Рекомендовано до друку 25 страница
– сприянні подоланню бар'єрів, що виникають у міжнародному постачанні;
– оптимізації руху фінансових та інформаційних потоків, що супроводжують матеріальні потоки.
У рамках міжнародних каналів розподілу в літературі*148 розглядають різні види організації покупців і продавців в окремі, але взаємозалежні канали, у яких учасники логістичного ланцюга виконують певні функції. Різновидами міжнародних каналів розподілу є:
*148: {Джонсон Д.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мэрфи П.Р. мл. Современная логистика: Пер. с англ. — 7-е изд. —; М.: Вильяме, 2002. — 624 с.}
– канал приналежності (характеризує процес переходу права власності або права на розпорядження продукцією, товарами);
– канал переговорів (є сукупністю або ланцюгом робочих зв'язків між діловими партнерами);
– канал фінансування (сукупність фінансових операцій з оплати товарів, перевезення вантажів, страхових послуг);
– канал просування (сукупність маркетингових посередників, що організовують рух продукції від виробника до споживача);
– логістичний канал (це мережа робочих взаємозв'язків між виробником, маркетинговими посередниками та посередниками у сфері фізичного розподілу товарів (транспортно-експедиційні фірми, складські, термінальні комплекси та ін.), які забезпечують оптимальну організацію товароруху);
– канал документообігу (сукупність операцій з оформлення документації. Цей канал має місце тільки в організації міжнародного товарообігу. Це обумовлено тим, що документація, яка супроводжує міжнародне переміщення вантажів, має значні обсяги).
Роль логістики в організації міжнародних каналів розподілу полягає у вирішенні таких завдань, як:
– регулювання і спрощення митних і технологічних процедур при переході матеріальних потоків через кордони;
– уніфікація стандартів, правил, тарифів, вимог до технологій і технічних засобів перевезення;
– сприяння визнанню державами пріоритетів міжнародних угод, завдяки яким реалізуються принципи логістики;
– організація транзитних процедур при переході вантажів через кордони країн-учасниць ринку;
– сприяння розвитку транспортної та складської інфраструктури на міжнародному рівні;
– надання логістичних послуг.
15.3. Роль логістики в організації міжнародних перевезень
Питання впровадження транспортної логістики в міжнародну діяльність підприємств мають свою специфіку і потребують особливого підходу до вирішення. Найбільш докладно роль логістики в організації міжнародних перевезень описує К.М. Таньков, О.М. Тридід та Т.О. Колодязєва*149.
*149: {Таньков К.М., Тридід О.М., Колодязєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посіб. — X.: ВД "ІНЖЕК", 2004.}
Особливість правового регулювання доставки товарів у міжнародній торгівлі полягає в тому, що основні питання вирішуються в міжнародних угодах і конвенціях, що містять уніфіковані норми, які однаково визначають умови транспортування та інші умови, що пов'язані з транспортуванням товарів.
Регулювання міжнародних перевезень здійснюють міжнародні організації. Розглянемо перелік міжнародних організацій, що регулюють кожен вид перевезень, а саме автомобільні, морські, річкові, залізничні та повітряні перевезення.
Міжнародне регулювання автомобільних перевезень. Є близько 40 міжнародних організацій, що займаються питаннями організації автомобільних перевезень. До найбільш відомих відносять:
1. Комітет із внутрішнього транспорту (КВТ) Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН. У діяльності КВТ відображені питання, без вирішення яких неможливо було б організувати міжнародний автомобільний рух і перевезення вантажів. На підставі нормативних документів, що розроблені КВТ, укладена велика кількість двосторонніх угод про міжнародне автомобільне сполучення та перевезення вантажів.
2. Міжнародний союз автомобільного траспорту (МСАТ). Створений в 1948 році за ініціативою європейських автомобільних і автотранспортних асоціацій. Налічує більш ніж 150 асоціацій і союзів із 45 країн.
До основних найважливіших конвенцій, які розроблені даними організаціями, належать:
– "Конвенція про оподаткування дорожніх транспортних засобів, що використовуються для міжнародних перевезень вантажів" – 1950 p.;
– "Конвенція про договір дорожнього перевезення вантажів"–1956р.;
– Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів – 1957 p.;
– Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу – 1973 p.;
– Європейська угода про міжнародні автомагістралі – 1975 p.;
– "Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів з застосуванням книжки Міжнародного дорожнього перевезення (МДП)" (Конвенція TIR) – 1975 р.
Міжнародне регулювання морських перевезень. Основними угодами у сфері міжнародних морських перевезень, що носять комерційно-організаційний характер є:
– "Міжнародна конвенція з морського права" – Брюссель, 1922 p.;
– "Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент" (Гаагські правила);
– "Конвенція ООН про морське перевезення вантажів" – 1978 р.
Міжнародне регулювання річкових перевезень. Важливою угодою у сфері організації та здійснення міжнародних річкових перевезень є "Конвенція про режим судноплавства на Дунаї". На підставі цієї Конвенції створена Дунайська комісія як орган міжнародного співробітництва.
Комерційно-правове регулювання перевезень вантажів по Дунаю здійснюється на підставі трьох Братиславських угод:
– Угоди про загальні умови перевезення вантажів;
– Угоди про єдині тарифи;
– Угоди про буксировку в наданні допомоги при аваріях і агенту ванні.
Міжнародне регулювання у сфері залізничного транспорту. Найстарішою організацією у сфері міжнародних залізничних перевезень є Міжнародний союз залізничних шляхів, який був створений у 1922 р. Мета його створення – покращення умов будівництва і функціонування залізничного транспорту в міжнародному і внутрішньому сполученні країн-учасниць.
До основних конвенцій, які регламентують комерційно-організаційні питання здійснення міжнародних залізничних перевезень, належать:
– "Міжнародна конвенція про перевезення вантажів залізницею" – Берн, 1890 р. Її нова редакція: "Конвенція про міжнародні перевезення залізницею" – 1980 p.;
– Угода про міжнародне вантажне сполучення.
Міжнародне регулювання повітряних перевезень. У 1945 р. була створена Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА). Це міжнародна міжурядова організація, яка об'єднує 127 авіакомпаній із 86 держав. Названа організація займається переважно комерційними питаннями діяльності авіапідприємств і розробкою рекомендацій щодо рівня, побудови і правил застосування тарифів, затверджує єдині правила авіаперевезень і т. ін. Міжнародна організація цивільної авіації була створена згідно з Чиказькою конвенцією 1947 p., яка регламентує використання повітряного простору в транспортних цілях.
Важливе значення в організації міжнародних перевезень має вибір та дотримання умов постачання, до яких належать:
– місце, в яке мають постачатися матеріальні цінності;
– термін постачання;
– спосіб поставки;
– розподіл ризику;
– страхування ризику.
Тлумачення цих базисних умов поставки вантажів у міжнародній практиці здійснюється згідно з міжнародними стандартними умовами поставки "Інкотермс-2000". В "Інкотермс-2000" представлені 13 базисних умов поставки, кодові назви яких узгоджені з Європейською комісією ООН. У табл. 15.1*150 представлені всі базисні умови, класифіковані за чотирма категоріями з урахуванням відмінностей в обсягах зобов'язань контрагентів із доставки товару.
*150: {Таньков К.М., Тридід О.М., Колодязєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посіб. — X.: ВД "ІНЖЕК", 2004.}
У першу групу входить Е-умова (EXW) – "Франко-завод". Ця умова передбачає мінімальний ризик для продавця. Згідно з нею продавець тільки відвантажує товар покупцеві на своєму підприємстві або складі й не несе відповідальності за його транспортування. Усі витрати та ризики, пов'язані з доставкою до місця призначення, несе покупець.
Другу групу становлять F-умови: FCA ("Франко-перевізник"), FAS ("Франко уздовж борту судна") і FOB ("Франко-борт"). Обов'язки продавця за цими умовами полягають у поставці товару перевізнику, вказаному покупцем.
До третьої групи С входять умови: CFR ("Вартість і фрахт"), CIF ("Вартість, страхування і фрахт"), СРТ ("Перевезення оплачене до"), СІР ("Перевезення та страхування оплачені до"). Вони вимагають, щоб продавець уклав договір перевезення товару, але без ризику для нього втрати або пошкодження товару.
Групу D складають умови: DAF ("Поставлено на кордон"), DES ("Поставлено франко-судно"), DEQ ("Поставлено франко-причал"), DDU ("Поставлено, мито не сплачене") DDP ("Поставлено, мито сплачене"). За цими умовами продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з поставкою товару в країну покупця.
Деякі з умов Інкотермс визначають вид транспорту, який може застосовуватися для виконання контракту. Інші умови передбачають декілька видів транспорту, а ряд інших – будь-які види.
Застосування базисних умов постачань Інкотермс у міжнародних перевезеннях дає змогу уникати суперечностей між учасниками міжнародних каналів товароруху та регулювати процес встановлення цін на продукцію, що реалізується.
15.4. Інформаційне забезпечення міжнародної логістики
В умовах глобалізації економіки, розвитку міжнародних логістичних процесів актуальним є впровадження інтегрованих систем реального часу, які допомагають оптимально організувати бізнес-процеси управління сучасними підприємствами. Теоретичною основою організації вищезгаданих інтегрованих систем є концепція електронного обміну даними (рис. 15.2):
Рис. 15.2. Назва концепції електронного обліку даними
EDI здійснюється через стандарти UN/EDIFACT та інші, електронні повідомлення, в яких є еквіваленти загальноприйнятих паперових документів. Здійснення закупівель із використанням EDI має свої переваги (рис. 15.3).
Типовий цикл EDI покупець – продавець є сукупністю операцій*151: 1) покупець передає постачальникові з використанням EDI замовлення на постачання; 2) постачальник надає покупцеві через EDI всю інформацію про умови постачань; 3) постачальник передає перевізнику фрахтову інформацію через EDI і одночасно надсилає її покупцеві; 4) постачальник передає покупцеві через EDI рахунок-фактуру на відвантажені товари; 5) перевізник передає через EDI постачальнику інформацію про транспортування; 6) перевізник оформлює транспортну документацію, використовуючи дані постачальника, отримані через EDI; 7) перевізник видає основну інформацію про відправлення вантажу у відповідь на запит через EDI; 8) перевізник видає через EDI рахунок-фактуру на оплату перевезення вантажу стороні, яка буде здійснювати платіж; 9) покупець сплачує постачальникові через EDI за куплені товари; 10) перевізник через EDI отримує плату за поставку вантажу.
*151: {Джонсон Д.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мэрфи П.Р. мл. Современная логистика: Пер. с англ. — 7-е изд. — М.: Вильяме, 2002. — 624 с.}
У майбутньому EDI стане єдиною можливою формою міжнародної логістичної діяльності, оскільки участь і конкурентоспроможність на ринку буде неможлива без автоматизованого представлення інформації.
Рис. 15.3. Переваги здійснення міжнародних закупівель з використанням EDI
Перспективним напрямком розвитку міжнародних логістичних систем стає INTERNET.
INTERNET використовується для пошуку і передачі у масштабі реального часу інформації щодо комерційного попиту і пропозиції, а також для укладання угод купівлі-продажу, що ініціюють наступні просування товарних, фінансових та інформаційних потоків.
Сьогодні прийняття логістичних рішень щодо оптимізації міжнародних товаропотоків неможливе без використання супутникових систем зв'язку, які забезпечують зв'язок між водіями транспортних засобів, транспортно-експедиторськими компаніями, вантажовідправниками і вантажоотримувачами. Вантажні автомобілі мають мобільний зв'язок, використовують інформаційні технології, які базуються на застосуванні бортових комп'ютерів та модемів і забезпечують передачу різноманітних повідомлень.
Для ефективного управління міжнародною логістичною системою необхідно в будь-який момент мати інформацію про матеріальні потоки. Ця проблема вирішується шляхом використання мікропроцесорної техніки, здатної ідентифікувати окрему вантажну одиницю. Устаткування, здатне зчитувати різноманітні штрихові коди, дає змогу одержувати інформацію про логістичну операцію в момент і в місці її здійснення (на складах промислових підприємств, оптових баз, магазинів, на транспорті). Найчастіше в міжнародній практиці використовується система штрихового кодування EAN-13, що є 13-значними кодами, застосовувані для кодування товарів народного споживання. Ці коди містять інформацію про країну, підприємство-виробника товару, характеристики товару і контрольну цифру.
НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ
Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
Основні терміни: міжнародна логістика, зовнішньоторгові компанії, міжнародний збут, IHKOTEPMC, міжнародні маркетингові канали, міжнародні перевезення. Матеріал, який мають засвоїти студенти Студенти повинні мати уявлення про розвиток міжнародної логістики, про роль держави в регулюванні міжнародної логістичної діяльності. Міжнародна логістика тісно пов'язана з поняттями міжнародного постачання, міжнародного маркетингу та міжнародних логістичних каналів.
Міжнародне постачання означає процес придбання сировини, комплектуючих за межами країни*152. Щодо міжнародного маркетингу, то в кожній конкретній країні він має свої особливості, форми. Для міжнародного розподілу характерне використання безвідзивних акредитивів, які з позицій менеджерів-логістів призначені для управління рухом вантажів.
*152: {Джонсон Д.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мэрфи ПР. мл. Современная логистика: Пер. с англ. — 7-е изд. — М.: Вильяме, 2002. — 624 с.}
Слід знати, що в міжнародних трансакціях, крім поняття логістичний канал, з'являється поняття канал документообігу. Його поява обумовлена значною кількістю документації, що супроводжує міжнародні вантажі.
У міжнародній логістиці особлива увага надається узгодженню умов постачання, таких як*153: фізичний рух товарів (логістичний канал); плата за товари, перевезення, страхування вантажів (канал фінансування); право розпоряджатися товарами (канал приналежності); необхідна документація (канал документообігу); відповідальність за збережність товару (логістичний канал).
*153: {Там же.}
У процесі вивчення цієї теми студенти мають ознайомитися з правилами ІНКОТЕРМС. У світовій практиці найчастіше використовуються такі 13 базових умов постачань: франко-завод; франко-перевізник; франко-вагон; франко вздовж борту судна, франко-борт; вартість і фрахт; вартість, страхування і фрахт; фрахт або перевезення, оплачені до певного пункту; франко-судно; франко-пристань; франко-кордон; франко-місце призначення.
Товаропотоки в міжнародній торгівлі підлягають державному регулюванню. Регулюючий вплив держава здійснює через розміри ввізного мита, імпортні квоти та нетарифні бар'єри, тобто певні правила, які зменшують імпортний потік.
Семінарське заняття
Питання до семінарського заняття
1. Яка роль міжнародної логістики в зовнішьоторговельній діяльності підприємства?
2. Охарактеризуйте сутність поняття "міжнародне постачання".
3. Назвіть відомі вам міжнародні канали розподілу.
4. Дайте характеристику державному регулюванню товаропотоків у міжнародній торгівлі.
Тематика рефератів
1. Діяльність міжнародних експедиційних агенств.
2. Правила ІНКОТЕРМС.
3. Організація міжнародних вантажопотоків.
4. Причини та форми впливу держави на міжнародну логістичну та торговельну діяльність.
Практичне заняття
Завдання для самостійного виконання
Виконати тестові завдання.
1. Процес придбання сировини і матеріалів за межами країни називається:
а) міжнародний маркетинг;
б) міжнародне постачання;
в) міжнародна торгівля;
д) міжнародний маркетинговий канал.
2. Міжнародні комерційні правила, що є умовами постачань, називаються:
а) ІНКОТЕРМС;
б) ДАФ;
в) НАФТА;
г) ETC.
3. Умова франко-завод означає:
а) що товар відпускається зі складу виробника або посередника;
б) продавець зобов'язаний за свій рахунок завантажити товар на транспортний засіб;
в) продавець зобов'язаний поставити за свій рахунок товар в аеропорт, вказаний покупцем;
г) продавець несе ризики й оплачує поставку товару до кордону, але не оплачує провіз товару через нього;
д) продавець відповідає за завантаження на борт судна і доставку товару в порт імпортера;
е) продавець доставляє товар до дверей імпортера.
4. Умова франко-аеропорт означає:
а) що товар відпускається зі складу виробника або посередника;
б) продавець зобов'язаний за свій рахунок завантажити товар на транспортний засіб;
в) продавець зобов'язаний поставити за свій рахунок товар в аеропорт, вказаний покупцем;
г) продавець несе ризики й оплачує поставку товару до кордону, але не оплачує провіз товару через нього;
д) продавець відповідає за завантаження на борт судна і доставку товару в порт імпортера;
е) продавець доставляє товар до дверей імпортера.
5. Умова франко-вагон означає:
а) що товар відпускається зі складу виробника або посередника;
б) продавець зобов'язаний за свій рахунок завантажити товар на транспортний засіб;
в) продавець зобов'язаний поставити за свій рахунок товар в аеропорт, вказаний покупцем;
г) продавець несе ризики й оплачує поставку товару до кордону, але не оплачує провіз товару через нього;
д) продавець відповідає за завантаження на борт судна і доставку товару в порт імпортера;
е) продавець доставляє товар до дверей імпортера.
6. Умова франко-судно означає:
а) що товар відпускається зі складу виробника або посередника;
б) продавець зобов'язаний за свій рахунок завантажити товар на транспортний засіб;
в) продавець зобов'язаний доставити за свій рахунок товар в аеропорт, вказаний покупцем;
г) продавець несе ризики й оплачує доставку товару до кордону, але не оплачує провіз товару через нього;
д) продавець відповідає за завантаження на борт судна і поставку товару в порт імпортера;
е) продавець доставляє товар до дверей імпортера.
7. Умова франко-кордон означає:
а) що товар відпускається зі складу виробника або посередника;
б) продавець зобов'язаний за свій рахунок завантажити товар на транспортний засіб;
в) продавець зобов'язаний доставити за свій рахунок товар в аеропорт, вказаний покупцем;
г) продавець несе ризики й оплачує поставку товару до кордону, але не оплачує провіз товару через нього;
д) продавець відповідає за завантаження на борт судна і доставку товару в порт імпортера;
е) продавець доставляє товар до дверей імпортера.
8. Умова франко-місце призначення означає:
а) що продавець доставляє товар до дверей імпортера;
б) продавець зобов'язаний за свій рахунок завантажити товар на транспортний засіб;
в) продавець зобов'язаний доставити за свій рахунок товар в аеропорт, вказаний покупцем;
г) продавець несе ризики й оплачує поставку товару до кордону, але не сплачує провіз товару через нього;д) продавець відповідає за завантаження на борт судна і доставку товару в порт імпортера;
е) товар відпускається зі складу виробника або посередника.
9. Вимоги до продавця щодо перевезення товару в країну призначення, який не бере на себе ризики втрати чи псування товару, є загальним для базових умов постачання групи:
а) Е;
б) F;
в) С;
г) D.
10. Вимоги до продавця прийняти на себе витрати і ризики, пов'язані з доставкою товару в країну призначення, є загальним для базових умов постачання групи:
а) Е;
б) F;
в) С;
г) D.
11. Певні правила, що знижують імпортний потік – це:
а) нетарифні бар'єри;
б) митні тарифи;
в) митні збори;
г) імпортні квоти.
12. Податок на імпортовані товари – це:
а) нетарифні бар'єри;
б) митні тарифи;
в) митні збори;
г) імпортні квоти.
13. Фізичні обмеження в кількості товарів, які можна імпортувати – це:
а) нетарифні бар'єри;
б) митні тарифи;
в) митні збори;
г) імпортні квоти.
Вписати пропущені слова, закінчити речення.
1. Міжнародне постачання – це _______________________________________
_____________________ і ____________________ за ___________________________.
2. NAFTA в перекладі означає _______________ зона ____________________
________________________________________________________________________.
3. LATA в перекладі означає __________________ Асоціація ______________
________________________________________________________________________.
4. Випадки, в яких суб'єкт господарювання використовує в
своїй діяльності елементи міжнародної логістики: 1) ___________________;
2) __________________; 3) ___________________; 4) ___________________; 5) _______________________________________.
5. Виникнення в міжнародній логістиці поняття каналу документообігу обумовлене тим, що ________________________________________.
6. Базисна умова постачань франко-пристань означає __________________.
7. Базисна умова постачань франко-перевізник відрізняється від базисної умови франко-вагон тим, що _______________________________________________.
8. Якщо продавець повинен доставити товар до дверей імпортера, то в договорі купівлі-продажу обумовлюють базисну умову постачань під назвою
________________________________________________________________________.
9. Постачальник несе всі зобов'язання щодо доставляння товару покупцеві, якщо в договорі купівлі-продажу обумовлена базисна умова постачань під назвою
________________________________________________________________________.
10. Постачальник не несе жодних зобов'язань щодо доставляння товару покупцеві, якщо в договорі купівлі-продажу обумовлена базисна умова постачань під назвою ______________________________________________________________.
11. Імпортні квоти — це ___________________________________________.
12. Нетарифні бар'єри в міжнародній торгівлі — це ____________________.
13. Міжнародні експедиційні агенства спеціалізуються на _______________
________________________________________________________________________.
14. Метод уникнення ризиків псування вантажів у міжнародних перевезеннях називається _________________________________________________.
Підібрати відповідні терміни (позначені літерами) до кожного з наведених нижче положень (позначених цифрами).
A. Міжнародне експедиційне агенство.
Б. Базисна умова постачання вартість і фрахт.
B. Базисна умова постачання франко-завод.
Г. ІНКОТЕРМС.
Д. NAFTA.
Е. LATA.
Є. DAF.
Ж. DDP.
3. CIF.
І. FAS.
К. FOB.
Л. EXW.
1. Підприємства, що спеціалізуються на відправленні міжнародних вантажів морським або повітряним транспортом.
|
