Завдання 5. Прочитавши тексти, законспектуйте: що заважає, на погляд вчених, а що сприяє творчому мисленню ?Вчені виокремили чинники, що заважають успішному мисленнєвому процесу, як-от: § млявість, консервативність, або тяжіння до чогось звичного, та стереотипність; § надмірна схильність до використання звичних методів розв’язання проблем; § страх помилки, критики, страх показатися „смішним”, „глупим”, надмірна критичність до своїх рішень; § психічна та м’язова напруженість. Що заважає швидкому розв’язанню творчої задачі? Це питання вирішували багато вчених. І ось які висновки вони зробили. ⑴;Якщо в минулому якийсь спосіб рішення задачі виявився успішним, то це сприяє тому, що людина додержується такого способу розв’язання проблеми. Отже, розумовий шаблон – це схильність однаково підходити до розв’язання різних проблем. Шаблонність мислення припускає обмеженість вибору під час шукання можливих рішень і тенденцію однаково підходити до всіх проблем. Це призводить нас до характеристики стереотипу мислення, який не дозволяє людині відмовитися від попередніх прийомів рішення та обрати нові. (Стереотип поведінки – приблизно визначається саме так: „це вміння використовувати речі лише за їхнім призначенням і нездатність винайти інші способи їхнього використання при потребі” (В. Квінн). ⑵;Чим більше зусиль було витрачено на відшукання нового способу розв’язання задачі, тим імовірніше повертання до нього у майбутньому. Витрати на виявлення пропорційні намаганню використати його якнайчастіше на практиці. ⑶;Інтелектуальні здібності людини зазнають страждань від частих невдач, та боязнь наступної невдачі автоматично виникає при зустрічі з новою задачею. Це породжує захисні реакції, що перешкоджає творчому мисленню, пов’язаному з ризиком для власного „Я”. Якщо люди тривалий час розв’язували завдання, непідвладні для їхнього розуму, а потім їм запропонували простіші задачі, то з останніми вони погано справлятимуться. ⑷; Максимум ефективності під час розв’язання задачі досягається при оптимальній мотивації та відповідному рівні емоційного збудження. Цей рівень для кожної людини суто індивідуальний. ⑸;Чим більшою кількістю знань володіє людина, тим різноманітнішими будуть її підходи до вирішення творчого завдання, але знання мають бути різноспрямованими, бо саме вони мають здатність орієнтувати мислення на різні підходи до розв’язання таких завдань. Завдання 6. Прочитавши тексти, дайте відповідь на запитання: чим творче мислення відрізняється від нетворчого? як відбувається творчий процес? чи можна з нетворчої людини шляхом виховання зробити творчу? Психологи Петербурзької школи мають такий погляд на зазначену проблему. Які особливості творчого мислення? Відповідь на це запитання фактично передбачає міркування за темою – чим творче мислення відрізняється від нетворчого? Отже, виділяють чотири особливості творчого мислення;
Як відбувається творчий процес? Творчий процес дуже складний, адже творець повинен працювати над розв’язанням задачі, не знаючи, чи розв’язується вона взагалі, не знаючи, чи зможе він знайти рішення до того часу, поки воно не буде знайдено в неусвідомленому вигляді. Небагато людей здатні на такий духовний подвиг. Не всім, хто здатний на це, дарований успіх. Але якщо кому-небудь вдається розв’язати воістину творчу задачу, повною мірою пережити стан інсайту (осяяння), то ця людина переживає велике емоційне піднесення, який А. Ейнштейн порівнював із релігійним екстазом або закоханістю. Психологи твердять, що під час розв’язування складної задачі відбувається переструктурування ситуації, знаходиться її нове бачення. Фон перетворюється на фігуру, самі умови починають бачитися та розумітися інакше. Елемент, що входить до „старого” розуміння ситуації, у новій ситуації набуває зовсім іншого сенсу та інших властивостей. Знаходження нового розуміння відбувається раптово для свідомості і супроводжується характерним емоційним переживанням типу: ”Ага! Ось у чому справа!”. Таке переживання і називають „ага-рішенням”, а сам процес переструктурування – інсайтом. Момент знаходження рішення звичайно відбувається несподівано для того, хто розв’язує. Спостереження над власними думками ніколи не виявляє причин, що спонукують рухатися думку у певному напрямі. Людина сама не знає, звідки їй спало на думку те, що дозволило розв’язати задачу. Вчений, який зробив відкриття, як правило, не усвідомлює, як він прийшов до своєї геніальної думки, і відчуває особисту непричетність, відстороненість до власного вирішення. Не випадково, коли Р.Декарт висловив ідею про існування аналітичної геометрії, він став навколішки і подякував Богові, який, на його думку, дарував смертному таку ідею. (Немов Р.С. Общая психология: Учеб. для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования. – М.: ВЛАДОС, 2003. – С. 153-157). Тоді виникає питання, а чи можна за наявністю бажання стати творчою особистістю? Чи можна розвити творче мислення у людини, яка з дитинства творчою не була? Сьогоднішні дані психологічної науки не дозволяють дати ані позитивну, ані протилежну їй відповідь. Чому? § Серед багатьох людей не так вже багато творчо мислячих, і зовсім мало тих, чий творчий потенціал сприяв великим відкриттям. Це говорить про те, що стати на бажання творчою особистістю не так вже й просто. § Крім цього, спроби розвивати творче мислення в людей, не схильних до того, не привели до успіху. Ще нікому в світі не вдалося неталановиту людину перетворити на генія чи хоча б на мислячу творчо особистість, яка б згодом досягла високих результатів у будь-якій діяльності. § Нерідко творчий потенціал передається від покоління до покоління, наприклад у родині Бахів та Бернуллі було чимало обдарованих у музиці і в математиці родичів. Отже, талант і творчі здібності можуть бути вродженими. Оскільки генетично зумовлене не розвивається під впливом навчання і виховання, можна зробити висновок, що можливості розвитку творчого мислення вельми обмежені. Проте є інша група чинників, що приводять нас до протилежного висновку. § Творче мислення проявляється вже у зрілому віці, коли фактично завершений розвиток організму за генетичними програмами. Це означає, що для виявлення обдарованості необхідний життєвий досвід, який накопичується протягом навчання і виховання. § Творчість дорослої людини відрізняється від творчості цієї ж людини у молодшому віці (художника, інженера). Отже, й тут ми маємо справу із впливом життєвого досвіду на творчий процес. § Якщо людину цілеспрямовано не виховувати і не розвивати, її творчий потенціал не тільки не проявиться повною мірою, він може не проявитися взагалі. Є, до речі, багато людей, які в дитинстві були „геніями” і стали потім „звичайними”. § Майже всі історично відомі досягнення творчого мислення людей пов’язані з цивілізаціями, в яких існувала досить розвинена система освіти. Отже, без розвиненої системи освіти значні досягнення творчої думки неможливі. Останні факти говорять на користь можливості розвитку творчого мислення, вони суперечать даним, наведеним спочатку, але й досі однозначної відповіді на це запитання немає, воно залишається відкритим (Немов Р. С. Общая психология: Учеб. для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования. – М.: ВЛАДОС, 2003. – С. 153–157).
|
першаособливість така:при розв’язанні типових задач таке мислення ніколи не звертається до відомих шляхів, тобто це постійне прагнення нового, незвичайного, оригінального, своєрідного. Навпаки, людина з нетворчим мисленням, навіть якщо розв’язує нову задачу, то намагається її вирішити по-старому і використовує давно відомі способи; 
