Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Організація педагогічного супроводу розвитку життєвої компетентності вихованців навчально-реабілітаційного центру




Проблема формування життєвої компетентності акумулює в собі багато значних та вагомих питань, характерних не лише для перехідного періоду розвитку України, а й для реформування системи освіти та виховання, де компетентнісний підхід стає дедалі актуальнішим. Обов’язковою умовою повноцінного розвитку особистості є її підготовка до успішної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства, що вимагає формування у підростаючого покоління життєвих компетенцій. Останніми десятиріччями в освітньо-виховній системі складається особлива культура підтримки і допомоги дитині та її батькам шляхом педагогічного супроводу, що розглядається як особливий вид допомоги дітям та забезпечує особистісний розвиток і виховання в умовах освітнього процесу.

Поняття «супровід» у сучасній педагогіці та психології розглядається досить широко. У словнику В. Даля супровід розглядається як «дія» за дієсловом «супроводжувати», «проводжати, супроводжувати, йти разом для проводження, проводжати, слідувати [3, с. 272]». У новому тлумачному словнику української мови «супровід – це те, що супроводить яку-небудь дію, явище … товариство, оточення; група людей, яка супроводжує когось [6, с. 457]».

Особливості психолого-педагогічного супроводу досліджували М. Бардієр, І. Ромазан, Т. Чередникова, В. Петровський, М. Качан, М. Бітянова та інші.

І. Мамайчук розглядає супровід як діяльність психолога, спрямовану на створення комплексної системи клініко-психологічних, психолого-педагогічних і психотерапевтичних умов, які забезпечують успішну реабілітацію, особистісне зростання дитини з особливостями розвитку в соціумі [7, с. 23].

На думку Є. Казакової, супровід забезпечує створення умов для прийняття суб’єктом розвитку оптимальних рішень в різних ситуаціях життєвого вибору [5].

В. Зінченко визначає супровід як «систему професійної діяльності психолога, що забезпечує створення соціально-психологічних умов для успішного навчання і психічного розвитку дитини в ситуаціях дошкільної взаємодії». Об’єктом супроводу психолога є дитина
[4, с. 5].

І. Бех пов’язує супровід з особистісно орієнтованою моделлю виховання, яка передбачає залучення дітей до взаємодії з довкіллям і на цій основі «формування у дітей ціннісних ставлень до довкілля з позицій сучасної культури» [1, с. 4]. Отже, центральним ядром психологічного супроводу, за І. Бехом, є конструктивна і гуманістично спрямована взаємодія, а центральним механізмом взаємодії виступає «особистісне спілкування педагога з вихованцем», спрямоване на «зближення ціннісно-смислових орієнтацій учасників діалогу, формування «ми-переживання» дорослого і дітей» [2, с. 17].

Аналізуючи перевагу технології супроводу за п’ятьма позиціями, І. Печенко, зазначає, насамперед, можливість організації дорослими такої взаємодії дитини із соціальним середовищем, яка дозволяє їй виявляти активність, ініціативність, самостійність, здійснювати власний вибір, самостійно приймати рішення і відповідати за кожну дію та вчинок [9].

Особливості здійснення соціального супроводу неблагополучної сім’ї досліджувала І. Трубавіна [10], яка визначила завдання, зміст і функції роботи центрів соціальних служб, обґрунтувала поняття «життєвих сімейних умінь і навичок», розкрила їх зміст і здійснила класифікацію.

Особливості психологічного супроводу батьківства досліджувала Р. Овчарова [8, с. 252]. Дослідниця розкрила теоретичні засади формування батьківства, структуру і компоненти батьківства, психологію батьківства, технології психологічного супроводу батьківства.

Дана стаття спрямована на розкриття особливостей організації педагогічного супроводу розвитку життєвої компетентності вихованців навчально-реабілітаційного центру.

Інтенсивний розвиток життєвої компетентності вихованців навчально-реабілітаційного центру забезпечується реалізацією багатьох фундаментальних умов. Однією з таких умов виступає впровадження технології педагогічного супроводу розвитку життєвої компетентності вихованців навчально-реабілітаційного центру.

Технологія педагогічного супроводу передбачає розробку змісту, засобів, методів навчально-виховного процесу, спрямованого на виявлення та застосування суб’єктного досвіду вихованця, розкриття його особистісного потенціалу, будування індивідуального розвитку через реалізацію моделі підготовки компетентного випускника навчально-реабілітаційного центру.

Метою діяльності навчально-реабілітаційного центру виступає комплексна медична, психологічна, педагогічна реабілітація хворої дитини та інтеграція її в суспільство. Освітній процес навчально-реабілітаційного закладу забезпечується різноманітними корекційними технологіями, в основі яких лежить особистісно орієнтований
підхід.

Концепція педагогічного супроводу розглядається як процес зацікавленого спостереження, консультування, особистісної участі, заохочення максимальної самостійності дитини, що виявляється в його активності.

Педагогічний супровід є не простим поєднанням різноманітних методів діагностично-корекційної роботи з дітьми, а виступає як комплексна технологія, особлива культура підтримки і допомоги дитині у вирішенні завдань особистісного розвитку, виховання, набуття життєвого досвіду, розвитку життєвої компетентності.

Метою педагогічного супроводу вихованців виступає створення соціально-психологічних та педагогічних передумов для успішного розвитку їх життєвої компетентності.

Педагогічний супровід розвитку життєвої компетентності підпорядкований певному алгоритму і складається з п’яти етапів: етапу проблематизації, організаційно-підготовчого, пошуково-варіативного, змістовно-технологічного та аналітичного етапу і представлений на рис. 1.

Перший – етап проблематизації. На цьому етапі педагоги разом з учнями виявляють і актуалізують проблему, труднощі, визначають рівень сформованості життєвих компетенцій.

На другому (організаційно-підготовчому) етапі визначається мета, завдання та об’єкт діяльності.

На третьому (пошуково-варіативному) етапі здійснюється визначення шляхів вирішення проблеми, відбувається пошук варіантів, визначається ставлення до даної проблеми вихованця, розробляється програма дій з вирішення певної проблеми.

ЕТАП
МЕТА
Визначення проблеми
Визначення мети, завдань, об’єкту діяльності
Визначення шляхів вирішення проблеми. Складання програми
Реалізація наміченої програми
Аналіз діяльності педагога та учня Прогнозування результатів
1. Проблематизації
2. Організаційно-підготовчий
3. Пошуково-варіативний
4. Змістовно-технологічний
5. Аналітичний

 


Рис. 1. Алгоритм педагогічного супроводу розвитку життєвої компетентності вихованців центру

На четвертому (змістовно-технологічному) етапі реалізовується намічена програма з вирішення проблеми щодо підвищення рівня сформованості життєвих компетенцій у вихованців.

На п’ятому (аналітичному) етапі відбувається аналіз діяльності педагога та учня, а також прогнозування можливості появи певних труднощів і визначення шляхів їх подолання в аналогічних життєвих ситуаціях. Прогноз є установкою для саморегуляції, в процесі якої дитина отримує певний досвід.

Процес педагогічного супроводу розвитку життєвих компетенцій передбачає виділення двох типів супроводу: безпосереднього та опосередкованого. Особливістю безпосереднього супроводу є пряма взаємодія між педагогом і учнем. Опосередкований тип супроводу передбачає участь трьох і більше суб’єктів освітньо-реабілітаційного процесу. У роботі з вихованцями педагог може використовувати таківиди супроводу:

- супровід-співробітництво;

- супровід-стимулювання;

- супровід-моделювання;

- супровід-настанова;

- супровід-ініціювання;

- супровід-попередження.

Супровід-співробітництво передбачає спільне планування дорослого і дитини, аналіз, співтворчість, рефлексію, вимагає дій, необхідних для наступної самостійної діяльності, прояв особистої відповідальності, творчості, власних унікальних якостей учня.

Супровід-стимулювання.Цей вид педагогічного супроводу використовується педагогом для стимулювання до дії самої дитини різними методами: соціально-психологічним тренінгом міжособистісного спілкування, профорієнтаційними та діловими іграми, навчальними дискусіями, професійними консультаціями тощо.

Супровід-моделювання передбачає створення ситуації успіху для дитини. Педагог створює на заняттях ситуації, в процесі вирішення яких учні навчаються слухати, співчувати, ідентифікувати себе з різними героями занять, заглиблюватися у внутрішній світ інших людей, розуміти їхню поведінку, використовуючи власний досвід та інтуїцію. Педагог поступово навчає дитину проводити самоспостереження, використовувати тестові методики, аналізувати власні вчинки, особисті відносини з іншими людьми, ставити перед собою нові цілі, долати труднощі тощо.

Організовуючи супровід-ініціювання, педагог створює дитині необхідні умови для вільного, індивідуального, самостійного вибору шляху та засобів вирішення виховних завдань. «Відкриваючи велосипед», вихованці реалізують свій особистісний творчий потенціал і водночас збагачують, розвивають його, при цьому зберігаючи його індивідуальну своєрідність.

Супровід-попередження особливо актуальним виступає у процесі обмеженості індивідуального досвіду дитини. Випереджаючи небажані події, передбачаючи їх можливий негативний розвиток, педагог в рамках супроводу-попередження передбачає невірні кроки дитини і, тим самим, допомагає дитині обрати адекватні рішення.

У процесі супроводу-настановипедагог надає поради учню, ділиться особистим досвідом, залучає інших фахівців, які надають необхідну інформацію.

Реалізація педагогічного супроводу розвитку життєвої компетентності учнів передбачає використання двох основних форм: індивідуальної та групової. Індивідуальна форма супроводу передбачає роботу педагога з однією дитиною, колективна – з певною групою дітей (класом, виховною групою, проектною групою тощо).

Засобами педагогічного супроводу розвитку життєвої компетентності виступають спеціально розроблені програми, тренінги, проекти тощо.

Отже, технологія педагогічного супроводу розвитку життєвої компетентності вихованців спрямована на безпосередній супровід педагогом всього навчально-виховного процесу з метою надання допомоги дитині у вирішенні завдань особистісного розвитку, виховання, набуття життєвого досвіду, розвитку життєвої компетентності. Головнимрезультатом впровадження зазначеної технології виступає високий рівень сформованості життєвої компетентності вихованців навчально-реабілітаційного центру.

Організація педагогічного супроводу розвитку життєвої компетентності – це складний і багатогранний процес, який підпорядкований єдиній меті – надання можливості вихованцям в отриманні досвіду соціальної взаємодії у процесі педагогічного супроводу.

 

Список використаних літературних джерел:

 

1. Бех І.Д. Принципи сучасної освіти / І.Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 4. – С. 6-12.

2. Бех І.Д. Психологічний супровід особистісно зорієнтованого виховання / І.Д. Бех // Початкова школа. – 2004. – № 3. – С. 3-6.

3. Даль В. Толковый словарь / В. Даль : в 4 т. – М. : Русский язык, 1982. – Т. 4. – 1982. – 488 с.

4. Зінченко В.М. Організація психолого-педагогічного супроводу дитини в умовах дошкільного закладу / В.М. Зінченко // Дошкільна освіта. – 2004. – №1. – С. 15-17.

5. Казакова Е.И. Педагогическое сопровождение. Опыт международного сотрудничества [Текст] / Е.И. Казакова. – СПб.: Питер, 1995. – 129 с.

6. Новий тлумачний словник української мови. – Т.4. – К. : АКОНІТ, 1999. – 684 с.

7. Овчарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства / Р.В. Овчарова. – М.: Изд-во ин-та психотерапии, 2003. – 232 с.

8. Овчарова Р.В. Психология родительства. – М., 2005. – 363 с.

9. Печенко І. Соціалізація та виховання особистості в дошкільному дитинстві / І. Печенко // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шеченка. – 2008. – №7. – С. 121-128.

10. Трубавіна І.М. Соціальний супровід неблагополучної сім’ї / І.М. Трубавіна. – К. : ДЦССМ, 2003. – 208 с.

 

 







Дата добавления: 2015-06-15; просмотров: 473. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.004 сек.) русская версия | украинская версия