Медико–психолого–соціально–педагогічний супровід новоприбулих дітей

Медико – психолого – соціально – педагогічний супровід сприяє забезпеченню індивідуального підходу та створенню емоційного комфорту дитини в період перших днів перебування у дитячому будинку; полегшує адаптаційний період вихованців шляхом корекційно-відновлювальних і розвивальних ігор, фізичних вправ та вправ, спрямованих на розвиток соціальної поведінки; формування позитивного емоційного контакту, довіри дитини до педагогів, спеціалістів та працівників Комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка»».

У технології супроводу новоприбулих дітей були враховані зазначені періоди адаптації. На першому етапі майже у всіх дітейспостерігаються ознаки нестабільності в емоційній сфері, психологічний дискомфорт. Діти відмовляються від спілкування, іграшок, поводяться або неспокійно, часто вередують або навпаки, замикаються у собі, майже не вступають у контакт з дітьми та дорослими.

Заняття і групові ігри, організовані вихователем, дітей не цікавлять, вони не помічають яскравих іграшок, які знаходяться у групі. До однолітків і вихователя ставляться байдуже або стороняться їх.

На другому етапі діти з багатьох незнайомих дорослих виділяють для себе вихователя. Вони починають реагувати на ласку і пропозиції погратися, звертаються до нього за допомогою і підтримкою, якщо виникають труднощі при виконанні режимних процедур або якщо щось не виходить.

Малюки хочуть, щоб вихователь їх утішив, прагнуть постійного фізичного контакту, хочуть отримувати увагу й ласку, позитивну оцінку своєї діяльності.

На третьому етапі діти починають користуватися іграшками, що є у групі, досліджувати незнайомі предмети й навколишнє оточення. Малюки активно привертають увагу вихователя, прагнуть залучити його до своєї діяльності, якщо виникають труднощі під час гри, звертаються за допомогою, відгукуються на пропозиції погратися разом. На цьому етапі діти включаються у групові рухливі ігри й заняття.

На четвертому етапі, останньому, малюки вже цікавляться іншими дітьми, потребують спілкування з ними, прагнуть привернути до себе увагу товаришів, утримати її, посміхаються при зустрічі з ровесниками. З’являються вибіркові симпатії до певних дітей. Малюки починають помічати смуток, радість інших дітей, емоційно співпереживають, якщо комусь боляче.