ПРИЙМИ МОЮ ВІРУ – ВРЯТУЙ УКРАЇНУ 6 страница

На впливі людської думки на навколишній світ базуються такі явища, як прокляття, наврочення, пристріт. Кожна людина здатна сама собі наврочити долю своїми думками, частіше всього, навіть не усвідомлюючи цього. Про цей феномен добре знають актори. Давно помічено, що зіграна роль на сцені чи в кіно впливає на подальшу долю актора, тим більше, чим талановитіше зіграна роль, і чим більше людей нею перейнялися. Зіграна актрисою сімейна драма часто з точністю повторюється потім в її житті, трагічна смерть актора на сцені чи в кіно потім наздоганяє його в житті. Внаслідок цього актори найбільш забобонні люди, вони часто бояться трагічних ролей. При цьому, що талановитіший актор, то більший ризик своєю щирою грою наврочити собі долю. Відомо, наприклад, що на релігійне свято працювати гріх. Це є вигадка служників церкви, щоб люди ішли не на працю, а до храму. Не може Бог карати людину за працю, та й сам Христос, як відомо, не дотримувався цього правила, але ж багато людей увірували в «гріх» працювати на свято, і Поле це прийняло як замовлення, отож хто порушить цю норму, і справді може бути покараний – Бог не втручається у волю людей, а йде назустріч їх бажанням. Тут зайвий раз нагадую, що не лише окрема людина, а й суспільство своїми думками і словами також наврочує собі долю. Якщо багато людей у нас сьогодні, внаслідок вікового упослідження, паплюження всього українського, тривалого приниження національної гідності прийняли як належне, то Поле піде назустріч «замовленню» відповідної долі, і ми, врешті, матимемо те, що сьогодні маємо.

Огляньтеся навколо: ви побачите, що на двадцятому році «незалежності» повсюдно стовбичать пам’ятники ідолам комуністичного і імперського минулого, які доклали максимум зусиль для знищення української нації, навіть більше того, зводяться нові, їхніми сатанинськими іменами називаються вулиці, міста, підприємства. Підіть по кіосках – і ви серед друкованого непотребу, в якому прямо чи завуальовано паплюжиться національна ідея (право твого народу на виживання), не знайдете справді української газети, чи книги, також не побачите українського кіно, та й, навіть, не почуєте українських пісень, хоч є в нас досить і «заслужених» і «народних», які мають таке ж відношення до української культури, як воша до кожуха. Отож, з нашого погляду, цілком логічно, що наша державна фура до цього часу не може вибратися з трясовини, куди її засмоктує не лише наша земна нехіть, а й космічна сила, зрозуміліше сказати: ми програємо сьогодні змагання за виживання не лише на землі, а й на небі.

Яку б справу людина не робила, вона впливає на неї своєю енергетикою, заряджаючи її нею, що потім впливає на подальшу долю тієї справи. Якщо, наприклад, хатинка збудована веселим майстром, то й житиметься у тій хатинці скоріш усього веселенько, якщо ж майстер буде злим, нудним, завждивсім незадоволений, то й мешканцям тієї хатинки скоріш усього не знати радощів. З любов`ю посаджене в землю насіння дасть кращий урожай від того, що посаджене лиш з вимушеної необхідності. До цього додам, що не лише матеріальні вироби заряджаються певною енергією, а також і пущене у світ слово, думка чи ідея. Де б людина не пройшла чи до чого доторкнулася, вона, поряд зі слідами чи відбитками пальців, залишає також і свої енергетичні сліди, які тримаються там з дивовижною стійкістю. По цих енергетичних слідах справжній екстрасенс може знайти ту людину, більше того, може визначити по них і її долю. Відомий «телепат» (так він себе називав) Вольф Месінг писав, що він безпомилково визначав: жива чи мертва людина, коли тримав у руках якусь її річ. Настільки впевнено він відчував долю людини, свідчить наступний факт. Месінг взяв у руки листа з фронту від сина однієї жінки і відразу визначив, що той помер. Але через певний час той син явився додому, прийшов до Месінга і образив його шарлатаном, який завдав матері стільки болю. За свою практику Месінг не помилився ні разу, тому попросив знову показати йому той лист. Але знову, лиш на нього глянувши, Месінг впевнено завірив, що власник того листа мертвий. Як потім з`ясувалося, той лист писав не син, а під його диктовку сусід по лазаретному ліжку, котрий потім помер.

Енергетичні сліди не просто залишаються після перебування тут людини, а вони якимсь чином зв’язані з нею, вони реагують на її дії, життя і смерть. Відомі часті випадки, що коли помирає людина, то в цей момент зупиняється її годинник, чи може тріснути дзеркало, в яке вона часто дивилася. Мій син розбився на мотоциклі майже за тисячу км. від хати, в якій виріс, але в ній саме в той час із шафи на стіл, за яким сиділа мати, ні з того, ні з сього упав горщик зквітами.

У аборигенів Африки цей феномен людської енергетики навіть використовувався в практичній діяльності: за його допомогою ловили птахів. Гладенька палиця натирається руками і втикається в землю. Потім ловець птахів спостерігає за нею зі схованки, якщо пташка на неї сяде, то «прилипне», і її можна брати.

Створені людиною уявні образи також записуються на фотографічну плівку. Такий феномен в 70-тих роках демонструвала англійка Маргарет Флемінг і ряд інших західних екстрасенсів. За прямолінійним ортодоксальним мисленням дослідники спочатку дійшли висновку, що плівка засвічується променями з очей, мовляв, електромагнітними хвилями, але потім з`ясувалося, що проектувати на плівку уявні образи можуть і зовсім сліпі. Та найбільші успіхи в цьому феномені досягла росіянка Ніна Кулагіна. Вона могла не просто «намалювати» картинку на фотоплівці, а замальовувати на неї пейзажі, яких ніколи не бачила. Така необхідність виникала при пошуку зниклих людей. За «психічними картинками місцевості» «намальованих» Кулагіною, вдалося знайти більше сотні людей, родичі яких уже втратили всяку надію. Добра половина з них – діти. Той факт, що багато знайдених людей уже були мертві, виключає телепатію і зайвий раз переконує нас, що людська свідомість є частиною Божої космічної свідомості і, за певної тренованості, може володіти всім її багажем. Важливо лише таке тренування почати в дитинстві. Тут варто провести аналогію з музичними здібностями, чим раніше дитина почне займатися музикою, тим «музикальнішою» вона стане, і навпаки, якщо дитину відгородити від музики абсолютно, то вона виросте до неї абсолютно глухою – і ніякі титанічні зусилля, навіть не в зрілому віці, а в молоді 15 років, уже не дадуть ніяких результатів.

З науковим підходом до сприйняття паранормального паралельного світу починається черговий етап розвитку людини, який був штучно загальмований християнством, яке своїми догмами відірвало людство від його природного розвитку, бо все, що не вписувалось в християнську догму покірності, трактувалось схизмою, диявільщиною - з відомими наслідками. У первісних «язичницьких» релігіях паранормальні здібності людини розвивалися природним чином. У американських аборигенів, наприклад, було звичайним явищем, коли шаман (прямим знанням) знаходив злочинця. Чи треба казати, що наявність навіть однієї людини з такими здібностями унеможливить великий відсоток огидних злочинів, адже кожен злочинець і чинить злочин, бо впевнений, що не існує можливостей його вирахувати. Паранормальні, або, як тепер кажуть, екстрасенсорні здібності людини церква засуджувала, бо ними й справді можна зашкодити людині, чи навіть звести її зі світу, але це залежить не від здібностей, а від людини, яка ними володіє, адже і сокирою можна вбити людину, а можна нею ж збудувати дім.

Різних аномальних явищ, що часом якось прориваються до нас із паралельного світу і ставлять людину – спостерігача в тупик, є безліч. Тлумачення цих явищ різні, і жодне не можна вважати за остаточне, бо істина у Бога, а від нас до Нього відстань занадто велика. Припускаю, що людська думка, можливо, за своїми фізичними властивостями ідентична з Божою. Якщо людина може впливати думкою на субатомний світ (і на видимий матеріальний також), то і Бог таким чином впливаючи на атоми, електрони, може творити цей світ, який, врешті, складається саме з них.

Так, останні дослідження генного апарату живих істот виявили, що в ньому записана не вся спадкова інформація, за якою будується організм, а лише про те, як виготовити вузли і деталі: серце, легені, печінку, м`язи і т. д. А як їх поєднати і в якій послідовності – вказівка поступає іззовні. Це доведено наступними експериментами. Запліднені ікринки жаби поміщалися в камеру із пермалоя (метал, що не пропускає ніякого випромінювання, в т. ч. і електромагнітного). Хоча умови були ідеальні, жоден пуголовок не був нормальним, появлялися лише покручі, які швидко гинули. Контрольна ж група, вирощена в камері із звичайного металу, розвивалась нормально.

Подаю передрук допису Наталії Г. з Чернігівської області, з якого видно, що пара- нормальне явище чиниться якимсь розумом, що в ньому є певна логіка. «Моя художня майстерня знаходилася в підвалі дуже старого будинку. Темний коридор вів від вхідних дверей в єдину теплу кімнатку. Вхідні двері були закриті міцним засувом. Стрілки годинника показували 22 години. В кімнаті мирно горіло світло. Ми з моїм приятелем Олегом про щось стиха розмовляли. І раптом роздався дивний металевий звук, ніби хтось натягнув і відпустив металеву пилку. Треба сказати, що сама я в цей коридор старалась не виходити. Це був підсвідомий страх без ніяких підстав. І на цей раз ми вийшли разом, але нічого не побачили. А вранці я обійшла все знову і побачила таку дивину. Звечора саме я поклала на абсолютно горизонтальний стіл метрову металеву лінійку, а тепер вона стирчала в моєму автопортреті, який стояв на підлозі в двох метрах від столу. Отож, лінійка сама зі столу пролетіла два метри і пробила міцне полотно трохи вище і лівіше лівого ока і залишилась там стирчати. Потім я відремонтувала те полотно і уже забула про ту подію, як нова пригода нагадала мені про неї. Минуло більше трьох років, я вже змінила декілька майстерень, коли зі мною стався другий випадок: мене намагався вбити невідомий. Він декілька раз зачепив мене ножем, а один удар попав саме в те місце, в яке був «поранений» мій портрет.»

«Паранормальний світ», «потойбічний світ», «тонкий світ», «паралельний світ» (чи «світи», бо є теорія, що паралельних світів декілька) – ці поняття плутаються в нашій свідомості, бо зовсім мало про них знаємо. Є також гіпотеза, що НЛО прилітають до нас не з інших планет, а з паралельних світів. Головним доказом тут подається той факт, що НЛО появляється нізвідки і так же раптово зникає. Ця гіпотеза має право на життя, хоч доказ раптової появи, чи такого ж зникнення є непереконливим, оскільки НЛО може мати швидкість невидиму для ока, а, отже, може не з`являтися, а таки прилітати.

Поняття «паралельний світ» можна відносити як до світу, що лежить поза нашим Всесвітом, так і до світу, що знаходиться з нами поруч, але наділений іншими якостями і фізичними характеристиками. Приведу науковий погляд на цю тему визначного фізика 20-го століття, уже згадуваного, академіка Андрія Сахарова: «Тепер ми вважаємо досить вірогідним, що наш простір має не три виміри, як учили нас у школі, а значно більше… Крім цього ми вважаємо майже безсумнівним, що більша частина звичайного світу зосереджена в невидимій для нас формі прихованої маси. Ми тепер розглядаємо таку фантастичну можливість, що світи, відділені один від одного мільярдами світових років, мають одночасно між собою зв'язок за допомогою додаткових паралельних проходів, що часто називаються «кротовими норами». Тобто ми не виключаємо можливе чудо – миттєвий перехід із одного простру в інший, майже миттєвий, за короткий час, причому в цьому новому місці ми появимося раптово або, навпаки, хтось раптово появиться коло нас,». Додам що, за твердженням учених-фізиків, ми маємо справу лише з 3 – 5% матерії, а решта знаходиться навколо нас поза нашою увагою, що складає «тонкий світ». Є думка, що з тонкої матерії утворена наша свідомість, яка взаємодіє з тонким світом і знаходиться під його постійним впливом. Всі відомі феномени (зустріч з дивовижними істотами, Вищим Розумом, інопланетянами, чортівщиною і т.п.) мають одну і ту ж природу, а їх прояви залежать від особистості людини-контактера. Тобто одну і ту ж інформацію з тонкого світу одна людина може «розтлумачити» у форму ангела, інша – у форму інопланетянина і т. п. Коли ж паранормальне видіння буває масовим, то тут свідомість кожної окремої людини сприймає інформацію не з Поля, а від людини-медіума, якій ця інформація поступила. В такому випадку люди бачать одну і ту ж істоту – це свідчить, що свідомість кожної людини становить частину суспільної свідомості і знаходиться під постійним впливом однієї на одну..

Немає поки-що жодного наукового підтвердження, що людина продовжує жити після смерті, але це, гадаю, через те, що наука тлумачить явища виключно матеріалістичними підходами, тоді як паралельний світ – це зовсім інший вимір життя, природні закони якого нам ще не зрозумілі. Але ми маємо народний досвід «спілкування» з померлими у сновидіннях. Аналізуючи такі випадки, як свої так і інших людей, я помітив, що інформація від померлих надходить в основному через деякий час після смерті (декількох місяців), а вже пізніше вони нам сняться як символи чогось (у кожного своє). Схоже, що душа не зразу попадає на «той світ», вона туди бажає, але мусить перебувати певний час ще десь «недалеко» від нас, звідки може подавати нам інформацію. Цей термін у кожної душі різний, у однієї він вимірюється днями, в другої місяцями, в третьої – роками, що схоже на відведення часу для очищення від гріхів. На відміну від випадків клінічної смерті, в яких «померлим» було радісно і не хотілось повертатися в своє тіло, справжні померлі, спочатку ще живуть клопотами земного життя: переживають за своїх рідних, переймаються їхніми проблемами, переживають за не відданий борг, а якщо загибель була трагічною, то страждають за своїм рано загубленим життям. Пригадую, навіть в умовах глобального атеїзму Радянського Союзу газети були змушені надрукувати випадок, що трапився з одним членом партії, котрий загубив партквиток (в той час це була страшна провина). Кінчилось тим, що померлий родич передав йому інформацію уві сні, що партквиток знаходиться в нього. Розкопали могилу і витягли з труни партквиток, який туди впав, очевидно, при прощанні. Не раз також доводилось чути і читати про передачу інформації від померлого, яку крім нього ніхто не знав. Наведу один такий факт, взятий із газети, за підписом: Анастасія Петрівна, Харківська область: «Це було давно, я ще молодою була. У нас за один рік померли свекруха, а через 49 днів свекор. Пройшло трохи більше двох місяців після похорону свекра. Якось серед ночі мене розбудили кроки: хтось ходив у задній кімнаті. В хаті досить видно, прямо напроти хати на стовпі горить ліхтар. Чоловік поруч зі мною підхрапує, діти, бачу, сплять в сусідній кімнаті. Раптом розсувається занавіска і із задньої кімнати виходить свекор. Пересікає кімнату, де сплять діти, і направляється до мене. Я, звичайно, дуже злякалась, але не стала кликати чоловіка. А свекор уже до мого ліжка підходить. Я полізла під ковдру, накрилася з головою. Чую його дихання. Він мені каже: «Не кричи. Там бокал стоїть, віднеси в церкву і віддай Танічці». Я всю ніч не спала, боялась поворухнутися. Вранці все розказала чоловіку, він не повірив. Мені треба було на працю, а церква від нас далеченько. Тоді я взяла бокал, поклала в нього цукерки і пішла до тітки. Все їй розповіла і попросила сходити до церкви, пошукати цю Таню, якщо вона є. В обід іду додому, на лавочці мене чекає тітка. Виявляється, Таня жила в сторожці при церкві, і вона моєму свекру якась там рідня. Він ходив на могилку до дружини, у нього була пляшка червоного вина, а випити було ні з чого, він і попросив у Тані посуду. Вона йому дала бокальчик, а він його не повернув. І ось там, в своєму новому світі, згадав про борг і зумів зв’язатися із тими, що живуть тут і попросив розрахуватися з Танею».

Для тих, хто бачить сни, раджу ставитись до них уважніше, адже це може бути сигнал з Інформаційного Поля. Поступово можна навчитися відрізняти сигнал з Поля від власної фантазії. При інформації із Поля (або трасформації сприйнятої думки іншої, живої чи померлої, людини, або ж інформації з минулої чи майбутньої реінкарнації) завжди присутній синдром здивування, що свідчить про новизну для багажу вашої свідомості.

Що стосується існування душі, то учені вже підтвердили цей факт навіть експериментально. Виявляється, душа має вагу. Дослід на мишах показав, що маса померлого гризуна враз зменшується на одну тисячну його ваги. Години через півтори – дві маса трупа починає рости, досягає початкової величини і потім перевершує її на одну тисячну долю.

При помиранні людини душа відлітає, і, природно, тіло втрачає частину своєї маси. Але звільнене душею місце починає заповнюватись іншим видом тонкої матерії – ефіром, який має більшу щільність від «матеріалу», з якого складається душа. В підсумку тіло прибавляє 0,04 відсотка своєї ваги.

Тонкий паралельний світ влаштований більш складно, в якому немає смерті. Він розумний, радісний, різнобічний, безкінечний не лише в просторі, а і в часі, дарований нам Творцем на вічне володіння.

Істинна дорога до Бога – то є пізнання. А пізнавши паранормальний світ, людство зробить такий велетенський крок до свого Творця, що вийде на новий рівень свідомості, яким сьогодні, можливо, володіють інопланетяни, які, схоже, нас вивчають, але не можуть з нами спілкуватись з тієї ж причини, що й ми не можемо спілкуватись з колорадськими жуками.

У мене не головна задача пояснити паранормальний світ, а лише переконати людей, що такий існує, і що він впливає на наше життя вже сьогодні і ще більше впливатиме завтра. Коли факт існування паралельного світу набуде загального усвідомлення, то це примусить людину більш відповідально ставитись до свого земного призначення, що в загальному еквіваленті проявиться більш злагодженими суспільними відносинами і швидшим розвитком земної цивілізації. Для цього я відібрав у різних дослідників паранормального найбільш переконливі його пояснення.

Ми не знаємо, куди відлітають наші душі – в безмежні простори космосу, чи в оту «невидиму форму прихованої маси», але колись будемо знати і мати контакти. Сьогодні це здається зовсім нереальним, але якихось двісті літ тому спілкуватися з людиною з іншого боку Землі та ще й бачити, що там діється, було також абсолютно нереальним – для допитливого людського розуму нічого неможливого не існує.

 

 

ЛЮДИНА

 

Отож, сьогодні людство намірилося, шляхом пізнання, зробити черговий крок до свого Творця – і перед ним розкрилася перспектива пізнання тонкого паралельного світу, бо людство сьогодні зрозуміло, що незвичайні здібності людини - то не прояв диявольської сили, а сили природи, божий дар, який треба прийняти і розвинути в собі. Сьогодні це називається екстрасенсорні здібності. Вони різнопланові і свідчать про необмежені можливості людини. Спробую їх перелічити.

1. Телекінез – людина може думкою пересувати предмети.

2. Левітація – людина може літати.

3. Телепатія – людина здатна передавати і сприймати думки.

4. Телепортація – людина здатна пересувати себе у просторі і часі.

5. Реінкарнація – феномен повторення життя душі у різних епохах у різних людях. Бувають випадки, коли дитина пам’ятає своє минуле життя.

6. Ксеноглосія – феномен спонтанного знання іншої мови.

7. А ще людина може бачити із зав’язаними очима, бачити в іншої людини внутрішні органи, бачити події в недосяжній далечині, передбачати майбутнє, запалювати думкою вогонь і нею ж зігнути металевий прут, і ще багато чого, що не вміщується в сучасній нашій свідомості. В надзвичайно рідких випадках людина вміє користуватися якимись здібностями із перелічених, але в більшості випадків вони проявляються спонтанно і ставлять людину в тупик. Так, зовсім недавно я став свідком паранормального випадку. Колишня колега по роботі моєї дружини розповіла їй про дивний випадок: у неї в дворі загорівся вогонь. Полум`я просто ішло із землі з-під паркану.

ЇЇ родич, що стояв поруч, той вогонь загасив. Через декілька днів та жінка, раптово для всіх, повісилась, а ще через декілька днів я, читаючи книгу «Не розгадані тайни природи» (мені це було потрібно для цієї праці), з подивом прочитав, що цей незрозумілий вогонь являється у випадках перед самогубством.

До вище перерахованих відомих незвичайних здібностей я особисто ще б додав феномен абсолютного музичного слуху, котрий зрідка зустрічається в деяких людей. Вислів «абсолютний слух» часто не правильно вживають, подаючи його як довершену музикальність митця, тоді як насправді це означає зовсім інше. Зрідка трапляються музиканти, здатні уловлювати довжину музичної хвилі. Така здатність дається від природи, а коли вона ще й у якогось музиканта тренована, то він може на слух назвати всі звуки, нажаті на роялі просто ліктем. Дивина тут полягає в тому, що такі здібності не могли виробитись в людині в нашій цивілізації, оскільки в практиці не мали і не мають застосування, бо вся музична практика ґрунтується на співвідношенні музичних звуків один до одного (на чутті інтервалів), і саме в цьому напрямку розвиваються музичні здібності людини. Жоден з великих композиторів абсолютним слухом не володів, а коли б володів, то не знайшов би йому застосування. Тому я висловлюю припущення, що феномен абсолютного слуху також є рудиментом від іншої цивілізації, в якій колись формувалася людина.

Той факт, що незвичайні здібності людини проявляються іноді раптово (часто в екстремальних ситуаціях, іноді навіть після клінічної смерті), свідчить про те, що вони в ній існували, але в загальмованому стані, і це означає, що далекі її предки ними колись вільно користувались, як ми сьогодні мовою, і, отже, сучасна людина перебуває на значно нижчому щаблі розвитку, ніж її далекий предок. Причини, що зумовили деградацію людини, можуть бути різні: наприклад, вселенська катастрофа, викликана ядерною війною, після якої лишились одинаки, що не могли з`єднатися в суспільство, а без нього, як ми знаємо, людина виростає твариною, могло бути також, що люди сюди переселилися з іншої планети і, оскільки їх було мало, також не змогли створити суспільство, хоча далі ми переконаємось, що, скоріш за все, було і те і друге.

Якщо вірити Біблії, то світу всього лиш 6 тис. років. Нісенітниця! Учені визначають вік Землі 4,6 млрд. років, а початки життя на ній – 3 млрд. Вибирайте, кому вірити, а я нагадаю, що вчені керуються фактами, науковими доказами, а християнство – догмою: «страница такая-то, стих такой-то». В Каліфорнії знайдено золотий ланцюжок в куску кам’яного вугілля, якому визначено ученими 300 мільйонів років, а що стосується 70-ти мільйонів років тому, то археологічних слідів діяльності людини досить багато. Американські вчені знайшли скелет сауропосейдона (велетенський динозавр, розмір 18м). Ці тварини жили на землі 110 млн. р. тому. Але ще більше відкриття, що у його шлунку (у тому місці, де він мав бути) виявили гуманоїда розміром 130 см, якого, очевидно, проковтнув динозавр разом з травою, у якій той, можливо, ховався. Конструкція черепа гуманоїда свідчить, що його мозок був розвинутіший за людський. Ця знахідка зайвий раз переконує нас, що люди сюди таки переселилися з іншої планети, і що вони спочатку були схожі на гуманоїдів і лише поступово переродилися під впливом нових умов у сучасну людину. З тієї причини, що їх було мало, вони не змогли створити ні суспільства, ні інфраструктури, необхідної для виховання дітей, тому враз перетворилися на звірів і мусили потім тратити мільйони років, щоб досягти рівня розвитку сучасної людини. З цього погляду правильніше говорити, що не людина пішла від мавпи, а, навпаки, мавпа пішла від людини, відділившись від неї на певному етапі розвитку. Про те, що примати і справді є нашими родичами, свідчить той факт, що в їх організмі, так же як і в людському, немає урікази, тоді як у всіх інших ссавців вона є. Уріказа потрібна в організмі

тварин для розчину сечової кислоти, бо вона токсична для організму. В організмі ж людини вона (сечова кислота) потрібна, бо своєю наркотичною дією стимулює розумову діяльність. Використовуючи метод «молекулярного годинника», вчені дійшли висновку, що горили і орангутанги відділилися від людини 10 – 15 мільйонів років тому, а шимпанзе – 5 мільйонів. Те, що ми з приматами таки родичі, підтверджується тим фактом, що людина з приматом зхрещується. Такі експерименти проводились під патронатом Берії в СРСР (на фото тих дітей важко дивитися). У бідній, але вільній Африці, до речі сказати, беріївські місіонери не змогли ні за які гроші знайти жодної жінки, яка б погодилася на цей експеримент.

На користь того, що люди переселилися з іншої планети, також може свідчити і той факт, що, як визначили учені, генетичні дослідження білої раси показали, що люди з білим кольором шкіри поширились від гурту рахунком біля 20 осіб, причому в цій групі кількість чоловіків вдвічі перевершувала число жінок. Що стосується монгольської раси, то вона за генетичними характеристиками ділиться на три групи, а давня монгольська легенда віщує, що всі монголи походять від трьох матерів. І далі. В усіх популяціях через певну кількість поколінь відбуваються мутації (зміна спадкових якостей). Чим довше існує вид, тим більше мутацій. Так ось, при вивченні числа генних мутацій у людини їх рахунок раптом виявився зовсім малим. Це, як стверджують учені, свідчить також про те, що сучасне людство відродилося з малої кількості індивідуумів. Звичайно, ці причини могли бути викликані і вселенською катастрофою, але тоді вони торкнулися б і всіх інших істот, а насправді з ними цього не сталося. Про те, що людина сформувалася в інших умовах, свідчить також той факт, що в умовах повної ізоляції організм людини перелаштовує свої біоритми на 25-ти годинний цикл. Доведено також, що і в перші дні народження діти живуть 25-годинним ритмом і лише потім перелаштовуються на 24-годинний. Отже, залишилося, гадаю, знайти планету з 25-годинною добою, а також темнішу від нашої (бо угуманоїдів більші очі), і ми пізнаємо, звідки прилетіли наші пращури. Можливо, що далеко і «ходити» не доведеться, бо 25-годинна доба на Марсі (24год.40хв). До того ж, все більше накопичується доказів, що на Марсі колись було життя. Гадаю, дуже скоро матимемо значно більше доказів про життя на інших планетах. Уже є думка, що космос просто кишить інопланетянами, то що, і далі будемо вірити в казку про Адама і Єву? Висловлюю також припущення, що на планеті наших пращурів було інше повітря, яке містило вищий відсоток вуглецю, бо саме загальна нестача в крові людей вуглецю, а не кисню, як вважалося раніше, спричиняє цілий букет хвороб, в т. ч. і таку поширену як гіпертонія. На цю тему останнім часом у світі виникло ряд теорій оздоровлення, якіґрунтуються на повільному видиху, що зумовлює краще засвоєння організмом вуглецю. Але ще раніше вчені помітили, що співаки (не всі, а ті що мають поставлене співоче дихання) вирізняються тривалістю життя. Додам до цього, що більшість учених наводять достатньо переконливі докази, що в земних умовах життя спонтанно виникнути не могло, або могло за втручання вищого розуму.

Але є аргументовані докази того, що інопланетяни прилітали на нашу Землю не раз. Так, в печері Хебіта, в Китаї, було знайдене кладовище загадкових скелетів. Їх зріст – не більше 130 см, у них неспівмірно великі голови з великими впадинами очей і маленькими беззубими щелепами. В кожній гробниці (а їх усіх 716) знаходився диск діаметром близько 30см з незрозумілими письменами. На одній нозі одного скелета знайшли сліди хірургічного втручання за допомогою лазера. Письмена на дисках вдалося розшифрувати. Там розповідалось про історію народу дропа, які прилетіли сюди з планети коло Сіріуса. Корабель пошкодився, і вони не змогли повернутися назад. Завдяки тому, що навколо уже була певна цивілізація, дропа не повернулися назад аж до звіра. Дещо переродилися, але залишилися такими ж маленькими (115см) і живуть у віддаленому районі Китаю окремим селом. Легенду про те, що їхні предки сюди прилетіли з іншої планети, пам’ятають і досі.

Отже, за всіма ознаками, людина на Землю переселена з іншої планети, і велика ймовірність того, що тут гуманоїд був схрещений із земною мавпою для швидшої адаптації до земних умов. Хоча, у різних рас становлення людини могло відбуватися по-різному, бо ще Дарвін стверджував, що відмінність між людьми така велика, що коли б мова йшла не про людей, а про тварин, то говорили б як про різні види.

Не зроблю сенсаційного відкриття, коли висловлю гіпотезу, що поділ людей на більш одухотворених осіб і на «мавп» відбуватиметься і далі. В площині цієї думки хочу привернути вашу увагу до появи дітей «індіго» (назва відмінної від звичайних людей аури). Організм «нових» людей наділений більш сильним імунітетом. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, 60 мільйонів дітей, що народилися після 2000 року, наділені настільки стійким імунітетом, що їм не страшна епідемія СНІДу, впливу радіації і отруйних солей важких металів. До того ж, діти індіго відрізняються кращими інтелектуальними задатками, швидше розвиваються розумово. Раптова поява таких дітей не схожа на еволюційний процес – він був би настільки тривалим, що природній відбір розтягнувся б на мільйон років і не був би помітним для неозброєного ока, тому найвірогідніше тут припустити втручання Вищого Розуму (Бога, чи інопланетян). В передових країнах, де батьки нації турбуються про майбутнє свого племені, до появи дітей індіго поставилися з усією серйозністю: їм створюють всі умови для їх прискореного інтелектуального розвитку. Китай, наприклад, запросив американських фахівців для виявлення дітей індіго, відібрані групи «засекретили» і готують з них майбутніх керівників партії і держави. Є відомості, що такі групи є і в Росії (рівно, як є також і безліч окремих шкіл для розумово відсталих дітей). У нас поки що в готують не дітей індіго, а дітей «мажорів», які згодом накладуть нам велику купу «радостей», оскільки вони постійно «розвивають» свої здібності не лише у престижних вузах, а й у фешенебельних ресторанах. Звичайно, феномен дітей індіго може виявитись чистою фантазією, але факт появи дітей з вищими від середнього рівня здібностями є незаперечним, отож, в державі, котра дбає про своє майбутнє, такі діти повинні стояти на особливому обліку і забезпечуватись особливими умовами для їх розвитку, вони повинні мати свої окремі школи, як уже їх мають, на жаль, і в нас (сором’язливо вимовляючи) «діти з відсталими розумовими здібностями» - продукт ситого суспільства, в якому переважає не духовна, а шкурницька психологічна домінанта.