Усього – 70 год.
На тиждень – 2 год.
Текстуальне вивчення творів – 51 год.
Повторення та узагальнення – 2 год.
Література рідного краю – 4 год.
Позакласне читання – 4 год.
Розвиток мовлення – 4 год.
Виразне читання – 2 год.
Резервний час – 7 год.
| Пор. №
| Дата
| Зміст програмового матеріалу
| Зауваги
|
| І семестр
|
| ВСТУП
|
|
|
| Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.
ТЛ: образне слово.
|
|
| СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ
|
|
|
| Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Добро і зло, їхня роль у житті. «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня», «Дажбог». Робота над змістом творів.
ТЛ: міф, фольклор.
|
|
|
|
| Легенди: «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». Робота над змістом творів.
ТЛ: легенда.
|
|
|
|
| Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожців». Лицарство та відвага запорозьких козаків. Робота над змістом творів.
ТЛ: переказ.
|
|
|
|
| Народний переказ «Ой Морозе-Морозенку».
|
|
|
|
| Урок позакласного читання № 1. Українські народні перекази (на вибір учителя і / або учнів).
|
|
|
|
| Народні казки. Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, побутові, чарівні (героїко-фантастичні). Побудова казки, її яскравий національний колорит. «Про правду і кривду». Народне уявлення про добро і зло в казці. Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.
ТЛ: народна казка.
|
|
|
|
| Народна казка «Мудра дівчина».
|
|
|
|
| Народна казка «Ох».
|
|
|
|
| Народна казка «Летючий корабель».
|
|
|
|
| Урок розвитку мовлення № 1. Конкурс-інсценізація уривків народних казок.
|
|
|
|
| Контрольна робота № 1. Розгорнуті відповіді на запитання.
|
|
| СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ
|
|
|
| Літературні казки. Іван Франко. Дитинство письменника. І. Франко-казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»).
|
|
|
|
| «Фарбований Лис». Зміст казки, головні персонажі, другорядні.
ТЛ: літературна казка.
|
|
|
|
| Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність од народної.
ТЛ: мова автора і мова персонажів.
|
|
|
|
| Урок літератури рідного краю № 1. Літературні персоналії територіальної громади (поезія).
|
|
|
|
| Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. «Хуха-Моховинка». Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в цій казці. Світлий, життєствердний погляд на світ.
|
|
|
|
| Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казки.
ТЛ: портрет.
|
|
|
|
| Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. «Цар Плаксій та Лоскотон». Робота над змістом казки.
|
|
|
|
| Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотна (песимістична й оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.
ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм).
|
|
|
|
| Урок виразного читання № 1. Конкурс на кращого оповідача української народної (літературної) казки.
|
|
|
|
| Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Повість-казка сучасної дитячої письменниці.
|
|
|
|
| Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, вміння долати перешкоди на шляху до мети.
|
|
|
|
| Елементи незвичайного в повісті. Символіка країни Недоладії та її мешканців.
|
|
|
|
| Своєрідність композиції твору. Особливості його мови.
|
|
|
|
| Урок позакласного читання № 2. Г. Пагутяк. «Лялечка і Мацько».
|
|
|
|
| Із народної мудрості. Загадки. Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин і тварин).
ТЛ: загадка.
|
|
|
|
| Прислів’я та приказки. Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.
ТЛ: прислів’я, приказка.
|
|
|
|
| Урок розвитку мовлення № 2. Написання листа авторові улюбленої української літературної казки.
|
|
|
|
| Урок літератури рідного краю № 2. Літературні персоналії територіальної громади (поезія).
|
|
|
|
| Контрольна робота № 2. Тестування.
|
|
|
|
| Повторення та узагальнення вивченого навчального матеріалу за І семестр.
|
|
| ІІ семестр
|
| СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ
|
|
|
| Леонід Глібов. Відомий український поет і байкар. «Химерний маленький…», «Що за птиця?». Фольклорна основа його віршованих загадок. Життєствердний пафос віршів Л. Глібова.
ТЛ: акровірш, порівняння.
|
|
|
|
| «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?». Особливості його поетичної мови.
|
|
| ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
|
|
|
| «Повість временних літ» – найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Літописні оповіді: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава» (на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця).
ТЛ: літопис.
|
|
|
|
| Літописні оповіді: «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця). Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.
|
|
|
|
| Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»). Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами.
|
|
|
|
| Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.
|
|
|
|
| «Микита Кожум’яка». Драматичний твір на тему народної казки.
ТЛ: драматичний твір і його побудова, гіпербола.
|
|
|
|
| Урок позакласного читання № 3. Г. Малик. «Злочинці з паралельного світу».
|
|
|
|
| Урок літератури рідного краю № 3. Літературні персоналії територіальної громади (проза).
|
|
|
|
| Контрольна робота № 3. Розгорнуті відповіді на запитання.
|
|
| РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ
|
|
|
| Тарас Шевченко. Україна часів Т. Шевченка.
|
|
|
|
| Розповідь про поета, його дитинство. «В бур’янах» Степана Васильченка.
|
|
|
|
| Картини довколишнього світу, природи в поезіях
Т. Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. «За сонцем хмаронька пливе…».
ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.
|
|
|
|
| «Садок вишневий коло хати…».
|
|
|
|
| Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…». Виразне читання поетичних творів.
ТЛ: метафора, епітет.
|
|
|
|
| «Блакить мою душу обвіяла…». Виразне читання поезії. Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів
П. Тичини.
|
|
|
|
| Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. «Лось». Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось».
|
|
|
|
| Співчуття, милосердя – шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.
ТЛ: оповідання.
|
|
|
|
| Урок розвитку мовлення № 3. Усний твір-роздум з теми «Турбота про світ природи і рідних людей – гуманна, гідна поведінка кожної людини» (за оповіданням Євгена Гуцала «Лось»).
|
|
|
|
| «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…». Дивовижний світ рідної природи в поезіях митця.
|
|
|
|
| Контрольна робота № 4. Тестування.
|
|
| РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ
|
|
|
| Максим Рильський. Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»).
|
|
|
|
| «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…». Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.
|
|
|
|
| Урок розвитку мовлення № 4. Письмова художня замальовка про природу.
|
|
|
|
| Григір Тютюнник. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини.
|
|
|
|
| Паралельність і єдність двох світів – природи і людини, зображенні в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи.
|
|
|
|
| Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.
|
|
|
|
| Урок виразного читання № 2. Читання напам’ять прозового уривка з оповідання Григора Тютюнника «Дивак».
|
|
|
|
| Микола Вінграновський. «Перша колискова». Поезія – особливий спосіб вираження почуттів людини. Висловлення поетичною мовою любові до дитини і турботи про неї, батьківського заповіту.
|
|
|
|
| «Бабусин дощ», «Сама собою річка ця тече…». Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора.
|
|
|
|
| «Сіроманець». Захоплююча й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті.
|
|
|
|
| Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.
|
|
|
|
| Урок позакласного читання № 4. М. Павленко. «Миколчині історії».
|
|
|
|
| Урок літератури рідного краю № 4. Літературні персоналії територіальної громади (драматургія).
|
|
|
|
| Контрольна робота № 5. Контрольний письмовий твір «Мій улюблений літературний персонаж».
|
|
|
|
| Повторення та узагальнення вивченого матеріалу впродовж навчального року.
|
|
|
|
| Бесіда про твори, що викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.
|
|
|
|
| Підсумковий урок.
|
|
