Урок 60

Тема. Спостереження за значенням спільнокореневих (споріднених) слів Мета:ознайомити учнів з поняттям «спільнокореневі слова»; вчити знаходити серед поданих слів спільнокореневі; розвивати увагу до лексичного значення слів; збагачу- вати словниковий запас учнів, виховувати любов і бережливе ставлення до тварин.

 

Хід урОКу

I. Організаційний момент

Починаємо урок,

Бо почули ми дзвінок.

Він за парти кличе нас.

До роботи, другий клас!

II. актуалізація опорних знань

1 Зоровий диктант

Ми любимо працю. Сашко плив у човні. Тимко спіймав в’юна. У берізки біла кора. Наша донечка росте. Клен цілу зиму спав.

 

2 Хвилинка каліграфії

Аа ай аб ат ал ам ан ва ка ау Абетка азбука алфавіт і алфавіт Акула акуленятам Африку показала.

— Назвіть слова, що відповідають на питання хто? (Акула, акуленятам)

— Що ви помітили?

III. повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як називаються такі слова.

 

IV. сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Пояснення вчителя

— А допоможуть нам герої одного відомого вам вірша.

ПрО ЩО ГОВОряТь ЗВІрІ

Ворон каже воронятку:

— Мій біленький.

Слон говорить слоненятку:

— Мій маленький.

Заєць каже зайченяті:

— Мій хвостатий.

Гуска шепче гусеняті:

— Мій крилатий.

лев говорить левенятку:

— Мій ласкавий.

лис говорить лисенятку:

— Мій лукавий.

 

 

— Про яких тварин йдеться у вірші?

— Запишемо їхні «сімейки», родини.

Ворон, воронятко. Слон, слоненятко. Заєць, зайченя. Гуска, гусеня.

лев, левеня. лис, лисеня.

М. сингаївський

— чи можете ви продовжити цей перелік?

— Скористайтеся реченням із каліграфічної хвилинки. (Акула,

акуленята)

— У нашому мовленні є слова-родичі. Їх називають спорідне-

ними словами.

2 Фізкультхвилинка

 

V. узагальнення й систематизація отриманих знань

1 Гра «Доповни родину»

— Доповніть «родини» тварин спорідненими словами.

Запис на дошці:

Заєць — зайченя — зайченята. (Як називають маму зайче- нят?)

лисиця — лисеня — лисенята. (Хто тато в лисячому сімей- стві?)

 

Вовк — вовченя — вовченята. (Як називають маму у вовчому сімействі?)

Ведмідь — ведмежа — ведмежата. (Хто мама у ведмежат?) Їжак — їжаченя — їжачата. (Як називають маму їжачат?)

— Спишіть 2 рядки на вибір.

2 Гра «Знайди “зайве” слово».

— Знайдіть у кожному рядку «зайве» слово. Поясніть свою думку.

Син, синок, синій, синівський. Гуска, гусак, гусеня, курча, гусак. ліки, лікар, лікарня, лікувати, лічити.

ялина, ялиночка, сосна, ялинковий, ялинка.

— На які питання відповідають слова, що залишилися в кож- ному рядку?

— Спишіть один рядок на вибір, підкресліть «зайве» слово.

3 Робота над загадкою

— Відгадайте загадку і знайдіть споріднені слова.

На сосні чи на ялинці лісові збира гостинці. А в хатинці лісника Полісяночка прудка

Знайде печиво й горішки. Жвава, як вогонь, швидка, Донька лісу. Хто така? (Білочка)

 

— Споріднені слова: лісові, лісника, полісяночка, лісу.

— Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.

VI. підсумок уроку. рефлексія

— як називаються слова-родичі? Наведіть приклади.

— Поміркуйте, від якого слова утворені слова берізка, березо-

вий (листок). (Від слова «береза»)

— чи можна слова білка, білченя, білченя назвати «родичами»,

тобто спорідненими?