3.7.1. Побудова похилу.
Для побудови заданого похилу, наприклад 1:5, на горизонтальній прямій а від точки С відкладають п’ять однакових відрізків довільної довжини(рис. 3.16а). На перпендикулярі, проведеному з точки 5 до прямої а, відкладають один відрізок того ж розміру, отримують точку D. З’єднавши точки С і D, одержують лінію в, побудовану з похилом 1:5 (рис. 3.16б).
На рисунку 3.16в зображена пряма АС, яка нахилена з похилом 25% до горизонтальної лінії, тобто відношення вертикального катета до горизонтального дорівнює 25%, або 1:4, оскільки 25%=25/100=1/4.
| 
| 
|
| а
| б
| в
|
| Рис. 3.16. Побудова похилу
|
3.7.2. Побудова конусності.
На рисунку 3.17 приведено побудову кресленика заготовки пробки з конусністю 1:5, діаметром ∅ 30 більшої основи і відстанню між основами 50 мм. Спочатку будують елементи без конусності (рис. 3.17а). Знаючи, що
| 
|
| а
| б
|
| Рис. 3.17. Приклад побудови конусності заготовки пробки
|
конусність для повного конуса - це відношення діаметра основи до висоти, від осі конуса в обидві сторони вздовж діаметра ∅30 симетрично щодо осі відкладають відрізок довільної довжини, який буде основою допоміжного конуса. На осі конуса від основи допоміжного конуса відкладають п'ять таких відрізків. З’єднавши отриману точку з кінцями основи допоміжного конуса, отримують конус з конусністю 1:5 (рис. 3.17б). Через кінці діаметра ∅30 проводять прямі паралельно твірним допоміжного конуса, до перетину з вертикальною прямою, що обмежує довжину пробки. Отримують меншу основу зрізаного конуса, розмір якої не заданий.
