Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні принципи внутрішньої побудови фінансової системи




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

2.2. і. Загальні положення

Загалом, фінансову систему можна розглядати за двома прин­ципами: за внутрішньою будовою та за організаційною структурою.

Так, за внутрішньою будовою фінансова системає сукупністю відносно відокремлених, але взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й пере­розподілу ВВП.

В цілому внутрішня структура фінансової системи відобра­жає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн світу. Вона складається зі сфер та ланок.

Сфери внутрішньої структури фінансової системи характери­зують узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер покладено рівень економічної системи (рис. 2.2).

Ланки внутрішньої структури фінансової системи вказують на відокремлену частину фінансових відносин. Виділення таких ла­нок проводиться за ознакою наявності відособленого фонду фінан­сових ресурсів чи специфічних форм і методів фінансових відносин.

Необхідно додатково зазначити, що окремою ланкою фінан­сової системи, яку неможливо віднести до жодної із сфер, про які у даному випадку йдеться, є страхування, що відображає відноси­ни з приводу формування і використання колективних страхових фондів. Узагалі в межах фінансової системи страхування займає проміжне місце між державними фінансами та фінансами суб'єктів господарювання, оскільки, з одного боку, здійснення страхування забезпечується через страхові компанії, які є звичайними суб'єкта­ми підприємництва, тобто їх діяльність належить до рівня мікрое-кономіки, а з іншого боку, створювані фонди відображають пере­розподіл фінансових ресурсів між окремими суб'єктами страхуван­ня, тобто мають ознаки належності до макроекономіки. Додатково слід зазначити, що колективні страхові фонди можуть створюва­тись і державними страховими компаніями й тоді вони належати­муть до системи державних фінансів.

 

 

 


 

Рис. 2.2. Сфери фінансових відносин

 

У цілому фінансова система України, а це певною мірою може бути віднесено і на регіональний рівень, є взаємопов'язаним поєднан­ням в економічно-правовому середовищі об'єктивного процесу роз­поділу вартості ВВП та суб'єктивного впливу на нього держави.

Практично фінансова система держави, інтегруючи окремі фінансові системи регіонів, має свою внутрішню структуру, яка властиво включає: фінанси суб'єктів господарювання, страхуван­ня, державні фінанси, міжнародні фінансові відносини, внутрішній фінансовий ринок.

Виходячи з останнього слідує, що фінансова система, як дер­жавна, так і регіональна, окреслює повне коло національної еко­номіки та синтезує в собі фінанси як окремих домогосподарств, індивідуальних та колективних підприємств, так і держави (регіонів).

Так, під поняттям «фінанси домогосподарств» розуміють су­купність механізмів формування, руху та використання грошових фондів конкретних домогосподарств. Об'єктивно, що означені гро­шові фонди, як і кожен бюджет, складаються з дохідної та видатко­вої частини. До дохідної частини домогосподарств відносять гро­шові надходження, які вони отримують від продажу конкретних ре­сурсів, у тому числі: робочої сили, капіталу, землі і матеріалів, підприємницьких здібностей. Видаткова частина стосується насам­перед забезпечення належного життєзабезпечення домогосподарств.

Баланс підприємств відповідно складається з двох частин:


дохідної та видаткової, які перебувають у постійному русі, форму­ючи загальну тенденцію розвитку на певному виробничому циклі.

Принципове місце у національній фінансовій системі відво­диться також загальнодержавним-фінансам, які за структурою поділяються на: державні, регіональні та місцеві бюджети. З даної класифікації випливає, що зазначені бюджети складають грошовий фонд формування та використання ресурсів на відповідних рівнях державного управління територією.

Комерційна діяльність господарюючих суб'єктів формує фі­нанси та конкретизує їх взаємодію з різними системами. Загальну схе­му побудови фінансової системи держави проілюстровано на рис. 2.3.

На даний момент часу можна виділити п'ять сфер фінансової системи:

1. Сфера міжнародних фінансів.

2. Сфера державних фінансів.

3. Сфера фінансів суб'єктів господарювання.

4. Сфера фінансів домогосподарств.

5. Сфера фінансового ринку. Розглянемо кожну із них детальніше.

 

 

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 316. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия