Существуют разные сценарии, касающиеся намеченных на 25 мая президентских выборов на Украине.В первом случае они проходят в срок, как и положено. Этот сценарий на руку нынешнему лидеру предвыборной гонки Петру Порошенко, рейтинг которого в два–три раза больше, чем уровень поддержки Юлии Тимошенко. Для этого властям в Киеве следует покончить с ситуацией, когда каждые выходные главные административные здания на юго–востоке Украины оказываются блокированными пророссийскими митингующими. В другом случае выборы переносятся на более поздний срок в связи с тем, что на части территории Украины не будет обеспечен правопорядок, необходимый для всенародного волеизъявления, которое было бы признано международными наблюдателями. Подобная ситуация может быть использована Юлией Тимошенко. У экс–премьера появилось бы временное пространство для повышения рейтинга. И в третьем случае, по сути, реализуется план Москвы, который артикулирует Виктор Янукович. Киевское руководство понимает, что проведение полноценных выборов президента 25 мая невозможно, при этом догадываясь о том, что сопротивление юго–востока может продолжаться месяцами. В этой ситуации новым властям проще было бы пойти на проведение референдума по федерализации (для сохранения лица Киев бы назвал его референдумом по децентрализации). А там речь, возможно, зашла бы и о новой конституции, и только потом – о выборах президента. Павел Нусс, политолог: Пассивность партии, «у которой сейчас собрана вся власть в стране», говорит о том, что экс-премьер уверена в переносе выборов на более поздний срок. «Более того, я знаю, что спонсоры «Батькивщины» не получили смету бюджета избирательной кампании Юлии Тимошенко, которую они должны профинансировать». Павел Салин, директор Центра политологических исследований Финансового университета при правительстве: «Нынешняя ситуация такова: сейчас лидирует явно антироссийски настроенный Петр Порошенко. И даже Тимошенко, кандидат, который в принципе может оказаться для Москвы договороспособным, серьезно от него отстает. Не говоря уже о более пророссийских кандидатах, таких как Царев. Москве такой сценарий, когда выборы проводятся 25 мая, абсолютно невыгоден, потому что с победой Порошенко все с дальнейшим курсом Украины понятно». «Чем позднее будут проведены президентские выборы, тем меньше будет рейтинг у действующей власти. Она сейчас проводит по инициативе МВФ непопулярные реформы. До 25 мая население на своей шкуре все это еще не прочувствует, а вот к осени это уже намного вероятнее. И тогда рейтинг этой власти точно упадет». Вадима Карасев, глава Института глобальных стратегий: Вероятность того, что выборы состоятся 25 мая, 50 на 50. Однако эксперт отмечает, что слишком долго медлить нельзя: чем раньше у Украины будет президент, он же верховный главнокомандующий, тем быстрее «он сможет собрать страну» при гарантиях особого статуса Донбасса, а возможно, и всей Восточной Украины. При этом киевская власть должна использовать «процессуальные меры», а не военных, «когда нет ресурсов на силовую операцию». За месяц можно и провести замену нелояльных центральной власти силовиков в восточных регионах. Владимир Жарихин, заместитель главы Института стран СНГ: у Януковича вряд ли есть шансы вернуться в восточные регионы в качестве объединяющей фигуры. Он напоминает, что после бегства из Киева тот был в Харькове, но не нашел там поддержки. «Если бы он чувствовал, что его там примут, он бы вернулся» (Матвеева П., Братерский А. Выборы президента Украины. Три сценария // Геополитика (http://geopolitics.by/products/ukraina-postrevolyucionnaya-daydzhest-po-sostoyaniyu-na-15042014#13). – 2014. – 14.04). Головною особливістю цьогорічних дострокових виборів став неактивний старт та майже повна відсутність будь-яких проявів передвиборчої кампанії на місцевому рівні. Адже вперше за історію незалежної України президентська виборча кампанія відбувається у настільки складних умовах. Якщо конфліктна політична ситуація та небезпека реалізації «кримського сценарію» в нестабільних східних регіонах триватиме і надалі, зокрема до дня виборів, це може у кінцевому рахунку поставити під загрозу зриву процес голосування, підрахунку голосів та інші передбачені законом процедури. У разі ж початку активних військових дій та введення надзвичайного чи військового стану в Україні, позачергові вибори буде скасовано. В умовах складної суспільно-політичної ситуації та можливих проявів військової агресії з боку Росії, кандидати утримуються від масової агітації, побоюючись неоднозначної реакції виборців. Спостерігачі ОПОРИ відзначають, що станом на початок квітня 2014 року практично відсутня агітація на зовнішніх носіях реклами (білборди, сіті-лайти тощо). Виключенням є візити кандидатів на свої «виборчі оази» (О. Ляшка на Чернігівщину, П. Порошенка на Вінниччину), презентація своїх програм і команд журналістам та студентам у Києві (Ю. Тимошенко, П. Порошенко, М. Маломуж), візити, продиктовані суспільно-політичною необхідністю (відвідування Ю. Тимошенко і Д. Ярошем Донецької області, О. Ляшком Луганської області) та деякі інші (як приклад, візит О. Богомолець до Херсона). Єдиний, хто найзавзятіше включився у безпосередню роботу з виборцями – О. Ляшко. Його команда організовує публічні акції, зовнішня реклама цього кандидата (з лозунгом «Смерть окупантам») чи не першою з’явилася на вулицях українських міст. Порівняно активним з візитами у регіони та зустрічами з виборцями, зокрема під час мітингів ВО «Свобода», є також і О. Тягнибок (Головна особливість цьогорічних виборів - майже повна відсутність активності, - ОПОРА // RegioNews (http://regionews.ua/node/132873). – 2014. – 14.04). Алексей Голобуцкий заместитель директора Агентства моделирования ситуаций: Петром Порошенко движет желание сэкономить на своей кампании, когда он предлагает Юлии Тимошенко сняться с выборов. «На выборы кандидаты нужно минимум 50 миллионов долларов. И снимись Тимошенко — кандидат Порошенко, скорее всего, станет президентом уже после первого тура. У него — естественное желание уменьшить траты». Однако эти обращения к Тимошенко — также политическая технология, уверен эксперт. «Это такой ход: если говорить раз за разом, что Тимошенко должна сойти с дистанции ради Порошенко, то среди избирателей может появиться мнение, что она слабее, «шоколадного» магната». Между тем эксперт считает, что баллотирование обоих кандидатов — важный шаг с точки зрения демократии. «Состязание фаворитов гонки Тимошенко и Порошенко — это уникальный момент в современной истории Украины. Ведь впервые мы не видим привычной для наших президентских выборов парадигму — условный восток Украины против условного запада. Порошенко и Тимошенко могут не спорить, кто лучше говорит на украинском языке, или о плюсах и минусах ЕС и НАТО. Дискуссия наконец-то может вестись вокруг формирования профессиональной команды, принципах реформ» (Порошенко хочет сэкономить свои деньги за счет снятия Тимошенко // Агентсво моделювання ситуацій (http://www.agency.org.ua/index.php?p=article&articleID=960). – 2014. – 12.04). Юрій Луценко, екс–міністр внутрішніх справ України: «Гідною відповіддю на виклики сьогодення має бути об’єднання кандидатів на пост президента України – Петра Порошенка і Юлії Тимошенко. Такий запит продиктований зовнішньою агресією проти нашої країни. Нині сценарій ймовірності зриву президентських виборів 50 на 50. Він був наочно продемонстрований в минулі вихідні в Східних регіонах України. Можливе захоплення декількох окружних виборчих комісій може підірвати легітимність проведення виборів. Саме тому демократи повинні перемогти в першому турі». «З моєї точки зору, ці команди повинні зробити три речі, якщо дійсно хочуть вирватися з цих десяти років зачарованого кола. Ми повинні їх підштовхнути до руху вгору. І Тимошенко, і Порошенко, інші лідери демократів, в тому числі – позапарламентські, повинні досягти угоди про об'єднання зусиль на президентських і негайних парламентських виборах. Успішні реформи в країнах Балтії та Грузії були можливі не завдяки президенту-реформатору, а завдяки тісній співпраці президента-реформатора, прем'єра-реформатора і реформаторської більшості в парламенті». «Я не виключаю, що прем’єром від «Батьківщини» може бути Яценюк, Тимошенко, або інші розумні і гідні партійці. Це питання вже вирішить сама партія. Можливо, більшість може скластися і без «Батьківщини», але ця партія в опозиції зробить нову більшість дуже крихкою. Отже непопулярні, але дуже нагальні реформи буде дуже важко проводити» (Луценко радить Порошенко і Тимошенко об'єднати зусилля // News.ru (http://www.newsru.ua/ukraine/11apr2014/together.html). – 2014. – 11.04). Андрей Магера, заместитель председателя Центральной избирательной комиссии Украины: «С юридической точки зрения отменить или остановить избирательный процесс невозможно. Сейчас мы находимся на этапе формирования окружных избирательных комиссий, и не позднее 14 апреля они уже начнут свою работу. Конечно, если только не будет рассматриваться введение военного положения – и остановка в этой связи действий отдельных положений Конституции в части избрания президента Украины. Но я считаю, что этот вариант на сегодняшний день нереален. Однозначно, сепаратистские настроения отрицательно влияют на выборы президента. Необходимо, чтобы каждая избирательная комиссия могла работать в нормальном, безопасном режиме». Александр Онищенко, адвокат, управляющий партнер АК «Правочин»: «Несмотря на сложнейшую общественно–политическую ситуацию в Украине, аннексию Крыма и проявления сепаратизма на юго-востоке Украины, мы не видим юридических оснований для отмены президентских выборов. Убеждены, что выборы – один из фундаментальных инструментов для окончательной легитимизации власти и нормализации политической ситуации в Украине. Отмена выборов при таких обстоятельствах не пойдет на пользу украинскому обществу, а наоборот – приведет к дальнейшей дестабилизации ситуации и активизации сепаратистских настроений. Законных оснований для отмены выборов на этапе уже зарегистрированных в ЦИК 23 претендентов на президентское кресло может быть лишь два: введение чрезвычайного или военного положения». (Шумило К. Насколько реален срыв президентских выборов // Forbes (http://forbes.ua/nation/1369083–naskolko–realen–sryv–prezidentskih–vyborov). – 2014. – 11.04).
Якименко Ю., директор політичних програм Центру Разумкова та Золотарьов Є., політолог: – Отже, з якими рейтингами стартували Петро Порошенко і Юлія Тимошенко у цих перегонах? Ю. Якименко: – Результати соцдослідження, проведеного спільно одразу чотирма соціологічними службами, зокрема й нашою, були презентовані минулого тижня. Згідно з ними, Петра Порошенка готові підтримати 24,9% опитаних респондентів, Віталія Кличка – 8,9%, а Юлію Тимошенко – 8,2%. Серед тих, хто вже вирішив, що 25 травня піде голосувати, Порошенко набрав би 36,2% голосів, Кличко – 12,9%, а Тимошенко – 12,0%. Віталій Кличко відмовився від висування і публічно підтримав Петра Порошенка. Це не означає, що його прихильники обов’язково так і голосуватимуть, але можемо припустити, що більшість дослухається.
|
