У молодшій школі

Струк тура уроку	Мета і завдання	Методи і засоби проведення
Підготовча частина	Організувати дітей, активізу-вати їх увагу, підготувати організм до фізичних наванта- жень, повідом-лення завдань уроку.	При виконанні одного і того ж Завдання використовують фронтальний метод. У підготовчій Частині уроку доцільно використовувати ігри з невеликою рухливістю і складністю - на увагу, зосередженість, швидкість реакції, поступову психологічну і фізіологічну підготовку організму школяра до фізичного навантаження в основній частині уроку. Це ігри малої інтенсивності.
Основна частина	Навчання новим руховим діям, поврення і закріп- лення вивченого навчального мате- ріалу, виховання фізичних якостей і розвиток здібностей в учнів, навичок здорового способу життя	Доцільно використовувати груповий метод, метод колового тренування, метод вправляння. Метод вправляння полягає в багаторазовому повторенні рухових дій з метою вирішення завдань фізичного виховання дітей. У педагогічному процесі метод вправляння поєднується з словесними і наочними методами навчання, які формують в учнів уявлення, образи рухових дій і знання про ці дії. Вивчення нового матеріалу слід проводити в період найбільшої активності учнів; до повторень і вивчених прийомів ціле- направлено приступати після вивчення нового матеріалу, вправи повинні змінюватися в такій послідовності, щоб м'язове напруження чергувалося з розслабленням; при вихованні фізичних якостей і розвитку здібностей додержуватися такої послідовності: швидкісні вправи, силові вправи і вправи на розвиток витривалості. В основній частині уроку застосовують рухливі ігри, естафети на швидкість, спритність, витривалість, ігри, які сприяють закріпленню і вдосконаленню тих чи інших рухових дій. Ігри в основній частині уроку повинні сприяти засвоєнню й удосконаленню техніки рухів, наприклад передача і ловіння м'яча, метання предмета в ціль. Відповідно до цих методичних правил основну частину уроку розділяють на навчальну і розвивальну частини. В першій частині вирішуються завдання, зв'язані з навчанням руховим діям, а в другій - з розвитком фізичних здібностей. В навчальній частині також проводиться облік знань, умінь і навичків, здобутих учнями в процесі навчання згідно з навчальною програмою.
Заключна частина	Відновлення функціональної активності організму учнів і забезпечення переходу їх від збудженого стану до більш спокійного та урівноваженого.	Слід використовувати відносно спокійні, мало інтенсивні вправи, наприклад: ходьба, перешикування, дихальні вправи і вправи на розслаблення м'язів. В заключній частині уроку використовують ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами, правилами та організацією. Вони повинні сприяти активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині уроку і завершенню його з добрим, піднесеним настроєм в дітей.

 

Опрацювання програм, підручників для початкової школи дає змогу визначити можливості інтеграції уроків фізичної культури з іншими навчаль-ними предметами та знайти найбільш оптимальні шляхи використання міжпредметних зв'язків. Серед предметів, зміст яких найбільш доцільно інтегрувати з уроками фізичної культури в першу чергу слід назвати предмет “Основи здоров'я”. Це допоможе учням краще засвоїти елементарні знання про предмети та явища природи, гігієну та загартування, розкрити в доступній формі зв'язки між живою та неживою природою.

Аналіз програмного матеріалу предметів природничого циклу дозволяє виділити ряд тем, зміст яких варто використовувати повністю або частково для між предметної інтеграції на уроках фізичної культури. Важливе значення для вивчення природничого матеріалу мають екскурсії, під час яких предмети і явища розглядаються у тісному взаємозв'язку з природою. На таких уроках діти не лише закріплюють матеріал з природознавства, але й розвивають фізичні якості: спритність, швидкість, силу, витривалість. Велику роль на таких уроках відіграють рухливі Ігри - це ігри-наслідування, обов'язковим елементом яких є перевтілення в образ тварин чи рослин.

Цікавим є інтегрований урок з фізкультури, народознавства та природознавства. На цьому уроці діти дізнаються про устрій життя Запорізької Січі, про те, як козаки тренували своє тіло, загартовували його. Діти виконують різноманітні фізичні вправи, уявляючи себе в ролі запорізьких козаків: ходьба, біг, стрибки, вправи на дихання. Також діти вдосконалюють навички влучності під час кидання торбинок з піском на дальність; стрибків один через одного.

Зв'язки між предметами передбачають включення в урок фізичного виховання виховних завдань і понять з інших предметів, які мають додаткове значення. Це окремі елементи уроку, що допомагають більш глибшому сприйняттю та осмисленню понять, що вивчаються. Наприклад, бажаючи підвести дітей до думки, силові якості потрібні лише у поєднанні з розумом і кмітливістю, учитель проводить бесіду на основі змісту казки "Сильніше за силу" або легенд про сильних духом і тілом героїв.

Для успішного забезпечення міжпредметних зв'язків під час вивчення будь-якої теми вчителеві необхідно насамперед визначити, які саме знання з інших предметів використати, спираючись на розумові й практичні навички учнів, сформовані під час вивчення різних дисциплін, та вибрати найбільш оптимальні методи для їх реалізації. Для прикладу приведемо сюжетний урок в 1 класі “Мандрівка до лісу”, в якому здійснюється міжпредметний зв'язок з предметом “Основи здоров'я”. Завдання цього уроку: формування правильної постави, удосконалення вправ ранково-гігієнічної гімнастики, розвиток спритності, швидкості, рівноваги і координації.

Під час бесід учні дізнаються про основні м'язи, вплив фізичних вправ на фізичні якості організму, про їх розвиток, про роботу серця, про засоби зміцнення свого здоров'я. Таке використання міжпредметних зв'язків сприяє всебічному вихованню молодших школярів.

III. Операційно-діяльнісний компонент включає методичний інструментарій, за допомогою якого вчитель реалізує цільовий компонент.

Для розвитку фізичних якостей в молодших школярів використовують інтерактивні методи навчання такі як: робота в парах, груповий метод. Груповий метод застосовують як в навчальній так і позанавчальній діяльнос-ті. За допомогою групового методу під час вивчення фізичних вправ розвиваються фізичні якості у школярів. Клас поділяється на групи і кожній групі дається окреме завдання. Виконавши поставлене завдання, групи міняються місцями і виконують завдання інших груп. Цей метод ефективний тим, що на уроці задіяні всі учні. Виконуючи фізичні вправи різних навантажень на групи м'язів, розвиваються рухові якості кожного учня.

Метод в парах можна використовувати в підготовчій частині уроку у виконанні загальнорозвиваючих вправ. Діти, стоячи один напроти одного, виконують фізичні вправи.

Для розвитку фізичних якостей в початкових класах можна використовувати колове тренування. Ефективність цього методу полягає в тому, що одночасно проходить розвиток основних фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, гнучкості спритності) і удосконалюється їх комплексний прояв (швидкісної сили, силової витривалості). При цьому розвиток морфологічних показників супроводжується функціональними зрушеннями в організмі.

Використання в коловому тренуванні нескладних гімнастичних вправ, а також рухів із легкої атлетики дозволяє повторювати їх багаторазово. Таким чином забезпечується послідовний вплив на всі основні м'язові групи і внутрішні органи (серцево-судинну, дихальну та інші системи).

Зовнішньою ознакою колового тренування являється те, що в спортив-ному залі або на площадці позначається декілька станцій (місць для виконан-ня окремих фізичних вправ), об'єднаних в коло. На кожній станції вправи підбираються так, щоб вони забезпечували вплив на певні м'язові групи у відповідності з їх анатомічною класифікацією. Використання фізичних вправ для колового тренування.

1.Вправи для розвитку ніг (ходьба, біг, стрибки, присідання на одній нозі).

2. Вправи для розвитку мускулатури рук і плечового поясу (згинання і розгинання рук в упорі лежачи, підтягування).

3. Вправи для розвитку м'язів живота (рухи прямими і зігнутими ногами при фіксації тулуба).

4. Вправи для розвитку м'язів спини (перехід із упору присівши в упор лежачи, піднімання тулуба при фіксації ніг).

При складанні комплексу вправи підбираються так, щоб навантаження захвачувало всі основні групи м'язів. Вправи можуть виконуватись в будь-якому направленні, починаючи з будь-якої станції, але перед початком кола необхідна розминка для основних груп м'язів. Перед проходженням колового тренування, учитель повинен показати всі вправи з необхідним коментарем. У кожного учня повинні бути карточки індивідуальних досягнень для запису про порядок проходження станцій, про кількість повторень кожної вправи і показників пульсу. На кожному наступному занятті, на якому проводиться колова підготовка, порядок проходження станцій для кожного учня повинен завжди бути однаковим. По свистку вчителя всі учні одночасно на всіх станціях починають займатися на протязі 30 секунд. Потім дається команда про зупинку виконання вправ, наступні 30 секунд «- перерва, під час якої учні записують виконані ними кількість повторень в свої карточки досягнень, потім переходять на наступну станцію І приймають вихідне положення. По команді всі знову одночасно починають вправлятися. Таким чином, на проходження кола із десяти станцій витрачається 10 хвилин тренувального часу. Відразу ж по закінченню вправ на останній станції подається команда для вимірювання пульсу.

Комплекс вправ колового тренування не слід заміняти не раніше чим через 6 тижнів після його введення. Організм може лише повільно і поступово пристосовуватися до повторювання навантажень.

Колове тренування може включати елемент змагання. Наприклад, хто збільшить число повторень за однаковий час, хто менше витратить часу встановлення числа повторень. Це дозволяє учневі відчути радість успіху, укріплює віру у можливості досягнення більш високих результатів.

Колове тренування потрібно використовувати в сполученні з іншими формами і методами діяльності, а на окремих заняттях йому відводиться не весь час, а лише окрема частина. Колове тренування слід використовувати при організації спортивної години в групах продовженого дня, у грі на великих перервах.

Важливе місце в житті молодших школярів належить саме грі, вона має пронизувати процес навчання. Гра введена в програму початкових класів, сприяє формуванню інтересу до предмета, забезпечує доступність завдання програмного матеріалу, активізує розумову діяльність учнів, розвиває спостережливість, винахідливість. Використання рухливих ігор та естафет на уроках фізичної культури має важливе значення у вирішенні оздоровчих, освітніх і виховних завдань, які ставляться до уроку. Цінність рухливих ігор полягає в тому, що вони сприяють розвиткові в школярів життєво важливих фізичних якостей: швидкості, спритності, сили, витривалості. Під час гри учасники її перебувають у певних взаєминах, виявляючи при цьому позитивні і негативні риси характеру й поведінки. Спостереження за грою дають вчителеві змогу краще пізнати індивідуальні особливості кожного учня і впливати на нього в потрібному напрямі.

Ігри не тільки впливають на розвиток фізичних якостей, але й відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. Організоване проведення рухової гри багато в чому залежить від того, як діти засвоїли її правила, а це і є одним із проявів свідомої дисципліни. Додержання правил виховує в них чесність, витримку, організованість, змушує бути уважнішими спостережливішими, вимагає вміння керувати своїми рухами, виявляти самостійність та ініціативу.

Характерною особливістю учнів молодших класів є їхня велика рухова активність. Але діти швидко втомлюються від одноманітних рухів і статичних положень, хоч здатні до тривалої гри при частій зміні різноманітних рухів. Якщо гра не відповідає можливостям учнів, вона перестає цікавити дітей і робиться для них нудною.

З дітьми молодших класів проводяться переважно сюжетні ігри, де немає розподілу на групи, команди (“Совонька”, “Карасі та щука”). Рухові дії у цих іграх побудовані на наслідуванні тварин та птахів. Але і в цьому віці дітям цікаві й доступні нескладні ігри з елементами змагань, де гравці поділяються на кілька команд (“М'яч середньому”, “День і ніч”, “Для своїх прапорців”).

Педагогічна ефективність гри залежить від організаторських здібностей учителя, його вміння дохідливо й цікаво пояснити гру, вміло керувати її процесом, бути об'єктивним та уважним в оцінці ігрових дій дітей.

Важливо, щоб рухливі ігри та естафети на уроках відповідно поєднувалися з іншими вправами. Після бігу на короткі дистанції можна провести естафету. Але потрібно пам'ятати про дозування естафети для розвитку швидкості й спритності. За тривалого виконання швидкісний ефект розвитку фізичних якостей перейде у розвиток витривалості. Також після бігу можна провести гру з елементами метання, передачі м'яча, розвитку сил рук. Після вправ на метання - провести гру, естафету з бігом, стрибками. Для всебічного фізичного розвитку учнів рухливі ігри необхідно планувати на уроках фізичної культури протягом всього навчального року, враховуючи пору року і педагогічні завдання на кожний семестр.

Рухливі ігри на уроках гімнастики мають для школярів велике значення. Фізичні якості - витривалість, сила, гнучкість, швидкість - виховуються в основному всередині уроку гімнастики при виконанні конкретних вправ. В іграх ці якості розвиваються повноцінніше та різнобічніше. На уроках гімнастики ігри проводяться у всіх частинах уроку.

Отже, гра - є основним засобом розвитку фізичних якостей молодших школярів. Для прикладу приведемо урок фізичної культури, де гімнастика та рухливі ігри в одному занятті і розвиваються усі фізичні якості школярів.

На уроках фізичної культури важливо також використовувати ігри народів світу. Діти при цьому дізнаються про культуру, звичаї, традиції інших народів.

IV. Оцінно-результативний компонент включає в себе рівні сформованості умінь.

V. Контрольно-регулюючий компонент включає аналіз і оцінку вчителем рівня сформованості фізичних якостей з метою внесення змін у процес формування. Під час уроків фізичної культури учитель повинен вести спостереження за дітьми під час виконання фізичних вправ. Виправляючи помилки, проаналізувати їх, довести до відома учнів про правильність виконання тих чи інших вправ. Ефективність проведення ігор залежить від того, як учитель пояснить гру, підведе підсумки, оцінить дітей.

Основним контрольно-регулюючим компонентом є диференційоване використання засобів фізичної культури на заняттях з молодшими школярами різної статті та віку з урахуванням стану їхнього здоров'я, ступеня фізичного розвитку та рівня фізичної підготовленості.

При формуванні основних фізичних якостей учитель повинен враховувати певний комплекс чинників, які впливають на дитину: стан здоров'я учня, сезонні захворювання, формування навичок здорового способу життя, стан повної оптимальної взаємодії інтелектуального і фізичного розвитку.