Загальні методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

Проведення семінарських занять орієнтовано на глибоке вивчення головних тем курсу “Всесвітня історія”, на формування уміння самостійно працювати з навчальною і допоміжною літературою, першоджерелами. В процесі занять студентам додається методична допомога і здійснюється контроль за їх самостійною роботою.

Семінарські заняття забезпечують реалізацію всіх функцій навчання: освітньої, виховної, розвиваючої. Вони дозволяють студентам більш детально ознайомитися з матеріалом, обговорити складні або малозрозумілі питання історії, сформувати за допомогою викладача цілісну картину історичних процесів і навчитися логіці мислення, умінню проводити порівняльний аналіз подій, визначити їх причини і наслідки.

При підготовці до занять студенти повинні в повному обсязі вивчити відповідні темі розділи підручника, ознайомитися з додатковою навчальною і науковою літературою, конспектами лекцій.

Під час відповідей і обговорення питань на семінарських заняттях необхідно навчитися аналізувати історичні події, узагальнювати і робити висновки, спираючись на факти історії, критично відноситися до висловленої в різних джерелах інформації. Слід виходити з того, що економічний розвиток, динаміка соціальних процесів робить безпосередній вплив на хід політичної історії і розвиток культури. Під час відповіді рекомендується уникати декларативних положень і стверджень.

Необхідно мати зошит для підготовки до семінарських занять з метою конспектування літератури, виконання практичних завдань, складання тез і планів докладів і відповідей на питання, запису незнайомих термінів, дат та ін.

Методика проведення семінарського заняття залежить від змісту учбового матеріалу, рівня підготовленості студентів і наявності джерел для підготовки.

Як правило, семінарські заняття проводяться шляхом заслуховування відповідей, передбачених планами занять і подальшого обговорення питань або диспуту. При цьому позитивним є ознайомлення з додатковою літературою - науковими публікаціями і першоджерелами (включаючи хрестоматійні збірки). Після відповіді на питання охочі можуть виступити з доповненнями та уточненнями (до 5 хвилин). По можливості може бути розгорнена творча дискусія.

Предметом обговорення може бути і доклад, для ознайомлення з яким відпускається від 10 до 15 хвилин. При цьому, в процесі підготовки до занять, студенти повинні ознайомитися з рекомендованою літературою, в першу чергу навчальною. Доповідачі призначаються викладачем з числа студентів навчальної групи по їх бажанню або на розсуд викладача. Доклади робляться в усній формі, при цьому допускається використовування робочого зошита з метою цитування окремих положень або наукових джерел.

На семінарі можуть використовуватися інші форми контролю знань студентів, наприклад, ролеві ігри, письмові контрольні роботи, тестування. По рекомендації викладача (або погодивши з ним тему), студенти можуть підготувати письмові реферати і у вигляді докладу ознайомити однокурсників з їх змістом.

Головна мета семінарських занять:

– поглиблення знань студентів в рамках вивчення курсу “Всесвітня історія”;

– закріплення, розширення, узагальнення, систематизація знань, одержаних студентом на лекціях і в процесі самостійної підготовки;

– виявлення викладачем ступеню розуміння студентами учбового матеріалу і контроль знань;

– розвиток навиків публічного спілкування під час відповідей, обговорення тем і докладів.

Окрім поглибленого вивчення всесвітньої історії, семінарські заняття припускають навчитися, спираючись на принцип історизму, аналізувати будь-яке соціальне, політичне або культурне явище в суспільстві, бачити його перспективи враховуючи конкретний досвід історії.

Семінарські заняття виконують виховну функцію в частині розвитку:

– здібності давати морально-правову оцінку своїм вчинкам і діям інших людей, спираючись на знання історичних прикладів, придбаних в процесі вивчення історії;

– формувати на базі знання історії власного світогляду, застосовувати моральних принципів, що склалися, у власній діяльності;

– уміння знаходити і використовувати вагомі аргументи для переконання інших в необхідності дотримання моральних і юридичних норм, створених суспільством.

Студенти, які не підготувалися до заняття, одержали незадовільну оцінку або були відсутні на заняттях, зобов'язані пропущену тему обговорити з викладачем на додаткових заняттях. Студенти, які не ліквідовували заборгованість або мають незадовільні оцінки - до іспиту не допускаються.