Що таке сім'я?

Далеко не кожна людина уміє володіти даром любові і добра сімейно­го вогнища, але ще складніше - не розпорошити і не проміняти його на зваби світу, а з гідністю передати наступним поколінням.

Відповідно до чинного законодавства, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Її складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права и обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (Стаття 3 Сімейного кодексу України).

Існує багато визначень поняття "сім'я" з позиції науки. Зокрема, сім'я - динамічна мала група людей, котрі проживають разом і зв'язані родинними відносинами (шлюб, кровна спорідненість, усиновлення, опіка), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших по­греб, взаємною моральною відповідальністю [4, с. 12].

Сім'я - це соціально-педагогічний інститут та особлива соціальна сис­тема, яка є підсистемою суспільства і включає в себе інші підсистеми (членів сім'ї); це первинний контактний колектив [5, с. 4].

Сім'я є прикладом унікального поєднання різнопланових збалансованих характеристик. Саме завдяки здатності до врегулювання вона є найгнучкішим елементом соціальної структури, здатним швидко реагувати на

внутрішні та зовнішні впливи. Сім'я реагує на будь-які зміни. У ситуації зубожіння у сім'ї знижується здатність задовольняти потреби своїх членів; випадку розквіту - з'являються споживацькі тенденції. Щоб оцінити, наскільки сім'я здатна на здорове реагування в ситуації змін, потрібно проаналізувати реалізацію її функції.

Функції сім'ї - відображення системи взаємодії особи, сім'ї та суспільва і тих сфер, які пов'язані безпосередньо із задоволенням відповідних потреб її членів.

Заслуговує на увагу така класифікація функцій сім'ї:

- економічна - планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності по веденню домашнього господарства;

- господарська (організація побуту сім'ї, турбота про дім) – підтримка порядку та чистота, дотримання санітарно-гігієнічних норм;

- репродуктивна - продовження людського роду через народження дітей; планування сім'ї;

- соціалізуюча - передача дорослими членами сім'ї соціального досвіду дітям, цілеспрямований вплив на дітей з метою формування у них ціннісних орієнтацій, життєвих уподобань; організація внутрішньосімейного спілкування; оволодіння соціальними вміннями і навичками; освіта, професійне самовизначення;

- рекреативна — організація вільного часу та відпочинку, розвиток інтересів і потреб членів сім'ї;

- терапевтична - створення сприятливого сімейного мікроклімату, психологічна підтримка членів сім'ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім'ї з метою відновлення фізичних і психічних сил членів родини, витрачених у різних стресових ситуаціях.

Сім'я, яка належним чином виконує свої функції, називається здоро­вою.

Ії основними ознаками є:

- згуртованість; - відкритість для встановлення нових стосунків;
- інтимність;

- оптимізм і турбота;

- здатність самостійно вирішувати завдання свого розвитку;

- ідентичність;

- готовність до зміни ролей; -залучення всіх членів про прийняття сімейних рішень тощо.
Сім'я виступає провідним чинником соціалізації особистості на макрорівні. Її основні соціалізуючі функції: забезпечення фізичного та емоційно­го розвитку індивіда; формування статевої ідентифікації дитини, її розумового розвитку, розвитку здібностей і потенційних можливостей; формува­ння ціннісних орієнтацій особистості; оволодіння основними соціальними нормами [3, с. 59].

Існує багато типів сімей. Відповідно до соціально-педагогічного підходу сім'ї класифікутоть за структурою (повна, неповна); матеріальною забезпеченістю (з дуже високим матеріальним статком; із високим матеріальним

статком: із середнім матеріальним статком; із низьким матеріальним статком чи малозабезпечена; сім'я, що перебуває за межею бідності); за місцемпроживания (міська, сільська); за сімейним станом (дискантна, позашлюбна, молода, зріла); за кількістю і наявністю нерідних дітей (бездітна, малодітна, багатодітна); за якістю сімейних взаємин (опікунська, прийомна, благополучна, неблагополучна - конфліктна, аморальна, маргінальна) тощо.

Питання сім'ї надзвичайно важливі як для кожного індивіда, так і для суспільства загалом. Міцна сім'я протягом тисячоліть була і є запорукою задоволення людини власним життям. Про значения сім'ї писали видатні люди науковці і практики. Зокрема, А. С. Макаренко образно зазначав: "Сюди приходять відпочивати переможні сили людини", а В. О. Сухомлинський з педагогічною мудрістю доповнював: "У сім'ї шліфуються найтонкіші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. Із сім'ї починається суспільне виховання. Сім'я - джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави".

 

Література:

1. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / I. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.; За заг. ред. /. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. - К.: Наук, світ, 2003. - 233 с.

2. Бевз Г. М. Прийомна сім'я (оцінка створення, функціонування та розвитку). - К.: Главник, 2006. - 112 с.

3. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навч. по­сіб. - К., 2003. - 134 с.

4. Ковбас Б., Костів В. Родинна педагогіка: у 3-х т. - Т. 1. Основи родинних взаємовідносин. - Івано-Франківськ, 2002. - 288 с.

5. Трубавіна I. М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю: Навч. посіб. - К., 2002. - 132 с.