Пріоритетні напрями реформування виховання

Формування національної свідомості, любові до рідної зем­лі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави,гото­вності її захищати;

забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

формування високої мовної культури, оволодіння українсь­кою мовою;

прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, градацій усіх народів, що населяють Україну;

виховання духовної культури особистості: створення умов дня вільного вибору нею світоглядної позиції;

утвердження принципівзагалі нелюдської моралі, правди,справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності,інших доб-рочинностей;

формування творчої, працелюбної особистості,виховання цивілізованого господаря;

забезпечення повноцінного фізичногорозвитку дітей і мо­лоді, охорони та зміцненняїх здоров'я;

вихованняповаги до Конституції,законодавства України,державної символіки;

формуванняглибокого усвідомлення взаємозв'язку міжіде­ями свободи, правами людини та її громадянською відповідальніс­тю;

забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості;.

формування екологічноїкультури людини, гармонії її від­носин із природою;

розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, за­безпечення умов їх самореалізації;

формування у дітей і молоді вміння міжособистісного спіл­кування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин

(Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) //Освіта. 1993. № 44-46)

 

Конвенція про права дитини (Витяг)

(схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р. і ра­тифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 р.)

 

Держави-учаскики цієї Конвенції, вважаючи, що відповідно до принцштів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних на­цій, визнання притаманної гідності, рівних і невід'ємних прав усіх членів суспільства є основою забезпечення свободи, справедливості та миру на землі;

...нагадуючи,що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особ­ливе піклування і допомогу;

переконані в тому, що сім'ї як основній ланці суспільства і природному середовищу для зростання і добробуту всіх членів і, особливо, дітей мають бути надані необхідні захист і допомога, щоб вона могла повністю покласти на себе обов'язки в рамках суспільс­тва;

...беручи до уваги, що як зазначено в Декларації прав ди­тини, "дитина, з огляду на її фізичну та розумову незрілість, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючиналежний право­вий захист, якдо, так і після народження";

…визнаючи,що в усіх країнах світу є діти, які живуть у винятково важких умовах, і що такі діти потребують особливої уваги;

враховуючи належним чином важливістьтрадицій і культурних цінностейкожного народу ддя захисту і гармонійного роз­витку дитини; визнаючи важливістьміжнародного співробітництвадля поліпшення умов життя дітей у кожній країні зокрема в краї­нах, що розвиваються;

домовилися про нижченаведене:

Ст.1. Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська іс­тота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовува­ним до цієї дитини, вона не досягає повноліття раніше.

Ст. 2.1. Держави-учасниці поважають і забезпечують усі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка пере­буває в межах їхньої юрисдикції, без будь-якої дискримінації неза­лежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного чи соціального похо­дження, майнового стану, стану здоров'я і народження дитини, її батьків або її законних опікунів чи якихось інших обставин.

Ст. 6.1. Держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя.

2. Держави-учасниці забезпечують максимально можливою мірою виживання і здоровий розвиток дитини.

Ст. 8.1. Держави-учасниці зобов'язуються поважати пра­во дитини на збереження своєї індивідуальності, включаючи грома­дянство, ім'я і родинні зв'язки, як передбачається законом, не допу­скаючи протизаконного втручання.

Ст.12.1. Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати свої власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, які торкаються дитина, причому поглядам дитини приділяється належна увага відповідно до віку і зрілості дитини.

Ст. 13.1. Дитина має право вільно висловлювати свою думку, це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї усякого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва або за допомогою інших засобів на вибір дитини.

Ст.14.1. Держави-учасниці поважають право дитини на свободу думки,совісті і релігії.

Ст.15.1. Держави-учасниці визнають право дитини на свободу асоціацій і свободу мирних зборів.

Ст.16.1. Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання у здійснення її права на особисте життя, сімейне життя, недоторканість житла, або таємницю корес­понденції, або незаконного посягання на її честь і репутацію.

Ст.20.1. Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена свого сімейного оточення або яка в її якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, які надаються державою.

Ст. 27.1. Держави-учасниці визнають право кожної ди­тини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духо­вного, морального і соціального розвитку дитини.

Ст. 28.1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту.

Ст. 31.1. Держави-учасниці визнають право дитини на відпочинок і дозвілля.

Ст. 32.1. Держави-учасниці визнають право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої ро­боти, що може становити небезпеку для її здоров'я або бути пере­шкодою у здобутті нею освіти, або завдавати шкоди її здоров'ю і фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвиткові.

Ст. 34. Держави-учасниці зобов'язуються захищати дітей від усіх форм, сексуальної експлуатації і сексуального розбещення.

Ст. 37. Держави-учасниці забезпечують, щоб: а) жодна дитина не буде піддана катуванню чи іншим жорстоким, нелюдсь­ким або таким, що принижують гідність, видам поводження або покарання...; б) жодна дитина не була позбавлена свободи незакон­ним або свавільним чином...

Ст. 39. Державн-учасниці вживають усіх необхідних за­ходів для того, щоб сприяти фізичному і психологічному віднов­ленню та соціальній реінтеграції дитини, яка є жертвою: будь-яких видів зневаги, експлуатації або зловживання, катувань чи будь-яких інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження, покарання або збройних конфліктів (Конвенція про права дитини// Довідник класного керівника: Збірник до­кументів. К, 1996. С 11 -31).