АВТОТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ

1. Необхідність, сутність і розвиток системи автотранспортного страхування.

2. Страхування автотранспортних засобів.

3. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

4. Страхування вантажів, що перевозяться автотранспортом.

Джерела та рекомендована література:

1.Будзинський В. Ми в одному човні – веслувальники, черпальники і наливальники.// Україна Business. – 2005. – № 46. – С. 3.

2.Васильев Н. М. Международная система обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств "Зеленая карта" // Финансы. – 2005. – № 1. – С. 40–43.

3.Вовчак О.Д., Завійська О.І. Страхові послуги: Навчальний посібник. Львів: Видавництво «Компакт-ЛВ», 2005. – 656с.

4.Говорушко Т. А. Страхові послуги. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. - 2011. – 376 с.

5.Говорушко Т. А. Страхові послуги. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. - 2011. – 376 с.

6.Говорушко Т.А. Страхові послуги. Навч.посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2005.- 400с.

7.Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 p. № 1961-IV /

8.Наумець І. Водійська загроза // Контракти. – 2006. – № 9 /

9.Наумець І. Прибуток в аварійному режимі // Контракти. – 2005. – № 25 /

10. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності автовласників. Україна, Росія, ЄС // Страхова справа. – 2004. – № 4. – С. 46–50.

11. Перепечаенко Ю. Реванш лидеров // Бизнес. – 2004. – № 41. – С. 58–59.

12. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження розмірів страхових платежів за договорами міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 6 січня 2005 р. № 5.

13. Ратна В. Страховики змішали "зелені картки" // Контракти. – 2004. – № 20. – С. 22.

14. Ратна В. Страхування кінських сил // Контракти. – 2004. – № 24. – С. 18–19.

15. Розпорядження Держфінпослуг "Про затвердження Ліцензійних умов провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 23 грудня 2004 р. № 3178.

16. Розпорядження Держфінпослуг "Про затвердження Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 11 квітня 2006 р. № 5619.

17. Сарафанюк С. "Автоцивілка" – великий гальмовий шлях України // Україна Business. – 2005. – № 29. – С. 3.

18. Страхові послуги: Підручник / С.С. Осадець, Т.М. Артюх, О.О. Гаманкова та ін. Кер. авт.кол. й наук. ред. проф. С.С. Осадець і доц.. Т.М. Артюх – К.: КНЕУ, 2007. – 464 с.

19. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук, ред. С. С. Осадець. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 407–417.

20. Таркуцяк А.О. Страхові послуги. К.-: Вид-во Європ. Ун-та, 2003.-584 с.

21. Тополь Н. Ни бонуса, ни малуса // Эксперт. – 2006. – № 18. – С. 24–30.

22. Фурман В. Экзамен для рынка // Инвестгазета. – 2004. – № 36. – С. 25.

23. Честь "под колпаком" // Власть денег. – 2006. – № 18–19. – С. 60–62.

24. Шумелда Я. Ліквідація збитків плюс виявлення страхових злочинів: європейський досвід // Страхова справа. – 2004. – № 3. – С. 74–77.

25. Що турбує вітчизняних автостраховиків //Страхова справа. – 2005. – № 4. – С. 44–47.

26. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч.посібник. – К.: знання, 2008. – 350 с.

 

Термінологічний словник:

Вантаж – товар, що перебуває в процесі перевезення.

Вантажовідправник (відправник) – фізична чи юридична особа, від імені якої вантаж передається до перевезення та яка зазначена як відправник в договорі про перевезення вантажу.

Вантажоодержувач (одержувач) – фізична чи юридична особа, яка має право отримати вантаж у місці призначення.

Дорожньо-транспортна пригода – подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або дістали поранення люди чи завдано матеріальних збитків (згідно з Правилами дорожнього руху).

«Зелена картка» – система міжнародних договорів про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Інкотермс – міжнародні правила, розроблені міжнародною торговельною палатою (МТП) щодо тлумачення комерційних (торговельних) термінів.

Механічний транспортний засіб – транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна (крім велосипедів з підвісним двигуном і мопедів з робочим об’ємом двигуна не менше 50 см³). До механічних транспортних засобів належать трамваї, тролейбуси, автомобілі, мотоцикли, мотоколяски тощо.

Паушальна сума – загальна сума без зазначення її окремих складових.

Перевізник – транспортна організація (або юридична особа), яка здійснює перевезення вантажів чи пасажирів.

Поліс генеральний – письмовий договір, згідно з яким страхувальник протягом обумовленого періоду зобов’язаний на узгоджених умовах передавати, а страховик – приймати на страхування вантажі.

Рахунок-фактура – документ, у якому перераховані товари й зазначена їхня вартість.

Транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Охоплює автомобілі, тролейбуси, трактори, самохідні машини, мотоцикли, мопеди, велосипеди тощо.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Яким би Ви хотіли бачити ринок автотранспортного страхування в Україні?

2. Якщо автомобіль – престиж, то договір страхування – необхідність?

 

Теми рефератів:

1. Оцінка сучасного стану і перспектив розвитку страхування автотранспортних засобів в Україні.

2. Необхідність та розвиток страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів в Україні.

3. Розвиток міжнародної системи «Зелена картка».

Семінар на самостійне вивчення: