ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1. Нижче наведено різні підходи до визначення предмета соціальної психології, а також тих теоретичних проблем, що вона вирішує. Спробуйте вибрати оптимальне, на Вашу думку, визначення й обґрунтуйте свій вибір:

а) Соціальна психологія вивчає проблеми людського спілкування в його міжособистісних (Я – Інший) і міжгрупових (Група – Група) формах, тобто спілкування людей у межах мікрогруп і між самими мікро групами;

б) Соціальна психологія вивчає закономірності поведінки та діяльності людей, обумовлені фактом їхнього включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики цих груп, у тому числі великі соціальні групи (народи, нації, професійні групи тощо) та малі групи (колектив, родина, група друзів тощо);

в) Соціальна психологія вивчає психологічні аспекти різних масових явищ (наслідування, зараження, чутки, паніка, мода, звичаї, традиції тощо);

г) Предмет соціальної психології – взаємозв’язок соціального і психічного, їх взаємодія і взаємозалежність, їх взаємовплив на рівні окремої людини чи спільноти; про соціально-психологічні явища, які виникають у процесі соціальної взаємодії і характеризують індивіда та групу.

 

2. Виникнення описової соціальної психології пов’язане з іменами:

а) У. Мак-Дугалла та Е. Росса;

б) М.Лацаруса та Г. Штейнталя;

в) Л.Уорда та Ф. Гіддінгса.

 

3. Автором “теорії фрустрації” є:

а) Д.Доллард;

б) А.Бандура;

б) Дж. Мід.

 

4. Сутність якої теорії відображає такий вислів:”Особистість живе і розвивається в психологічному полі предметів і явищ (у тому числі й інших людей), які її оточують і мають певний заряд (валентність). Впливаючи на людину, ці предмети формують у неї певні потреби, до задоволення яких людина прагне…”? Назвіть прізвище автора цієї теорії:

а) теорія навчання;

б) теорія інстинктів соціальної поведінки;

в) теорія “поля”.

 

5. Про яке соціально-психологічне явище йдеться в такому висловлюванні: “Коли люди відчувають утруднення у зв’язку з необхідністю радикально змінити свої установки, їм доводиться шукати різні шляхи, щоб звільнитися від неспокою та невідповідальності між їхніми установками й поведінкою, якої вимагає така ситуація…”?:

а) соціальна інгібіція;

б) когнітивний дисонанс;

в) соціальна фасилітація.

 

6. Авторами перших підручників з соціальної психології вважаються:

а) В. Меде та Ф.Оллпорт;

б) М. Лацарус та Г. Штейнталь;

в) У. Мак-Дугалл та Е.Росс.

 

7. “ Психологія мас” як напрямок соціальної психології розробляли:

а) Ф.Оллпорт та В. Меде;

б) Г.Тард та Г.Лебон;

в) М.Лацарус, Г.Штейнталь та В.Вундт.

 

8. Теорію інстинктів соціальної поведінки розробляли:

а) С.Сигеле, Г.Лебон;

б) Мак-Дугалл;

в) Г.Тард, В.Вундт.

 

9. Назвіть ім’я автора цієї ідеї: “Особистість дитини формується в процесі її взаємодії з іншими дітьми. У спілкуванні з ними дитина грає різні ролі, а її особистість є своєрідним поєднанням різних ролей, які вона обирає… Людське “Я” - це продукт соціального досвіду, який насамперед набувається в іграх…”:

а) Ф.Скіннер;

б) Дж. Мід;

в) Дж. Морено.

 

10. Хто з учених займався експериментальним дослідженням феномену соціальної фасилітації та соціальної інгібіції?:

а) Е.Торнайд;

б) Н.Тріплетт;

в) В.Меде;

г) Дж. Морено;

д) Ф.Олпорт;

е) В.Бехтерев.

 

11. Один із етапів дискусії щодо визначення предмету соціальної психології відбувався:

а) на початку ХХ століття;

б) 20-ті роки ХХ століття;

в) 30-ті роки ХХ століття.

 

12. Процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом суспільного досвіду визначається поняттям _________________.

 

13. Автором поняття “соціальний характер” вважається:

а) К.Юнг;

б) В.Вундт;

в) Е.Фромм.

14. Процес соціалізації розгортається в трьох сферах, які тісно взаємопов’язані. Це –

 

15. Розташуйте у правильній послідовності психосоціальні кризи людини за Е.Еріксоном:

1) задоволеність від життя – відчай;

2) комунікабельність – ізоляція;

3) працьовитість – почуття неповноцінності;

4) генеративність – застій;

5) ідентифікація – індивідуальна сирість;

6) автономія – сором і сумніви;

7) довіра – підозрілість до всього;

8) ініціативність – почуття провини.

 

16. Спілкування – це сторона людської діяльності, що вказує на:

а) зв’язок, взаємодію та взаємовплив людей у процесі матеріального та духовного виробництва;

б) спосіб реалізації соціальних відносин;

в) здійснюється через безпосередні чи опосередковані контакти.

 

17. Г.М.Андрєєва визначає два компонента спілкування: комунікативний, інтерактивний.

а) вірно;

б) невірно.

 

18. Визначити співвідношення:

Види комунікації: А. Вербальна. Б.Невербальна.

Знакові системи: 1) оптико-кінетична; 2) мова; 3) паралінгвістична;

4) екстралінгвістична; 5) візуальний контакт; 6) простір і час.

А:__________________________. Б:__________________________.

 

19. Дії, які сприяють організації спільної діяльності – конкуренція, кооперація, згода, пристосування, конфлікт, опозиція, співробітництво (правильні відповіді підкреслити).

 

20. Механізми взаєморозуміння:

а)_______________________ уподібнення себе до іншої людини;

б)_______________________ емоційне сприйняття внутрішнього світу людини;

в)_______________________ відображення, як Ви сприймаєтесь партнером по спілкуванню;

г)_______________________ стійке позитивне відчуття до іншої людини.

(зараження, ідентифікація, рефлексія, паніка, навіювання, атракція, наслідування, емпатія, мода, чутки)..

21. Завершіть речення: “Комунікативні бар’єри, що виникають у процесі людського спілкування, можуть бути обумовлені такими чинниками, як…”

22. Психологічні задачі:

а) Дванадцять бурлак мовчки тягнуть баржу. Спілкування це чи ні? Якщо так, то до якого різновиду його можна віднести?

б) Мати колише місячне немовля. Спілкування це чи ні?

в) Глядач дивиться по телевізору балетний спектакль. Спілкування це чи ні? Якщо так, то в чому в цій ситуації полягає обмін інформацією?

г) Лектор читає лекцію в режимі монологу, аудиторія при цьому не ставить питань, але слухає, а чи чує, чи розуміє – сказати важко. Чи можна це вважати спілкуванням між лектором і аудиторією?

 

23. Про яке соціально-психологічне явище йдеться: “…Здатність індивіда емоційно відгукуватися на переживання інших людей, що передбачає суб’єктивне сприйняття іншої людини, проникнення в її внутрішній світ, розуміння її переживань, думок, почуттів…”: ідентифікація; емпатія; рефлексія.

 

24. Про який засіб соціально-психологічного впливу йдеться: “…Багаторазове повторення емоційного впливу, яке знаходить прояв у несвідомій схильності індивіда до певних психічних станів…”: зараження; навіювання; наслідування; переконання.

 

25. Чи правильне є твердження: “Навіювання практично не ефективне, коли об’єкт навіювання перебуває у стані невпевненості, неспокою, тривоги…”?

 

26. З яким із механізмів психологічного захисту найбільше спільних рис у феномена каузальної атрибуції: пригнічення; проекція; сублімація; регресія.

 

27. Про який соціально-психологічний феномен йдеться: “…Зміна поведінки чи переконань у результаті реального чи уявного тиску групи…”: соціальна фасилітація; соціальна адаптація; конформізм; каузальна атрибуція; чи існує інша відповідь.

 

28. Яке з наведених словосполучень за своїм змістом найближче до поняття “атракція”: стереотипне сприйняття; взаємне пристосування; міжособистісний потяг; приписування причин вчинків; активізація групової діяльності.

 

29. Чи правильним є твердження: “Стереотип – це відносно об’єктивне уявлення про людей, з якими у Вас були обмежені контакти…”.

30. Традиція вивчення психології етнічних груп по’язана з роботами:

а) В.Вундта;

б) Е.Фромма;

в) Г.Лебона.

ВІДПОВІДІ:

1. г.

2. б.

3. а.

4. К. Левін, в.

5. б.

6. в.

7. б.

8. б.

9. б.

10. б, в, д, е.

11. б.

12. Соціалізація.

13. в.

14. Діяльність, спілкування, самосвідомість.

15. Довіра – підозрілість до всього; автономія – сором і сумніви; ініціативність – почуття провини; працьовитість – почуття неповноцінності; ідентифікація – індивідуальна сирість; комунікабельність – ізоляція; генеративність – застій; задоволеність від життя – відчай.

16. а.

17. б.

18. А – 2, Б – 1, 3, 4, 5, 6.

19. Кооперація, згода, пристосування, співробітництво.

20. Ідентифікація, емпатія, рефлексія, атракція.

21. Комунікативні бар’єри, що виникають у процесі людського спілкування, можуть бути обумовлені такими чинниками, як інформаційне перевантаження, особливості інтелекту, неоднакове знання предмету розмови, різні лексикон і тезаурус, психологічні особливості партнерів, соціальні чи релігійні відмінності тощо.

22. а – інтерактивне, б – перцептивне, в – комунікативне, г – комунікативне.

23. Емпатія.

24. Зараження.

25. Правильне.

26. Проекція.

27. Конформізм.

28. Взаємне пристосування; міжособистісний потяг.

29. Неправильне.

30. а.