РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

ВСТУП

Пріоритетним завданням системи фізичного виховання у світлі рекомендацій Національної доктрини розвитку освіти в Україні та в низці дотичних державних документів і програм означено формування відповідального ставлення людини до власного здоров'я як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Таким чином, для забезпечення ефективного функціонування системи фізичного виховання школярів в умовах радикальної мінливості українського суспільства виникає гостра проблема пошуку новітніх оптимальних та ефективних систем фізичного виховання і оздоровлення молодого покоління. Адже саме фізичному вихованню відведено роль суспільного фактора адекватного реагування на порушення здоров'я школярів, дестабілізацію їхньої поведінки та зміну життєвих орієнтацій. Законодавчими актами України про освіту (“Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту”, Міжгалузева комплексна програма “Здоров'я нації”, Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту на 2012-2016 роки та ін.) передбачено пріоритетні підходи суспільства до реформування існуючої системи фізичного виховання всіх верств населення України.

Практичний досвід свідчить, що фізичне виховання, фізичний розвиток особистості на сучасному етапі потребують особливої уваги з боку всіх соціальних інституцій - сім'ї, школи, громадських організацій тощо. Це зумовлюється цілим комплексом об'єктивних і суб'єктивних причин: надзвичайно несприятливою екологічною ситуацією в Україні, що позна-чилася на погіршенні здоров'я нації; недооцінка у дошкільних і шкільних навчальних закладах соціальної, оздоровчої та виховної ролі фізичної культури і спорту; незацікавленістю проблемами фізичного виховання дітей у сім'ї; відсутністю стереотипів, котрі б репрезентували здоровий спосіб життя української молоді. Кінцевим результатом такого стану національної системи фізичної культури є низький рівень позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом, до здорового способу життя в учнів загальноосвітніх шкіл (Г.В.Безверхня, В.Г.Григоренко, Т.Ю.Круцевич, Н.М.Хоменко, М.Ф.Лковлєв та ін.). Отже, виникла необхід-ність перегляду й перебудови системи фізичного виховання підростаючого покоління.

Сучасний етап вивчення проблеми привертає увагу вчених і педагогів-практиків. Процес взаємодії фізичного та естетичного виховання розглядає Т.Ротерс, аспекти професій-ного зросту вчителя фізичного виховання аналізують В.Сіткар, Б. Мельни-кович. Фізичний розвиток школярів в широкому аспекті вивчає І.Васкан, Е.Вільчковський, Б.Фадєєв, Б.Шиян. Трактування та характеристику інноваційних технологій у галузі фізичної культури аналізують Л.Вікторова, З. Абасов та інші.

Фізичне виховання учнів молодшого шкільного віку буде ефективніше при умові використання рухливих ігор на уроках з метою розвитку фізичних якостей учнів. Ефективність процесу формування фізичних якостей в учнів молодшого шкільного віку сприятиме застосуванню розробленої технології з використанням рухливих ігор, яка передбачає цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний, оцінно-результативний та контрольно-регулюючий компоненти.

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ