дії якогось об’єкта. Інструкція побудована таким чином, що учні знайомляться з основними елементами пристрою, розбирають та збирають його, регулюють режими роботи в певній послідовності. Грамотно написана інструкція дозволяє учневі справлятись з завданням без сторонньої допомоги.

Інструкційно-технологічні карти відрізняються від інструкції тим, що дають можливість організувати продуктивну роботу учнів в умовах майстерні або виробництва (обробка деталі на станку та інше). Робота з інструкційно-технологічною картою закладає основи орієнтовної діяльності, сприяє свідомому застосуванню знань під час виконання виробничих завдань та правильній оцінці якості його виконання, розвиває мислення, дозволяє краще оволодіти раціональною технологією, підготуватись до роботи з заводською документацією.

Завдяки інструкціям та інструкційно-технологічним картам створюються сприятливі умови для керування діяльністю учнів шляхом самокоректування та загального керівництва з боку майстра, активізації процесу навчання та економії часу на виконання тих чи інших операцій, що значно підвищує ефективність навчання.

Інструкції доцільно використовувати тоді, якщо виникає необхідність організувати індивідуальну самостійну роботу практичного вивчення об’єктів або процесів, наприклад, під час лабораторних чи практичних занять.

Інструкційно-технологічні карти застосовуються з метою організації самостійної виробничої діяльності учнів на початкових етапах формування професійних умінь та навичок.

Навчальні плакати використовуються як джерело інформації на уроках теоретичного та виробничого навчання. Особливо велике значення у виробничому навчанні мають плакати з зображенням конструкцій машин, приладів тощо, які учні вивчають після вступного інструктажу майстра. Навчальні плакати можна демонструвати тривалий час, до тої пори, поки вивчається тема, поки є необхідність в звертанні до них.

Плакат має можливість організувати колективну роботу з групою учнів. Можливість обговорення змісту плаката усією групою дозволяє створювати на уроці проблемну ситуацію.

Велике значення має одночасне демонстрування декількох плакатів. Це дозволяє проводити порівняння, переходячи від одного плаката до іншого, під час аналізу об’єктів чи процесів.

Сучасне професійне навчання неможливе без застосування екранних засобів навчання (діапозитиви, діафільми, транспаранти, навчальні кінофільми, телевізійні передачі, відеофільми, навчальні програми на комп’ютері).

Діапозитиви містять у собі образну, графічну, схематичну, символічну та текстову інформацію. Автоматичні діапроектори дозволяють швидко змінювати один кадр іншим, повертатись до попереднього. Значні розміри зображення на екрані дають можливість детально роздивитись кожен елемент об’єкту. Зображення без титрів можна використовувати з метою контролю. За рахунок системи кадрів можна відтворювати динаміку процесу. Діапозитиви також використовують як джерело інформації на усіх етапах уроку, щоб створити проблемну ситуацію, проводити інструктаж або організувати керування самостійною роботою учнів та інше.

Діафільм - це система кадрів, сюжетно пов’язаних між собою одним змістом і виконаних на одній плівці. Використовують діафільми також як і діапозитиви, але вони утруднюють діяльність педагога, який демонструє усю плівку, навіть “зайві” кадри, що не пов’язані з метою уроку. Тому викладач (майстер) мусить іноді різати плівку діафільму.

Діафільм частіше відображає динаміку вивчаємого процесу. Цілісність та послідовність діафільмів дозволяє знайомити учнів з методологією науки, з історією наукових відкриттів, методами наукового дослідження.

Навчальні кінофільми дозволяють розглядати об’єкти в динаміці, досліджувати об’єкт в різних ракурсах, виявляти взаємозв’язок окремих елементів в загальній структурі предмета, що вивчається. Кінематографічними засобами можна в доступній формі показати те, що викладач (майстер) не в змозі пояснити вербально (словами).

Кінофільм має широкий діапазон можливостей. Звук дозволяє відтворювати виробничі шуми, що супроводжують відповідні процеси. Колір також може нести певне інформаційне навантаження.

Спираючись на попередні знання учнів, кінофільм дозволяє швидко здійснювати зв’язки теорії з практикою, цілеспрямовано та наочно передавати необхідну інформацію.

В педагогічній практиці широко використовують різні типи кінофільмів (кінокільцовки, кінофрагменти, фрагментарні та цілісні фільми), що мають свої функціональні можливості.

На відміну безпосереднього спостереження інформації кінофільм веде за собою учня, звертає його увагу на суттєві сторони об’єктів, їх ознаки. Це сприяє створенню загальних уявлень щодо предмета, явища.

Організація інформації у кінофільмі дає можливість створити проблемні ситуації, показати шляхи їх рішення, ознайомити з інструктивними та дедуктивними методами викладення навчального матеріалу.

Навчальний кінофільм можна використовувати у виробничому навчанні, щоб учні спостерігали за порядком виконання робітничих операцій або характером окремих робітничих прийомів.

Телевізійна передача у вигляді екскурсії дозволяє показати учням сучасне виробництво з більш досконалим обладнанням, відвідати наукові лабораторії, передати досвід організації праці у робітничих колективах, тобто ближче познайомити учнів з реальною дійсністю, активізувати їх діяльність, збудити інтерес до об’єкта пізнання.

Подальший розвиток телебачення набуває з використанням у навчанні відеомагнітофонів. На відеокасетах записують телепередачі або навчальні фільми, а потім демонструють їх на уроках у певний час відповідно до навчальної програми. Можна у кабінеті створити свою відеофонотеку, що значно розширить можливості викладача (майстра) не тільки в організаційному плані, але й в дидактичному.

До звукових засобів навчання відносять радіопередачі та аудіо записи. За допомогою фонопосібників можна повідомляти учням нові знання, виробляти деякі практичні навички. Наприклад, по шуму двигуна виявляти його технічний стан.

Фонозаписи необхідні для озвучування візуальної інформації. Ритмічну музику можна застосовувати для підвищення продуктивності праці.

В педагогічній практиці професійної освіти значне місце знаходить застосування об’ємних засобів навчання (натуральні об’єкти, модулі, моделі, муляжі, макети та тренажери).

Натуральні об’єкти – це предмети реальної дійсності, з якими ознайомлюються відповідно навчальній програмі. До натуральних об’єктів відносять демонстраційне та лабораторне обладнання, технологічне обладнання навчальних майстерень, матеріали, взірці деталей та інше. Натуральні об’єкти використовують для фронтальної демонстрації, а також організації групової та індивідуальної роботи учнів.

Під час теоретичного навчання натуральні об’єкти дозволяють створити певні конкретні уявлення, які не можна уявити іншими засобами навчання. Натуральні об’єкти як засоби інформації дають можливість здійснювати перехід від конкретних образів до абстрактного мислення, знайомитись з взаємодією конкретних елементів, спостерігати виробничий процес. Натуральні об’єкти дають учням уявлення щодо форми, кольору та розміру предмета. За допомогою деяких натуральних об’єктів (взірці деталей, вимірювальні прилади) учні можуть контролювати свою діяльність. Розборка та зборка натуральних об’єктів під час практичних занять дає можливість знайомитись з їх устроєм та взаємним розміщенням елементів.

Основними засобами формування професійних трудових навичок та умінь являються натуральні об’єкти, які знаходяться в професійно-технічному училищі.

В професійному навчанні широко застосовують моделі. Модель – це зображення об’єктів або їх частин в певному масштабі з додержанням зовнішньої схожості та пропорцій при деякій схематизації та умовності. Перевага моделі полягає в тому, що вона легко приводиться до дії та її можна роздивлятись з усіх боків. В практиці навчання використовують такі типи моделей:

· збільшені або зменшені копії реальних об’єктів;

· моделі, що відображають структуру об’єкта;

· моделі, дію яких можна спостерігати за допомогою проекційної техніки.

За конструкцією моделі бувають статичними та динамічними, розбірними та нерозбірними. Робота з моделями підвищує зацікавленість учнів.

В гуртках технічної творчості учні під керівництвом викладача (майстра) можуть займатись моделюванням, що поповнює знання учнів та розвиває технічне мислення, формує трудові навички та уміння.

Макет від моделі відрізняється тим, що відображає лише зовнішню сторону натуральних об’єктів, тому і інформативність його бідніша.

Тренажери – це устрої, що моделюють реальні умови трудової діяльності. Тренажери використовують для формування умінь та навичок на основі постійного зворотного зв’язку. Відпрацювання окремих робочих рухів та їх послідовність на тренажері дозволяє зберігати виробниче обладнання від пошкоджень, які можуть завдати невмілі дії учнів та створює безпечний режим праці.

З усього різномаїття цих технічних засобів навчання можна виокремити чотири типи тренажерів:

· для формування навичок окремих операцій;

· для засвоєння певної послідовності та ритму виконання робочих операцій;

· для формування умінь оцінювати виробничі умови, що змінюються та приймати відповідні рішення;

· для формування умінь визначати причини порушень нормального режиму роботи технічних об’єктів.

Робота на тренажерах вимагає теоретичних знань спеціальних дисциплін, сприяє їх закріпленню, розвиває логічне мислення та активізує сенсомоторну діяльність.

Використання тренажерів в процесі навчання дозволяє створити умови близькі до виробничих та підготувати учнів до роботи на промисловому обладнанні.

Тренажер звільнює майстра від безперервного контролю за діяльністю учнів. Наявність внутрішнього оборотного зв’язку відкриває широкі можливості для керування виробничим навчанням за допомогою самокоректування.

Тренажери з зовнішнім зворотним зв’язком дозволяють організувати оперативний контроль за діяльністю усієї групи учнів, що підвищує ефективність навчання.

Потреба в тренажерах виникає тоді, якщо з’являється необхідність засвоїти трудові процеси, на які в реальних умовах витрачається багато часу, велика кількість матеріалів, енергії або виникає небезпека для життя.

Широке впровадження в навчальний процес комп’ютерів дозволяє їх розглядати не тільки як об’єкт пізнання, але й як технічні засоби навчання. Комп’ютер, відповідно програми, яка в нього закладена, може взяти на себе такі функції:

· поповнювати знання учнів новою інформацією;

· моделювати різні об’єкти та процеси;

· здійснювати оперативний контроль за процесом навчання;

· накопичувати та обробляти інформацію щодо індивідуальних особливостей учнів;

· керувати процесом навчання на рівні програм, що навчають;

· мати доступ до довідникових матеріалів та інші.

Ефективність використання комп’ютерів повністю залежить від наявності та якості навчальних програм. За допомогою комп’ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване та проблемне навчання. Використання комп’ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу та загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного процесу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою; індивідуалізації навчання, розширенню інформаційного та тестового “репертуарів”, можливості отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об’єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система, що передбачає проведення занять з усіх предметів у навчальних кабінетах, обладнаних посібниками, дидактичними матеріалами, технічними засобами. Така система сприяє швидкому “проникненню” учнів у предмет, що вивчається на уроці; створює кращі можливості для використання наочності та технічних засобів навчання.

Використання засобів навчання в процесі підготовки кваліфікованих робітників має першорядне значення, бо без цього не може бути забезпеченим успішне засвоєння знань та формування навичок і умінь.

 

Контрольні запитання та завдання

 

· Дайте визначення засобів навчання.

· Які функції виконують засоби навчання?

· Розкрийте дидактичні основи засобів навчання.

· Наведіть класифікацію засобів навчання.

· Яким чином відбувається вибір та застосування засобів навчання?

· Наведіть приклади використання засобів навчання.