Система складування та організація переробки вантажів

Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. Розроблення системи складуваннябазується на виборі найраціональнішої системи з усіх техніч­но можливих для вирішення поставленого завдання методом кількісного та якісного оцінювання. Отже, система складування містить такі складськіпідсистеми:

· вантажна одиниця;

· вид складування;

· обладнання з обслуговування складу;

· система комплектації;

· управління переміщенням вантажу;

· обробка інформації;

· конструктивні особливості будівель і споруд.

Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватись у такій послідовності:

1) визначення місця складу в логістичному ланцюжку та його функції;

2) визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);

3) визначення завдання, якому підпорядковане розроблення системи складування;

4) вибір елементів кожної складської підсистеми;

5) створення комбінацій обраних елементів усіх підсистем;

6) здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних варі­антів з усіх технічно можливих;

7) проведення техніко-економічної оцінки кожного конкурентоспро­можного варіанта;

8) здійснення альтернативного вибору раціонального варіанта.

Оптимальна система складування передбачає раціональність техно­логічного процесу на складі. Основною умовою тут є мінімальна кіль­кість операцій з переробки вантажу. Саме тому значна увага приді­ляється визначенню оптимального виду і розмірів товароносія, на яко­му формується складська вантажна одиниця. Такими товароносіями можуть стати: стоякові, сітчасті, ящикові, плоскі піддони та напівпіддони, а також касети, ящики для дрібних вантажів тощо.

На вибір товароносія впливають:

· вид і розміри упаковки та транспортної тари;

· система комплектації замовлення;

· оборотність товару;

· технологічне обладнання, що застосовується для складування вантажу;

· особливості підйомно-транспортних машин і механізмів, що обслуговують склад.

Основним критерієм правильного вибору товароносія є відсут­ність повернення складської вантажної одиниці із зони комплектації до зони зберігання при формуванні замовлення покупця.

В основному розрізняють такі види складування.

Одиничне – є найпростішою формою і використовується при зберіганні обладнання, транспортних засобів та інших засобів, які тимчасово витримують відкритість. Досить часто застосовується лінійне і блочне збереження. При лінійному збереженні до кожного одиничного збереження забезпечується прямий доступ, зручний для різноманітних товарів з невеликими і середніми розмірами.

Виділяють такі види збереження:

· розміщення товарів на підлозі;

· створення полиць-стелажів;

· розміщення на рухомих полицях;

· створення висотних стелажних складів.

Блочне збереження характеризується тісним (без простору) розміщенням. Недоліки розміщення: зберігатися можуть лише комплектні одиниці; відсутній прямий доступ до об'єктів, що зберігаються.

При цьому виділяють такі основні види збереження:

· складування в штабельованих блоках;

· складування у висотних стелажах;

· складування у стелажах до 6 м;

· складування в прохідних (в’їзних) стелажах;

· складування в пересувних стелажах;

· складування в елеваторних стелажах та ін.

Доступність елементів, що складуються, їх розміри і вага впливають на конструкцію складів.

Альтернативами є:

· плоска конструкція складу;

· висотна конструкція складу;

· стелажне збереження або в підвішеному стані;

· збереження на відкритому повітрі.

Плоска – одноповерхова, без підвалу складська будівля. Висота до 4 м і використання простих транспортних засобів є найбільш економною порівняно з висотними.

Висотна, або багатоповерхова, – будівлі відрізняються обмеженими можливостями навантаження на підлогу, додаткову витрату площ і капітальних коштів на створення кліток, стелажів і т.д. Склади, що обладнані полицями, стелажами, розташовані в одноповерхових будівлях і досягають висоти 14 м і більше. Будівництво підвішених складів має ту перевагу, що вони можуть бути швидко перебудовані та матимуть вільний доступ транспорту до місць збереження.

Для обслуговування складів використовують різноманітні підйом­но-транспортні машини і механізми, їх вибір тісно пов’язаний з уже переліченими підсистемами і залежить від характеристик самих технологічних засобів і загальної спрямованості технічної оснаще­ності складу.

Складське обладнання складається з таких основних компонентів:

• допоміжні пристрої для навантаження-розвантаження;
• внутрішньоскладські транспортні засоби;
• полиці, стелажі, ящики, штабелери та ін.

Найбільш поширеними на механізованих скла­дах є такі види підйомно-транспортних засобів, як електронавантажники та електроштабелери, а на автоматизованих складах - міжстелажні крани-штабелери.

Для досягнення ефективності обороту важливим є вибір відповідних видів внутрішньоскладського транспорту. Вони охоплюють: вилочні підйомники, ручні підйомники, електроталі, оператори для висотного стелажування складу, рухові роботи, рольганги і т.д. Внутрішньоскладське транспортування передбачає пересування вантажу між різними зонами складу: від зони розвантаження в зону прийому, звідти в зону збереження, комплектації та в навантажувальну зону.

Стелажі і полиці є складським обладнанням для одиничних товарів і виготовляються з дерева, бетону і сталі.

У процесі переробки вантажу процес комплектації відбувається в три етапи:

1) відбір товару за замовленнями покупця;

2) комплектація повного замовлення покупця згідно з його заявкою;

3) комплектація партій для відправки покупцям.

Існує кілька схем відбору, які містять різноманітне поєднання таких позицій:

1) вихідне положення вантажу відносно відбиральника (статичне чи динамічне) при підготовці матеріалу до споживання;

2) переміщення вантажу в просторі при відборі (одновимірне, двовимірне);

3) відбирання вантажу (за допомогою технічних засобів чи без них);

4) ступінь комплектації замовлення (централізований – відби­рання вантажу одночасно для кількох клієнтів, децентралізова­ний – для одного клієнта).