Визначальні функції фінансів
Після визначення сутності поняття, а також опису категорій фінансів, закономірно виникає необхідність наведення і основних функцій фінансів. Так, фінанси виконують дві функції, у яких найбільш повно розкривається їх соціально-економічний зміст. Це розподільна та контрольна функції. Розглянемо їх детальніше. 1. Розподільна функція вказує на те, що фінанси є дійсно інструментом розподілу й перерозподілу ВВП і НД держави. Загалом, призначення фінансів полягає у тому, щоб провести розподіл вартості ВВП і НД у грошовій формі, у результаті чого відбувається утворення і використання грошових фондів. Фактично кожна країна поступово вибирає власну модель розподільних відносин. Та все ж таки можливо виділити, зокрема, за ознакою послідовності дві основні моделі подібних відносин: 1) ринкова модель, за якої на першому етапі проходить формування доходів усіх учасників процесу виробництва; 2) неринкова модель, що є притаманною адміністративно-командній системі господарювання. За рівнем державної централізації ВВП можливо розрізнити наступні три моделі розподільних відносин: 1) американська модель, за якої відбувається максимальне самозабезпечення суб'єктів господарювання фінансовими ресурсами, а до бюджету в даному випадку вилучаються лише 25-30% вартості ВВП. За цих умов, як правило, проходить незначне втручання держави в економіку; 2) західноєвропейська модель, коли держава вилучає 35-45% вартості ВВП. У даному випадку в держави з'являються ширші можливості щодо розв'язання різноманітних соціальних програм; 3) скандинавська модель, при застосуванні якої відбувається вилучення державою близько 50-60% вартості ВВП. Таким чином, об'єктом розподільних відносин є вартість ВВП і НД держави; при чому головна суть поняття ВВП полягає в тому, що це є уся маса набутих матеріальних благ за певний період часу. Натомість НД є частиною вартості ВВП за мінусом спожитих засобів виробництва. Сам процес розподілу вартості ВВП проходить в три етапи. На першому етапі відбувається первинний розподіл вартості ВВП поміж учасниками виробництва, відбувається формування первинних доходів держави, підприємств та населення. Другий етап є перерозподільним, під час якого відбувається формування і реалізація централізованих грошових фондів. Нарешті третій етап є етапом вторинного розподілу, під час якого відбувається перерозподіл вторинних грошових фондів. 2. Контрольна функція фінансів є тісно взаємопов'язаною із попередньою (розподільною) та реалізується через фінансовий контроль. Загалом, контроль за станом економіки та розвитком соціально - економічних процесів у суспільстві є важливою сферою діяльності у напрямку управління народним господарством. А однією із панок системи контролю є фінансовий контроль, призначений сприяти успішній реалізації фінансової політики держави, а також забезпечувати процес формування та використання фінансових ресурсів всіх сфер господарювання. В цілому, фінансовий контроль є сукупністю дій та операцій при перевірці фінансових і пов'язаних із ними питань діяльності суб'єктів господарювання та управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації. Будучи особливою галуззю контролю, фінансовий контроль пов'язаний із використанням вартісних категорій і має певну сферу застосування та відповідну цільову спрямованість. Об'єктом фінансового контролю є грошові та розподільчі процеси в період формування та використання фінансових ресурсів, у тому числі й у формі коштів на всіх рівнях та ланках народного господарства. На Україні фінансовий контроль здійснюється галузевими постійними комісіями Верховної Ради України, Національного банку, Міністерств економіки, фінансів, статистики, а також державними та приватними аудиторськими організаціями.
|