Науково-методичне забезпечення життєвого проектування учнів
У доповіді міжнародної комісії ЮНЕСКО «Освіта для ХХІ століття» сформульовано чотири базові принципи освіти третього тисячоліття, згідно з якими вона має допомогти людству навчитися жити разом, навчитися пізнавати, навчитися діяти, навчитися жити. У життєтворчому і життєво-компетентнісному розумінні реалізація принципу «навчитися жити» передбачає сприяння розвитку особистості з метою формування її спроможності діяти, виявляючи незалежність, свідомо передбачаючи, прогнозуючи майбутнє, визначаючи власну життєву стратегію і життєвий проект [1, 12]. Реалізуючи ідеї, висвітлені в доповіді ЮНЕСКО «Освіта для ХХІ століття», сучасні заклади освіти мають навчити дітей визначати свою життєву мету та життєві цінності, формулювати життєві цілі та складати власний життєвий проект, сприяти виробленню потреби досягнення життєвого успіху для кожного учня. Загальнопедагогічні проблеми теорії та практики життєвого проектування досліджували багато фахівців, серед них І.Г. Єрма- Однак дуже гострою залишається проблема реального практичного втілення у діяльність загальноосвітніх навчальних закладів системи роботи, спрямованої на набуття учнями знань та вмінь щодо складання власного життєвого проекту. Розв’язання цієї проблеми має вийти за межі теоретичних обговорень у площину інструментального-прикладного застосування. Серед численних дефініцій поняття «життєве проектування» та «життєвий проект» віддамо перевагу визначенням Т.М. Лобанової. Життєве проектування – це технологія розробки, ціннісного, ресурсного обґрунтування та здійснення життєвого проекту. Життєвий проект – це динамічна, ієрархічна, цілісна система життєвих цілей особистості, яка доповнюється уявленням про засоби, шляхи та терміни їх досягнення, визначає вірогідний прообраз розвитку, життєдіяльності особистості в певний період її життя [2]. І.Г. Єрмаков, Д.О. Пузіков пропонують структуру життєвого проекту особистості, що включає в себе шість взаємопов’язаних елементів (підсистем): 1. Життєві цінності, принципи та норми сприяють виникненню життєвих цілей. Вони можуть бути їх безпосередньою причиною (через механізми рефлексії, мотивації) або постають критеріями вибору та мірилом реалізації цілей. 2. Життєві цілі – образи, передбачення життєвих результатів, реалізація яких підпорядковує собі життєдіяльність особистості на певному етапі її життєвого шляху. Узгоджені, систематизовані життєві цілі утворюють основу життєвого проекту. 3. Життєві завдання та плани – це суперечності між життєвою ціллю та її досягненням, які постають на кожному етапі її реалізації. Оптимальна деталізація життєвої цілі (визначення ієрархії життєвих завдань, які з нею пов’язані) – це перший і найважливіший крок до неї. Життєвий план деталізує (через розподіл життєвих завдань та ресурсів) досягнення життєвої цілі. Визначення ресурсів, необхідних для вирішення кожного життєвого завдання, часових (терміну) та просторових (місце) меж їх реалізації, взаємозв’язку, супідрядності між життєвими цілями та завданнями, які реалізують одночасно – це функції життєвого плану. 4. Життєві ресурси–це індивідні, особистісні та соціальні надбання людини (життєвий потенціал, соціальні зв’язки, статуси і ролі, духовний (наприклад, освіта) та матеріальний (статки) здобутки життєдіяльності), які вона може використати у процесі життєвого проектування. 5. Життєва програма – відносно стійка сукупність життєвих цілей, завдань та планів, пов’язаних з ними ресурсів, які здійснюються протягом тривалого періоду часу (кілька років). 6. Життєвий результат – це наслідок реалізації життєвої цілі, плану, програми, проекту в цілому; кількісно або якісно новий стан життєдіяльності особистості [3, 91-92]. Учні Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру складають власні життєві проекти за вищенаведеною структурою. Для того, щоб допомогти кожній дитині написати власний життєвий проект, розроблено корисні поради для вихованців «Як розробити життєвий проект». У порадах детально описано кожен крок роботи по створенню життєвого проекту. Починаючи роботу над проектом власного життя, учні, перш за все, знайомляться з визначенням життєвого проекту, отримують детальні рекомендації стосовно оформлення проекту. Діти заповнюють наступні розділи життєвого проекту: особисті дані, резюме проекту, життєві цінності та принципи, життєві цілі, життєві плани, життєві результати. У першому розділі «Особисті дані» діти надають інформацію про себе, свою родину, своє життя. Заповнюючи другий розділ – «Резюме проекту», учні висловлюють свої думки з приводу цінності власного життєвого проекту для майбутнього життя. У порадах «Як розробити життєвий проект» діти дізнаються, як правильно написати дані про себе, як скласти резюме проекту, отримують зразки написання розділів. Третій розділ – «Життєві цінності та принципи». У цьому розділі учні мають визначити та сформулювати цінності свого життя та його принципи. Для того, щоб вони могли це зробити, у порадах розкривається зміст понять «життєві цінності» та «життєві принципи», розкриваються форми та функції життєвих цінностей, надаються приклади написання даного розділу. Працюючи над п’ятим розділом, учні формулюють життєві цілі. Перш за все, діти знайомляться з визначенням «життєва ціль», далі знайомляться з категоріями життєвих цілей – це родинні, освітні, соціально-економічні, культурно-дозвіллєві, політичні і духовні цілі. Також на допомогу учням пропонуються основні процедури визначення життєвих цілей. Виокремлюючи цілі свого життя, учні ранжують їх за часовими параметрами на короткострокові (до одного року), середньострокові (від двох до шести років) та довгострокові цілі (цілі на все життя). У шостому розділі свого життєвого проекту вихованці складають плани досягнення визначених життєвих цілей. Діти знайомляться з поняттям «життєвий план», з основними компонентами життєвого плану, отримують приклади форм складання життєвих планів. Це один з найбільших та найважчих розділів життєвого проекту. Останнім розділом життєвого проекту є розділ «Життєві результати». В цьому розділі відображуються перші досягнення учнів. Слід зазначити, що не існує конкретних та чітких вимог щодо вигляду та змісту життєвого проекту. Учням надається інформація у цікавій та доступній формі (користуючись порадами, діти, ніби розмовляють зі спеціалістом, який їм пропонує, радить, підказує, що і як краще зробити, щоб отримати змістовний життєвий проект). Життєвий проект – творча справа, і кожен учень складає свій, індивідуальний, неповторний проект. Педагогічний супровід процесу життєвого проектування здійснюють учителі та вихователі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Вони поряд з учнями на кожному етапі життєвого проекту. Педагоги надають індивідуальну допомогу кожній дитині у складанні її власного життєвого проекту. Ефективною формою роботи з педагогічним колективом з проблеми життєвого проектування є семінари-тренінги. Розглянемо детальніше даний вид роботи. На тренінговому занятті педагоги отримують можливість активного спілкування та активного навчання. У ході тренінгу вчителі та вихователі самі стають учнями та вчаться заповнювати життєвий проект. Одночасно з практичними вміннями вони отримують і теоретичну інформацію. Під час тренінгу використовуються мультимедійні засоби: вся інформація демонструється на екрані. Також спеціально для педагогів і вихованців створено навчальну відеопрезентацію «Як написати життєвий проект». Презентація знайомить з основними розділами життєвого проекту та вимогами до їх написання. Так, у ході тренінгу педагоги засвоюють теоретичні основи процесу життєвого проектування та вчаться на практиці створювати життєві проекти. Важливим є той факт, що дане тренінгове заняття може бути проведено педагогами для учнів, щоб вони у цікавій, ігровій формі засвоїли основи життєвого проектування. Головне те, що на тренінговому занятті формуються практичні вміння складати життєвий проект. У Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі широко застосовуються різноманітні форми роботи, спрямованої на набуття учнями знань та вмінь щодо складання власного життєвого проекту. Така робота сприяє особистісному зростанню учнів, набуттю ними основних життєтворчих компетенцій, вчить складати життєві проекти та досягати життєвого успіху. Завдання на майбутнє – продовжувати роботу в даному напрямку. По-перше, розробляти цікаві та доступні для учнів форми роботи, що допоможуть їм працювати над власними життєвими проектами. По-друге, підвищувати компетентність педагогів з проблеми життєвого проектування, адже лише компетентний і впевнений в своїх
Список використаних літературних джерел:
1. Єрмаков І.Г., Нечипоренко В.В., Пузіков Д.О. Теорія і практика життєвого проектування саморозвитку особистості: Практико-зорієнтований посібник. – Запоріжжя: Вид-во Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, 2011. – 436 с. 2. Лобанова Т.М. Особливості технології психолого-педагогіч- 3. Життєвий проект особистості: від теорії до практики. Практико зорієнтований посібник / Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. – Київ: Освіта України, 2007. – 209 с.
ЗМІСТ
Для записів
Монографія
Мелітопольський державний педагогічний університет Автори: Арабаджі О.С., Афанасьєва Л.В., Букрєєва І.В., Глебова. Н.І., Глинська Л.Ф.,
|