Березень 4 тиждень. Тема. Складання розповіді

Тема. Складання розповіді. Мамине свято.

Мета: розвивати вміння складати розповідь із власного досвіду

за питаннями; активізувати та поповнити словник, до-

помогти правильно будувати фрази; вести діалог, вправ-

ляти в умінні вживати слова в пестливолагідній формі;

виховувати поважне ставлення до дорослих.

Матеріали: демонстраційний: іграшкамишка; ілюстрація із зобра-

женням свята 8 Березня;

роздавальний: предметні малюнки із зображеннями

членів родини, які виконують різні дії.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Г ра «Добрі гості».

До проведення заняття вихователь читає разом із дітьми

«Казку про дурне мишеня» С. Маршака.

Вихователь показує дітям іграшкумишку.

— До нас у групу завітало маленьке мишеня. Воно зали-

шилося сьогодні саме, без матусі. Мишеня просить вас, щоб

ви «перетворилися» на різних добрих звірів, з якими можна

поговорити.

Спочатку вихователь може програти такий діалог від свого

імені. Наприклад:

В и х о в а т е л ь: Добрий день, мишеня.

Мише н я: Здрастуй. А ти хто?

В и х о в а т е л ь: Я зайчик.

Мише н я: А де ти живеш?

В и х о в а т е л ь: Я живу в лісі.

Мише н я: Що ти любиш їсти? Ти мене не з’їси?

В и х о в а т е л ь: Ні, не з’їм! Я люблю їсти капусту, моркву.

Мише н я: А що ти вмієш робити?

В и х о в а т е л ь: Я вмію стрибати, бігати, гризти.

Після цього вихователь бере на себе роль мишеняти і веде

діалог із дітьми. На занятті діти розмовляють із мишенятком

за бажанням. Дітям, які не встигли поспілкуватися, вихователь

обіцяє від імені мишеняти поговорити на прогулянці.

3. В права «Назви лагідно».

Вихователь називає слово, діти утворюють від нього

зменшувальнопестливу форму. Наприклад: мама — матуся,

матусенька, баба — бабуся, бабусенька, дочка — донечка,

доня.

Гру можна провести за допомогою іграшкимишеняти: ви-

хователь називає слова і передає іграшку дитині, дитина, змі-

нивши слово, повертає іграшку.

4. Фізкультхвилинка.

Квочкамати по порядку

Веде курчаток на зарядку.

Всі за нею малюки

Роблять вправи ось такі:

Піднялися всі швиденько —

І на місці біг легенький.

(Діти рухаються, імітуючи біг.)

Пострибали всі малята —

Треба м’язи розробляти.

Всі присіли — підвелися,

(Діти присідають і підводяться.)

Знов присіли — підвелися.

Розімніть гарненько пальці,

Потанцюйте стильні танці.

5. В права «Хто що робить».

Вихователь роздає дітям малюнки із зображеннями членів

родини, які виконують якісь дії.

Кожна дитина обирає собі одну картинку. Вихователь про-

понує дітям розглянути свої картки і розповісти, що на них

зображено. Наприклад: «Мама годує дитину», «Батько грається

із сином», «Бабуся готує обід».

6. Складання розповіді.

Вихователь виставляє на дошці ілюстрацію із зображенням

свята 8 Березня.

— Яке свято ви нещодавно святкували?

— Кого ви вітали?

— Як ви готувалися до свята?

— Які подарунки ви приготували мамі? бабусі? сестричці?

Після відповідей дітей вихователь пропонує їм за бажанням

розповісти про те, як вони готувалися до дня 8 Березня і свят-

кували його. Під час складання розповіді вихователь допомагає

дітям у разі потреби.

7. Підсумок заняття.

— Яке свято ми святкували?

— Як ви привітали своїх мам та бабусь удома?

 

Квітень 1 тиждень

Тема. Уживання дієслів. Великдень.

Мета: розширювати знання про довкілля, учити уважно слуха-

ти казку, відповідати на запитання за текстом; розвива-

ти фонематичний слух, мовне дихання, уміння виділяти

звук у слові; розширювати словник дієсловами; вихову-

вати інтерес до народних звичаїв.

Матеріали: демонстраційний: ілюстрації із зображенням свята

Великодня;

роздавальний: предметні картки із зображеннями про-

дуктів харчування, тварин, рослин.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Г ра «Ласкаво просимо до кола».

Вихователь називає слова, діти плескають у долоні, коли

чують слова зі звуком [р].

Після цього дітям пропонується зібратися в коло і повтори-

ти за вихователем чистомовки.

Рарара —гарна в нас гра,

Лалала —у рака нора,

Ророро —у Роми відро,

Арарар — у нас буквар,

Рарара — висока гора,

Лалала — Тамара мала,

Араараара — ми перша пара,

Арарар — новий календар.

3. Читання казки «Про рябеньке яєчко».

Вихователь читає казку, інтонаційно виділяє героїв казки

та їх дії.

Робота над казкою.

— Що зробив дід? Що баба? (Розбив, плаче.)

— Що робить дівчинка? (Скаче.)

— Хто прилетів на ворота? (Сорока.)

— Кого зустрів зайчик? (Козлика.)

— Що зробив зайчик? (Закульгав.)

— Кого зустріла лисичка? (Чорногуза.)

— Кого зустріли гусочки? (Ведмедя.)

Далі вихователь ще раз читає казку, не називаючи дій головних

героїв. Завдання дітей — пригадати і назвати, що робили

герої в казці.

Курочка рябарябесенька — знесла яєчко, дід — розбив,

баба — плаче, сорока — хвоста обірвала, козлик — ріженьки

постирав, зайчик — на ніжку закульгав, вовк — зуби позбивав,

лисичка — пісні заспівала і т. ін.

4. Фізкультхвилинка.

Трава низеньканизенька,

(Діти присідають.)

Дерева високівисокі.

(Підводяться.)

Вітер дерева колишегойдає,

То направо, то наліво нахиляє.

То вгору, то назад,

То вниз нагинає.

(Нахиляються у відповідний бік.)

Птахи летятьприлітають,

А діти тихенько всі присідають.

5. Бесіда на тему свята Великодня.

Вихователь вивішує на дошку ілюстрації із зображеннями

паски, крашанок, писанок.

— Яке свято наближається? (Великдень.)

— Що розфарбовують у Великдень? (Яйця.)

Вихователь показує дітям розписані яйця, пропонує роз-

глянути та назвати кольори, які є на малюнках. Звертає увагу

дітей на жовтий та жовтогарячий кольори.

— З яких звуків починаються слова «жовтий, жовтогаря-

чий»? (Зі звука [ж].)

— Згадайте ще слова, де є звук [ж].

— Що їдять на Великдень? (Паски.)

Вихователь пропонує дітям виконати вправу для язика

«Печемо млинчика»: декілька разів почергово покласти «ши-

рокого» язика спочатку на нижню, потім на верхню губу.

6. В права «Знайди пари».

— Коли люди готуються до свята Великдень, вони готують

багато різних страв. Допоможіть визначити, звідки ми одержує-

мо такі продукти.

На столі у вихователя розкладені предметні картки із зображеннями

продуктів харчування, тварин, рослин. Діти мають

установити зв’язок між ними.

Наприклад: яйця — курка, молоко — корова або коза,

мед — бджола, масло — молоко, хліб — колос, м’ясо — свиня

тощо.

7. Підсумок заняття.

— Назвіть усіх героїв казки «Про рябеньке яєчко».

— Які свята святкують навесні?

— Які страви готують до Великодня?

— Яку ви ще знаєте казочку, де головні герої сумують за

розбитим яєчком?

 

 

Квітень 2 тиждень

Тема. Узгодження іменників із дієсловами. Хліб.

Мета: учити слухати казку і переказувати її за картинками;

вправляти в умінні будувати прості речення, учити узгоджувати

іменники з дієсловами; розвивати фонематич-

ний слух, учити виділяти на слух і правильно вимовляти

звук [ч]; виховувати поважне ставлення до праці

хлібороба.

Матеріали: демонстраційний: ілюстрації із зображеннями коло-

са і зерна, зайця, ведмедя, вовка, лисиці, баби, діда,

коржика;

роздавальний: конверти з малюнками із зображеннями

колоска, баранчика, пекарні, хліба.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Р обота над віршем.

Вихователь читає дітям вірш С. Долженко «Зернятко»

і вивішує на дошку ілюстрації із зображеннями зерна, росли-

ни, колоса.

В землю я посіяв

Зернятко ласкаве,

І нагріло землю

Сонечко яскраве.

Звідусіль постукали

Радісні дощі:

«Як живе таке зернятко?

Гей, виходь мерщій!»

Вийшов замість зернятка

Колос молодий,

Під дощем умився він

І напивсь води…

Дивиться — дивується

Сонце з висоти:

«Любе, миле зернятко,

Та хіба ж це ти?»

— Про що йдеться у вірші, який був щойно прочитаний?

— Послухайте його ще раз і дайте відповіді на запитання.

Після повторного читання вірша вихователь ставить

запитання.

— Що посіяли в землю?

— Що потрібно для того, щоб зернятко росло?

— Що виросло із зернятка?

3. В права «Складаємо розповідь».

Вихователь розподіляє дітей на групи по чотири дитини.

У кожної має бути предметний малюнок із зображеннями ко-

лоска або борошна, пекарні, хліба.

Дітям дається завдання скласти малюнки в необхідному

порядку.

Якщо таке завдання виявиться складним, вихователь про-

понує спочатку виконати його разом. Після чого аналогічні дії

діти виконують у групі.

4. Фізкультхвилинка.

Руки в боки постав,

Рівно нахилися.

Уяви, що ти — це млин,

І давай крутися!

Діти виконують повороти тулуба. Виконавши 4—6 «обертів»,

треба випрямитися, взяти руки в боки, трохи закинути назад

голову — вітер стих. Потім повернутися праворуч — вітер знову

повіяв.

5. Переказ «Казочки про коржик».

Вихователь читає дітям казку.

— Яку казку вам нагадує «Казочка про коржик»?

— Герої «Казочки про коржик» схожі на героїв казки

«Колобок»?

— Як закінчується казка «Колобок»?

— А «Казочка про коржик»?

Далі вихователь пропонує дітям переказати казку за допо-

могою малюнків.

Казка переказується 2—3 рази, кожного разу до переказу

залучаються різні діти, слова автора читає вихователь.

6. В права «Впіймай звук».

Вихователь пропонує дітям стати в коло і під читання вір-

ша імітувати випікання калача.

Калач

Я печу, печу, печу

Дітям всім по калачу,

Зверху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь, калачі,

У натопленій печі!

Буду Васю, буду Нату

Калачами частувати!

Під час повторного читання вихователь акцентує увагу на

вимові звука [ч].

— Який звук найчастіше зустрічається у вірші?

— Я буду називати слова, а ви, почувши звук [ч] у слові,

плескайте в долоні: калач, овочі, хороша, кожух, човен, качка,

жаба, павучок, хліб.

7. Підсумок заняття.

— Про що йшлося на занятті? Із чого отримуємо хліб?

— Які вироби з борошна ви можете назвати?

 

Квітень 3 тиждень

Тема. Жанри творів. Праця дорослих.

 

Мета: учити переказувати оповідання за запитаннями, розріз-

няти жанри тексту (казка і оповідання); вправляти

в умінні складати прості речення, узгоджувати імен-

ники з дієсловами, учити утворювати дієслова від

іменників, розвивати фонематичний слух, дрібну мо-

торику рук; виховувати поважне ставлення до праці

дорослих.

Матеріали: демонстраційний: ____________м’яч;

роздавальний: предметні картки із зображеннями людей

різних професій і відповідних інструментів.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Читання оповідання М. Коцюбинського «Десять робітників»

і бесіда за ним.

— Діти, які казки ви знаєте?

— Чи буває насправді те, про що ми читаємо в казках?

(Розмовляють тварини, рослини.)

— Чому?

— А події, які відбуваються в оповіданнях, можуть бути

насправді?

Вихователь читає дітям оповідання.

— Як ви гадаєте, ви слухали казку чи оповідання? Чому

ви так вважаєте?

Далі вихователь пропонує дітям ще раз уважно послухати

оповідання, щоб потім переказати.

— До кого прийшли в хату люди?

— Як звали жінку?

— Що люди побачили в хаті?

— Що відповіла Одарка, коли її запитали, хто їй допо-

магає?

— Що ж це за десять робітників?

Після відповідей вихователь пропонує дітям переказати

оповідання. Діти переказують за бажанням, вихователь допо-

магає в разі потреби.

3. Пальчикова вправа «Нумо, братці, до роботи».

Дітям пропонується стати парами, обличчям одне до одно-

го. Пальці лівої руки стиснути в кулачок і почергово розгинати

пальчики правої руки, починаючи з великого.

Вправа проводиться 3—4 рази.

Нумо, братці, до роботи,

Покажіть свою охоту:

Більшому рубати дрова,

А тобі вогонь розкласти,

А тобі носити воду,

А тобі варити кашу,

А маленькому співати

Та ще й гарно танцювати,

Братів рідних забавляти.

Тим дітям, які запам’ятали вірш, вихователь може запро-

понувати розказати і показати його самостійно.

4. В права «Кому що потрібно».

На двох столах розкладені картки із зображеннями людей

різних професій і предметів, які необхідні їм для роботи.

— Ви по черзі будете брати картки, називати предмети,

які на них намальовані, і говорити, кому потрібні ці предме-

ти. Наприклад: «Це каструля. Вона необхідна кухареві». Після

цього знаходитимете картку із зображенням людини відповідної

професії.

5. Фізкультхвилинка.

Ми веселі моряки,

Мандрувати мастаки.

А щоб в мандри вирушати,

Треба м’язи розвивати,

Отак!

Хвиля в морі нас гойдає

Вітер виє, завиває.

Як буває важко нам,

Ми покажем зараз вам.

Отак!

На кораблику своєму

Всі моря ми обійдемо,

А щоб швидко нам пливти,

Дружно треба всім гребти.

Отак!

Ми із мандрів повертаєм,

Тож давайте заспіваєм…

А щоб швидше дома бути,

Треба у вітрила дути…

Тренувались залюбки,

Гарні діти — моряки!

6. В права «Хто що робить?».

Діти стоять півколом, вихователь підкидає м’яч, ловить

його і каже, наприклад: «Лікар — лікує», передає м’яч першій

дитині і пропонує підкинути м’яча, піймавши його, і продов-

жити гру зі словами. Професії називає (пропонує) вихователь,

діти називають дію або коротке речення за зразком: «Лікар

лікує».

Вихователь…, вчитель…, водій…, будівельник….

7. Г ра «Паровозик».

Вихователь пропонує дітям стати одне за одним — «паро-

возиком». Діти імітують рух коліс паровоза, промовляючи звук

[ч]. На сигнал вихователя (піднята рука чи палиця) «паровоз»

зупиняється: «Шшш…».

Якщо діти правильно вимовляють звук, можна розпочати

закріплювати його в складах — «чіпляти» паровозик до голосних:

ачочучичічеч.

8. Підсумок заняття.

— Яке оповідання ви слухали сьогодні на занятті?

— Розкажіть, ким ви мрієте стати

Квітень 4 тиждень

Тема. Багатозначні слова. Складання розповіді.

Мета: учити складати колективну розповідь за допомогою зада-

ної вихователем схеми висловлювання; поповнити слов-

ник іменниками, прикметниками, дієсловами, вправ-

ляти в умінні добирати ознаки тварини, познайомити

з багатозначними словами; розвивати мовне дихання,

дрібну моторику м’язів рук; виховувати увагу, береж-

ливе ставлення до природи.

Матеріали: демонстраційний: ілюстрації із зображеннями Лісовичка,

зайця, сосни, кицьки, ілюстрація «Літо в лісі».

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Р обота з малюнком.

Вихователь демонструє малюнок із зображенням Лісовичка

і звертається до дітей від його імені:

— Добрий день, любі малята! Я приніс для вас загадки.

Спробуйте відгадати.

Стоять на дорозі

На одній нозі.

(Гриби.)

Під великою сосною

Він в барлозі взимку спить,

Він діждеться там весну,

І прокинеться від сну.

(Ведмідь.)

Як росте — зеленіє,

А впаде — жовтіє.

(Листя.)

— Я приніс усе це з лісу. І хочу дізнатися, що ви знаєте

про ліс.

— Що таке ліс? (Відповіді дітей.)

— Ліс — це місце, де ростуть дерева, кущі, живуть різні

тварини.

Вихователь вивішує на дошку ілюстрацію лісу.

— Як ви гадаєте, яка пора року зображена на картині?

— А який день? (Теплий, тому що діти легко вдягнені, со-

нячний, тому що на небі ясне сонечко.)

— Отже, день, який зображено на картині, можна назвати

літнім, теплим, сонячним, ясним.

— Скажіть, а навіщо ходять до лісу? (По гриби, ягоди, кві-

ти, відпочити, погуляти.)

— У Лісовичка є подружка Марійка, яка дуже любить гу-

ляти в лісі.

Лісовичок пропонує вам скласти розповідь про її пригоди

у лісі.

— Що могло трапитися з Марійкою в лісі? (Марійка могла

заблукати, зустріти когонебудь, щось знайти.)

3. В права «Добери слова».

— Уявіть собі, що Марійка зустріла в лісі ось такого

зайчика.

Вихователь виставляє малюнок зайчика.

— Як він виглядає? (Пухнастий, сірий, довговухий.)

Розглядаючи малюнок, який буде застосовуватися при скла-

данні сюжету, слід звертати увагу і на зовнішній вигляд, і на

риси характеру.

— Що вміє робити заєць? (Стрибати, бігати, боятися.)

— Яким може бути заєць? (Несміливий, маленький.)

4. Фізкультхвилинка.

Я намалюю зайчика для вас — раз,

Це у нього, бачте, голова — два.

Це у нього вуха догори — три,

Це стирчить у нього хвостик сірий — чотири,

Це очиці весело горять — п’ять,

Ротик, зубки — їсть морквинку — шість,

Шубка тепла, хутряна на нім — сім,

Ніжки довгі, щоб гасав він лісом — вісім,

Ще навколо посаджу дерева — дев’ять,

Сонце сяє хай із піднебесся — десять.

5. Складання оповідання.

Вихователь пропонує скласти розповідь про дівчинку

Марійку та зайця.

— Я буду розпочинати речення, а ви його закінчувати.

«Якось пішла Марійка в ліс по… (гриби). Набрала… (повний

кошик грибів). Раптом зза куща вискочив довговухий… (заєць).

Він був не один, поруч із ним була ціла заяча… (родина). Усі

вони грали в схованки й Марійку стали гукати:… («Марійко,

йди до нас гратися!»). У найбільшого зайця були найдовші…

(вуха). Він сховався за… (кущ). Вуха виглядали зза куща, тому

його відразу… (знайшли). Усім було… (весело, радісно).

— Як розпочиналась наша розповідь?

— Що Марійка робила в лісі?

— Що трапилось після того, як Марійка зібрала повний

кошик грибів?

— Чому знайшли найбільшого зайця?

Діти за бажанням переказують розповідь.