Студопедия — ББК 65.21
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ББК 65.21






Розглянуто соціально-психологічні особливості, механізми, чинники, функції менеджменту в освіті як професійного управління. Запропоновано соціально-психологічну концепцію міжособистісної професійної взаємодії в управлінні закладами та установами освіти, розгорнуту характеристику породжених нею феноменів: соціально-психологічного клімату, конфліктів, стилю керівництва. Розроблено методологічний принцип особистісно-діяльнісного підходу як конкретизації системного підходу до соціально-психологічного аналізу специфіки менеджменту в освіті. Охарактеризовано структуру та психологічні функції управління в освіті всіх рівнів, висвітлено психологічні компоненти загальноуправлінських функцій менеджменту. Розроблено й апробовано психограму менеджера освіти. На підставі застосування особистісно-діяльнісного підходу визначено соціально-психологічні основи підготовки та підвищення кваліфікації менеджерів освіти, методики вивчення її ефективності в системі післядипломної освіти за сучасних умов.

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

О. В. Щербина

 

 

Менеджмент

презентаційний курс

Навчальний посібник

 

 

 

КНЕУ КИЇВ 2012


 

УДК 651.01(075.8)

ББК 65.21

Щ 64

Рецензенти:
С. Б. Довбня, д-р еокно. наук, проф. (Національна металургійна академія України) Є. Г. Панченко,д-р екон. наук, проф. (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана») Л. В. Пан, канд. екон. наук, доц. (Національний університет «Києво-Могилянська Академія»)

Редакційна колегія Центру магістерської підготовки

Голова редакційної колегії А. М. Поручник, д-р екон. наук, проф.

Відп. секретар редакційної колегії І. В. Кулага, канд. екон. наук, доц.

Члени редакційної колегії: Д. Г. Лук’яненко, д-р екон. наук, проф.; Н. П. Москалюк, канд. екон. наук; Є. Г. Панченко, д-р екон. наук, проф.; А. М. Поддєрьогін, канд. екон. наук, проф.; Я. М. Столярчук, д-р екон. наук, доц.; О. В. Ткаченко, канд. екон. наук, доц.; С. В. Устенко, д-р екон. наук, доц.; О. К. Шафалюк, д-р екон. наук, доц.; Г. О. Шви­даненко, канд. екон. наук, проф.; Ф. П. Шульженко, д-р політ. наук, проф.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Лист № ________ від ______.11

 

Щ 64 Щербина О. В. Менеджмент. Презентаційний курс: навчальний посібник / О. В. Щербина; Держ. вищ. навч. заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2011. – 228 с.

ISBN 978-966-483-574-6

 

 

У навчальному посібнику в структурно-логічній формі викладено теоретичні та прикладні аспекти сучасної науки про управління організаціями. Посібник підготовлений з метою підвищення вмотивованості студентів до вивчення дисципліни «Менеджмент», систематизації та узагальнення знань і вмінь.

Адресоване студентам закладів бізнес-освіти та вищих навчальних закладів управлінських і економічних спеціальностей, котрі поглиблено опановують проблематику прийняття та обґрунтування управлінських рішень; широкому колу практиків, які прагнуть розширити свій досвід знаннями сучасних методів та інструментів управління організаціями; викладачам дисциплін управлінського спрямування.

УДК 651.01(075.8)

ББК 65.21

Розповсюджувати та тиражувати

без офіційного дозволу КНЕУ забороняється

ISBN 978-966-483-574-6 © О.В.Щербина, 2012 © КНЕУ, 2012

 

Зміст  
Попереднє слово  
Вступ  
Програма дисципліни  
Розділ 1. Поняття і сутність менеджменту Розділ 2. Розвиток науки про управління Розділ 3. Процес прийняття управлінських рішень Розділ 4. Процес планування в організації Розділ 5. Процес організаційної діяльності Розділ 6. Мотиваційна функція в менеджменті Розділ 7. Основи теорії лідерства Розділ 8. Система і процес контролю Розділ 9. Комунікаційні процеси в менеджменті Розділ 10. Ефективність менеджменту  
Глосарій  
Список основної літератури Список додатково рекомендованої літератури Корисні інтернет-сайти Додатки (приклади документів)  

 


Попереднє слово

 

Навчальний посібник «Менеджмент: презентаційний курс» підготовлено спеціально для слухачів програм управлінського спрямування переважно закладів бізнес-освіти та другої вищої освіти для поглибленого вивчення нормативної дисципліни та усвідомлення і засвоєння її принципових положень теоретичного, методологічного та прикладного характеру. За стилем викладу – це своєрідний структурно-логічний конспект, підготовлений в ілюстративно-графічній формі для ліпшого зорового сприйняття.

При підготовці посібника була врахована специфіка його цільової аудиторії – дорослі люди з досвідом роботи на управлінських посадах різного рівня ієрархії в сучасних організаціях. В посібник включено матеріали, що охоплюють теми дисципліни «Менеджмент» згідно програми затвердженої Вченою радою Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

У навчальному посібнику послідовно висвітлюється комплекс програмних питань з дисципліни «Менеджмент» згідно найбільш поширеного у світовій практиці процесного підходу, який передбачає послідовне вивчення кожної функції управління за схемою: сутність, основні елементи та етапи, інструменти і механізми їх ефективної реалізації.

Навчальний посібник підготовлений кандидатом економічних наук, доцентом кафедри менеджменту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Щербиною Ольгою Володимирівною. Автор висловлює щиру вдячність фундаторам кафедри менеджменту професору С. М. Соболю та професору З. Є. Шершньовій, напрацювання яких з менеджменту знайшли своє відображення у представленому навчальному посібнику, а також шановним рецензентам, чиї влучні рекомендації підштовхнули до якісного покращення видання.

Враховуючи, що дане видання з «Менеджменту» вперше рекомендоване для програм другої вищої освіти, автор буде щиро вдячна за пропозиції та коментарі для подальшого покращання посібника.

 

 


Розділ 1. Поняття і сутність менеджменту

Ключові слова: управління, менеджмент, керівництво, організація, критерії успішності менеджменту, менеджер, функції менеджменту, ролі менеджера, управлінські компетенції

Питання теми:

1. Сутність менеджменту

2. Організація як об'єкт менеджменту, її ознаки

3. Ознаки діяльності менеджерів

4. Функції, компетенції, ролі менеджерів

 

1. Сутність менеджменту

«Менеджмент являє собою органічне поєднання науки і мистецтва, таланту і прийомів ремесла, творчого натхнення і виконавської майстерності тощо. Відповідно, вивчення менеджменту з усіма його помилками, парадоксами, ілюзіями та міфами є ефективним засобом формування управлінського мислення.»

“Управління” ( англ. Direction, Administration, Governance, Management) свідома діяльність людини спрямована на зміну будь-якого об’єкту задля досягнення визначеної мети (технічні, господарські, державні, біологічні тощо системи).

“Менеджмент” ( англ. Management) управління господарськими організаціями (підприємства, компанії, установи, корпорації, фірми тощо), що працюють в ринкових тобто конкурентних умовах.

“Управління персоналом” ( англ. Personal Management, Human Resource Management) – окрема функціональна сфера в організації, на рівні з такими як управління маркетингом, фінансами, логістикою тощо, що потребує професійних знань, навичок та особистісних характеристик.

“Управління людьми (керівництво)” ( англ. People Management) одна з функцій керівника будь-якого рівня по відношенню до одного з ресурсів – людей, - який він має в своєму розпорядженні та за використання якого несе відповідальність.

“Адміністрування” ( англ. Administration) - процеси управління діяльністю апарату управління підприємством; управлінська діяльність щодо дорученої ділянки роботи за допомогою адміністративних методів управління.

“Корпоративне управління” ( англ. Corporate Governance) – система взаємовідносин (переважно правових) між власниками, найманим менеджментом, персоналом та іншими особами зацікавленими в діяльності організації.

 

Найчастіше використовувані визначення

Менеджмент (англ. manage - управляти) – це вміння управлятися зі справами, ситуацією тощо; влада і мистецтво керівництва; манера спілкування з людьми; апарат управління; вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату управління організації (Оксфордський словник)

Менеджмент – це систематизований успішний досвід організацій. (О. С. Виханський)

Менеджмент – це генерування людської енергії та надання їй напрямку. (П. Друкер)

Менеджмент – це наука і мистецтво перемагати, вміння добиватися встановлених цілей, використовуючи працю, мотиви поведінки та інтелект інших людей. (Н. И. Кабушкін)

Менеджмент – вид діяльності, змістом якої є цілеспрямований вплив на працівників організації з метою координації їх дій для досягнення організацією поставлених перед нею цілей. (В. В. Стадник)

Менеджмент – це процес планування, організації, мотивації й контролю з метою формулювання та досягнення цілей організації завдяки праці людей. (М. Мескон)

Менеджмент – це результативне та ефективне досягнення цілей організації шляхом планування, організації, керівництва та контролю організаційних ресурсів. (Р. Дафт)

Менеджмент – це процес, сутність якого полягає у тому, щоб зробити організацію ефективною та результативною в короткостроковій та в довгостроковій перспективах. (І. Адізес)

Менеджмент –

це управління організацією (або окремою її частиною) за допомогою людей, в умовах ринку, спрямоване на досягнення успіху.

 

2. Організація як об'єкт менеджменту, її ознаки

«Організації існують лише з однієї причини –

щоб допомогти людям зробити те, що самотужки кожному було б не під силу.»

Р.Уотерман

Організація –

соціальне утворення (група людей), що функціонує на відносно постійних засадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети.

Загальні характеристики організацій · наявність чотирьох основних видів ресурсів: o фізичні, o людські, o фінансові, o інформаційні; · наявність горизонтального і вертикального розподілу праці: o горизонтальний - за видами робіт, o вертикальний - за рівнем ієрархії щодо координації зусиль; · відкритий характер системи: o організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем: ресурси, які потрібні організації для виготовлення продукції (надання послуг) вона бере із зовнішнього середовища, в свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі; o результат роботи системи завжди більший суми результатів окремих елементів, що в неї входять (ефект синергії); o будь-яка зміна в будь-якій з окремих підсистем обов’язково відіб’ється на інших елементах системи o ціле саморегулюється послідовністю зворотних зв’язків; · прагнення досягти успіху в своїй діяльності.

 

Організація вважається успішною, коли вона досягає поставлених цілей. Складовими успіху організації при цьому є:

· результативність (англ. effectiveness) – ступінь наближення організації до поставлених цілей (відсоток досягнення очікуваного результату), що напряму залежить від ступеня задоволення потреб споживача;

· ефективність (англ. efficiency) – зіставлення результатів і витрат (ресурсів), що знадобилися для досягнення цілей, тобто якою ціною біли досягнуті результати;

· орієнтація на довгостроковий розвиток – можливість організації існувати якомога довше.

 

 

3. Ознаки діяльності менеджерів

«Не турбуйся про те, що в тебе немає високого чину.

Турбуйся про те, чи гідний ти того, щоб мати високий чин».

Конфуцій

Менеджер – людина, яка професійно здійснює управлінську діяльність в конкретній функціональній сфері організації, маючи для цього певні повноваження і підлеглих, та здатна нести відповідальність.

Ознаки діяльності менеджерів:

· наявність підлеглих;

· управління всією організацією або окремою її частиною:

o наявність обмежених повноважень,

o прийняття управлінських рішень в межах наданих повноважень,

o несення відповідальності за наслідки прийнятих управлінських рішень.

 

Рис. Співвідношення сфер і рівнів менеджменту

Менеджери відрізняються:

· обсягом повноважень і відповідальності щодо прийняття рішень (потребує готовності та бажання нести відповідальність) – за рівнем діяльності – менеджери вищого, середнього, нижчого рівня;

· специфікою рішень, що приймаються в рамках певної сфери діяльності (потребує відповідної професійної підготовки) – за сферою діяльності – менеджери у виробничій, маркетинговій, збутовій, фінансовій, дослідницькій та інших сферах.

 

«Теорія без практики непотрібна.

Практика без теорії небезпечна.»

Теорія – це система наукових знань, принципів та ідей, що узагальнюють практичний досвід і відображують закономірності природи й суспільства взагалі та управління підприємствами зокрема.

Практика – це повсякденна професійна діяльність людей, в якій вони, впливаючи на матеріальний світ в процесі виробництва, змінюють його; це застосування та закріплення в реальній діяльності знань, отриманих теоретичним шляхом. Іншими словами це життєвий досвід.

Майстерність – досконале вміння в якійсь справі, галузі; високий рівень професійності.

Менеджмент – це теорія, практика та майстерність одночасно. Успішним менеджером можна стати лише постійно здобуваючи нові знання, урізноманітнюючи власну практику і, як наслідок, розвиваючи власну майстерність.

 

 

4. Функції, компетенції, ролі менеджерів

 

«Менеджер - людина достатньо розумна, щоб

вести чужу справу та достатньо мудра, щоб не мати власної.»

Життєва мудрість

Функції – зобов'язання, певний відносно відокремлений вид управлінської діяльності, що забезпечує вплив суб'єкта на об'єкт – які дії має робити менеджер як управлінець.

Компетенції (лат. сompeto - досягаю, відповідаю вимогам) – набір особистісних характеристик, функціональних, а також управлінських знань, навичок і здібностей, що необхідні керівнику для успішного (результативного, ефективного, якісного) виконання своїх посадових обов'язків в тій чи іншій функції та/або позиції – що має вміти, знати та робити менеджер в кожній ролі щодо виконання своїх функцій.

Ролі – моделі поведінки, що очікуються від менеджера згідно його місця в організаційній структурі; в якості кого менеджер реалізує свої управлінські функції.

Функції менеджменту:

· Прийняття управлінських рішень – процесвибору оптимального варіанту дій з багатьох можливих, що враховує ситуаційні фактори та задовольняє можливим наслідкам для організації.

· Планування – процес визначення цілей організації та вибір шляхів їх досягнення.

· Організування – процес формування структури управління організацією та встановлення в ній взаємозв’язків, що дають змогу досягати визначених цілей.

· Керування – процес спрямування зусиль працівників на досягнення необхідних організації цілей.

· Контролювання – процес забезпечення досягнення цілей організації за допомогою спостереження, аналізу та оцінки процесів і результатів її діяльності, а також внесення необхідних коректив у разі необхідності.

· Комунікація – побудова інформаційної мережі (міжособистісні та організаційні канали) для забезпечення ефективного обміну інформацією в організації.

 

Загальні управлінські компетенції:

· Концептуальні – це здібності сприймати організацію як єдине ціле з усвідомленням чіткого взаємозв'язку між її частинами, мислити абстрактними категоріями, бачити далеку перспективу.

· Діагностичні – це здібності встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

· Аналітичні – це здібності розкладати ціле на окремі елементи та аналізувати їх окремо у межах єдиного цілого.

· Технічні – спеціальні знання та навички для виконання конкретних завдань.

· Комунікативні – це здібності встановлювати та підтримувати тривалу взаємодію з людьми.

 

Таблиця

Важливість розвитку загальних управлінських компетенцій залежно рівня управління

Вищий рівень менеджменту Середній рівень менеджменту Нижчий рівень менеджменту
Комунікативні Комунікативні Комунікативні
Концептуальні Аналітичні Технічні
Діагностичні Діагностичні Діагностичні
Аналітичні Концептуальні Аналітичні
Технічні Технічні Концептуальні

 

Типовий набір управлінських компетенцій щодо спроможності виконувати основні управлінські функції:

· стратегічне та системне мислення,

· розуміння бізнес-контексту та стратегії розвитку організації,

· планування роботи та постановка цілей,

· побудова та використання взаємовідносин,

· делегування повноважень та відповідальності,

· створення команди,

· створення мотиваційного клімату,

· лідерство,

· зворотний зв'язок,

· розвиток та навчання персоналу.

Рис. Модель розвитку управлінських компетенцій


Таблиця

Специфіка компетенцій щодо виконання управлінських функцій згідно об’єкту управління (зони впливу)

Функції управління Об’єкт управління
управління організацією управління людьми
Планування визначення цілей та стратегій розвитку постановка конкретних цілей і завдань підлеглим
Прийняття управлінських рішень щодо перспектив стратегічного розвитку організації щодо вирішення поточних проблем
Організування формування організаційної структури розподіл завдань, відповідальності та повноважень
Керування формування компенсаційної політики, створення систем стимулювання, корпоративної культури створення мотиваційного клімату, вибір адекватного стилю керівництва, лідерство
Контролювання досягнення ключових показників успішності організації виконання індивідуальних цілей виконавців
Комунікації формування комунікаційних мереж та інформаційної системи організації вибудовування міжособистісних комунікацій та соціальних мереж

Таблиця

Класифікація ролей менеджерів Г. Мінцберга

Група ролей Назва ролі Характеристика ролі
Міжособистісні ролі “Символ” Проведення церемоніальних і символічних заходів, підписання юридичних документів.
“Лідер” Ідеологічна робота, надихання і мотивація, навчання, консультування, комунікація основних цілей.
“Посередник” Підтримання інформаційних зв'язків як у середині організації, так і за її межами, листування, переговори, зустрічі.
Інформаційні ролі “Той, хто приймає інформацію” Пошук і отримання інформації, перегляд періодичних видань, звітів тощо і розповсюдження інформації в середині компанії.
“Той, хто аналізує інформацію” Аналіз інформації в середині організації, моніторинг результатів виконання.
“Той, хто представляє компанію назовні” Інформування зовнішніх суб'єктів, промови, звіти, записки, представлення організації на офіційних заходах
Ролі, пов'язані з прийняттям рішень “Підприємець” Ініціювання нових проектів, пошук нових ідей та їх реалізація.
“Той, хто усуває порушення” Усування збоїв в роботі, швидке прийняття рішень в кризових умовах, врегулювання суперечок, розв'язання конфліктів, адаптація до змін у середовищі.
“Той, хто розподіляє ресурси” Прийняття рішень щодо розподілу та виділення ресурсів, складання графіків, бюджетів тощо.
“Той, хто проводить переговори” Ведення переговорів та представлення інтересів організації у перемовинах з профспілками та контрагентами щодо контрактів, оплати праці, закупівель, бюджетів тощо.

 

Наставник (Активне слухання)   Орієнтований на ставлення та професійну компетентність працівників. Слухає, постійно надає зворотній зв’язок та позитивно підкріплює. Допомагає працівникам структурувати їх особисте бачення, наставляє на вирішення задач. Орієнтований на стосунки та підтримку підлеглих. Новатор (Бізнес та можливості)   Робить можливими постійні вдосконалення, стратег. Прогнозує необхідні зміни. Творчий, з системними знаннями і гарним розумінням бізнесу. Думає категоріями бізнесу, допускає ризик. Управляє змінами та шукає творчі підходи до вирішення задач, впроваджує інновації.
Стимулятор (Давай-давай)   Заохочує кооперацію, залучає працівників в діяльність організації и згуртовує. Реалізує командну роботу, вирішує проблеми працівників. Скоріше радник і компаньйон. Цінує людей за те, що вони такі, які є.     РОЛІ МЕНЕДЖЕРА Виробник (Активні дії)   Сприяє створенню робочої атмосфери, що сприяє активним діям. Захоплений роботою, високо мотивований і відданий. Готовий взяти на себе зобов'язання, доводить роботу до кінця. Працює на ефективність і результат.
Контролер (Контроль у всьому)   Знає, що відбувається в компанії, перевіряє, визначає правила. Є адміністратором. Надає особливого значення підтримуванню і зміцненню бізнес-процесів. Прихильник ієрархічної і бюрократичної структури. Посередник (Політик)   Відмінний політик, використовує свою владу і вплив на інших для отримання ресурсів ззовні. Для нього важливі репутація та імідж, виступає в ролі посередника між групою та її оточенням, представляючи інтереси своєї групи.
Координатор (Вникати і розподіляти) Зосереджує свою увагу переважно на делегуванні завдань, систематизації робіт і кризовому управлінні. Приділяє багато уваги технологічним питанням і проблемам, підтримуванню і зміцненню бізнес-процесів. Надійний, викликає довіру. Прихильник ієрархічної і бюрократичної структури. Директор (Определять)   Визначає цілі, обирає вірну стратегію, пояснює очікування команди, встановлює політику та правила, визначає вузькі місця, вибирає рішення, визначає завдання і дає вказівки. При прийнятті рішення керується кінцевими результатами і максимальною віддачею від нього. Головними критеріями успішності організації вважає продуктивність і прибутковість.
         

 

Рис. Класифікація ролей менеджерів К. Камерона і Р. Куінна

 

 

Класифікація ролей менеджерів П. Пітчера:

· “ Артист ” – має бачення, з фантазією, творчо підходить до управління.

· “ Технократ ” – знає й відслідковує всі показники, все робить технічно.

· “ Кустар ” – тяжко працює, до всього доходить сам, не амбіційний, не ставить високих цілей, уважний до деталей.

Класифікація ролей менеджерів П. Сенге:

· “ Дизайнер ” – архітектор бізнесу, ідеолог - шукає основну ідею, яка лежить в основі бізнес-процесу, визначає ключового клієнта, на якого спрямований бізнес-процес, створює структуру, підбирає людей, здійснює дизайн робіт

· “ Вчитель ” – коуч, наставник - навчає, передає ідеї

· “ Стюард ” - вибудовувач системи, помічник – забезпечує ресурсами, відповідає за контекст

Таблиця

Класифікація ролей менеджерів І. Адізеса

«Р» – виробник результатів – це людина, яка відмінно знає свою сферу діяльності і орієнтована на результат. Вона працьовита і вірна своїй роботі. Вона знає, що повинно бути зроблено і як, і просто йде і робить.Менеджер повинен досягати результатів, тобто створювати продукти (послуги) на рівні, що не поступається або переважає рівень конкуруючих компаній. Для того щоб виконати цю функцію, менеджер повинен добре знати власну предметну сферу, якою б вона не була і йому необхідний драйв, достатній для забезпечення необхідних результатів.

«А» - адміністратор – це людина, яка контролює, чи доведена робота до кінця і чи реалізуються прийняті рішення. Вона керує системою, що підтримує в порядку всі процеси всередині організації. Вона дуже добре організована та уважна до деталей.Менеджер повинен володіти більшим, ніж драйв та знання. Особиста продуктивність і функціональні знання у певній галузі або технології не забезпечують людині аналогічних результатів при управлінні групою людей. Перебуваючи в цій ролі, менеджер планує, координує і перевіряє виконання. Він стає адміністратором і стежить за тим, щоб система працювала без збоїв.

«Е» – підприємець – ця людина аналізує зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі, слабкі та сильні сторони організації і визначає курс дій. Вона готова брати ризик на себе і по своїй суті дуже креативна.Щоб вижити в змінному середовищі, організації постійно потребують нових ідей. Ця роль, актуальна в умовах постійно змінюваного навколишнього середовища, вимагає від менеджера постійно, в рамках здорового глузду, змінювати цілі та системи створені для їх досягнення. Підприємцю доводиться виробляти власні плани дій, ініціювати нові процеси або переглядати старі (на відміну від адміністратора). Від менеджера в ролі підприємця вимагається творче начало в пошуку нових підходів і вміння брати ризик на себе. При відсутності першого він не зможе побачити нові можливості, відсутність другого не дозволить йому повною мірою скористатися цими можливостями.

«І» – інтегратор – ця людина здатна слухати інших і інтегрувати їх ідеї, вона прагне прояснити спірні питання, визначити спільні погляди, проаналізувати конфліктуючі цінності. Інтеграція необхідна для ефективної довгострокової роботи будь-якої компанії. Інтегратор необхідний для забезпечення успішної діяльності організації протягом довгого часу. Він повинен забезпечити перехід індивідуальних ризиків у групові, вплетіння індивідуальних цілей у цілі групи. Якщо роль інтегратора виповнюється успішно, то група може функціонувати самостійно з чітким розумінням мети і здатна успішно вибирати новий напрямок, не перебуваючи при цьому в залежності від однієї конкретної людини. Хороший інтегратор у певний момент стає непотрібним - група може функціонувати і без нього.

Рис. Орієнтація ролей І. Адізеса

Таблиця

Ефективна рольова структура І. Адізеса відповідно функціональної сфери

Функціональна сфера Домінуюча роль Допоміжна роль
Фінанси Р Е
Бухгалтерський облік А І
Управління людськими ресурсами I Е
Облік кадрів А Р
Виробництво Р А
Дослідження і розробки Е Р
Маркетинг Е Р
Продажі Р А
Інформаційні технології А Е

Таблиця

Управлінські рольові структури за І. Адізесом

«Неефективний менеджер» «Менеджер» «Лідер»
Р - - - P a e i P a e I
-А - - P A e i р a E I
Р А - і p A e i р A e I
  p a E i  

Класифікація ролей служби управління персоналом Е. Шейна:

· «Захисник співробітників» (лояльність до персоналу особливо, якщо саме він є стратегічним ресурсом): здатність розібратися в специфіці роботи співробітників та ідентифікувати себе з персоналом; орієнтація на цінності персоналу (довіру) і навички впливу; віра в те, що життя співробітників можна поліпшити.

· «Експерт в адмініструванні» (лояльність до організації, особливо під час зростання організації): орієнтація на ефективність (контракти, зарплати, процедури, системи); адміністративні навички; знання систем і процедур; віра в стандартизацію («нестандартизація» - проблеми у виконанні; «стандартизація» - проблеми з корпоративною культурою).

· «Стратегічний партнер» (лояльність до топ-менеджменту): здатність ідентифікувати себе з топ-менеджерами/лідерами; стратегічне і системне мислення; віра в економічні цінності.

· «Професіонал і лідер організаційного розвитку» (лояльність до професії): ідентифікація себе з професією; пошук компромісу між стейкхолдерами в контексті розвитку ринку в цілому і організації зокрема; здатність бачити організаційний і соціальний контекст; навички організаційних змін; віра в постійні зміни.

 

Розділ 2. Розвиток науки про управління

Ключові слова: школи менеджменту, принципи управління, бюрократія, системний підхід до менеджменту, процесний підхід до менеджменту, ситуаційний підхід до менеджменту, сучасні напрямки в менеджменті

Питання теми:

5. Розвиток науки про управління

6. Ранні теорії управління

7. Інтегровані підходи до менеджменту

8. Сучасні напрямки в менеджменті

 

1. Розвиток науки про управління

«Найбільш складною стороною менеджменту, особливо в тому випадку, коли справи йдуть добре, є вміння розпізнати необхідність змін і поки ще є можливість, провести їх у життя.»

Б. Гейтс

Таблиця

Еволюція менеджменту як науки

Основні напрямки наукової думки ХХ століття ХХІ століття
20-і 30-і 40-і 50-і 60-і 70-і 80-і 90-і до сьогодні
Школа наукової організації управління                
Школа адміністративного управління                
Школа людських стосунків              
Школа поведінкових наук              
Школа науки управління (кількісна)                
Процесний підхід              
Системний підхід                
Ситуаційний підхід                

Таблиця

Змістовна характеристика етапів розвитку менеджменту

Період, роки Фокус уваги Ключові рішення Наукові школи й підходи
початок століття - 1935 р. ефективне функціонування великої організації формування ієрархічних структур школи наукового й адміністративного управління
1936- 1955 рр. максимізація випуску продукції й підвищення ефективності заходи по збільшенню продуктивності праці школи людських відносин й поведінкових наук
1956 - 1970 рр. посилення управлінського контролю за всіма параметрами бізнесу побудова систем системний підхід
1971 - 1980 рр. успішне конкурентне позиціонування на ринках стратегічне планування ситуаційний підхід
1981 - 1985 рр. ефективна реалізація намічених цілей корпоративна культура, тотальне управління якістю ситуаційний підхід
1986 - кінець 80-х рр. адаптація до змін, що зростають і прискорюються інноваційний менеджмент ситуаційний підхід
1990-е рр. і до сьогодні максимальне використання всіх можливостей менеджменту лідерство, управління знаннями, нове робоче місце, мережеві структури нові підходи, що поки що не мають усталеної назви

 


Таблиця

Типи економічних систем [1]

Критерії для порівняння Тип системи
Аграрна Індустріальна Інформаційна Вражень Трансформацій
Пропозиція с/г товари промислові товари послуги враження трансформації
Фактор попиту природні характеристики функціональні можливості корисні якості відчуття, спогади нові набуті можливості
Економічна функція видобування виробництво доставка вистава поради
Природа пропозиції рівноцінність при обміні матеріальна цінність нематеріальна цінність незабутність вражень дієвість змін
Покупець ринок споживач клієнт гість той, хто прагне змінитися
Продавець торговець виробник постачальник актор наставник, коуч

2. Ранні теорії управління

 







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 1151. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Тема: Составление цепи питания Цель: расширить знания о биотических факторах среды. Оборудование:гербарные растения...

В эволюции растений и животных. Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений. Оборудование: гербарные растения, чучела хордовых (рыб, земноводных, птиц, пресмыкающихся, млекопитающих), коллекции насекомых, влажные препараты паразитических червей, мох, хвощ, папоротник...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Дезинфекция предметов ухода, инструментов однократного и многократного использования   Дезинфекция изделий медицинского назначения проводится с целью уничтожения патогенных и условно-патогенных микроорганизмов - вирусов (в т...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.016 сек.) русская версия | украинская версия