Травень 3 тиждень

Тема. Утворення прикметників. Літо.

Мета: учити складати речення за темою, розвивати творчі здіб-

ності, вправляти у вживанні прикметників на позна-

чення кольору, утворених за допомогою суфіксів еньк,

ата; активізувати образний словник дітей словами да-

ної тематики, виховувати допитливість, увагу.

Матеріали: демонстраційний: малюнки із зображеннями білочки,

хом’ячка, кашкета, м’яч;

роздавальний: предметні картки із зображеннями явищ

природи, рослин, тварин.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Р обота над віршем Т. Коломійця і Б. Чепурка «Дощик».

— Весело чи сумно вам, діти, коли іде дощик? Чому,

поясніть.

— Який дощик буває влітку? (Відповіді дітей.)

— Дощик влітку молодий, любить гратися. Я прочитаю вам

вірш, а ви скажіть, що робить дощик.

Крапа дощикнакрапайчик,

Барабанить в барабанчик,

Бубонить у бубонець,

Щоб усі йшли у танець.

— Накрапайчик — це який дощик, слабкий чи сильний?

— Як можна назвати дощик, якщо він барабанить?

А бубонить?

— А про який дощик ідеться далі: про сумний чи веселий?

Скаче дощик на долині —

зупинився на стежині…

Із сонечком дощик подружився —

у веселку перелився.

Літній дощик молоденький —

веселочка веселенька.

Ходять поряд по діброві —

мостять мости чорноброві.

— Про який дощик ідеться у цьому вірші?

— Що буває, коли дощик товаришує з сонечком?

— Хто з вас бачив веселку?

— Ви зрозуміли, чому у вірші кажуть: «…мостять мости

чорноброві»?

— У кого з вас є брови? Веселка має форму дуги так само,

як брови. Тому її так назвали: мости чорноброві.

— А які кольори є у веселки насправді?

3. В права «Веселка».

Вихователь пропонує дітям послухати історію про те, що

трапилося в казковому лісі.

«От і настало яскраве, барвисте літо, на яке так чекали всі

звірі, особливо білочка Тося та хом’ячок Тоша. Щодня вони бі-

гали по зеленій травиці серед різнокольорових запашних квітів

і раділи ласкавому, теплому сонечку.

Проте іноді сонечко ховалося за хмарку, і тоді ліс кропив

літній веселий дощик. Найцікавіше було потім: після дощу

через річку простягалась різнобарвна веселка. Вона теж була

казкова. Іноді веселка фарбувала все навколо в різні кольори.

Хочеш дізнатися, як це відбувалося?»

Вихователь вивішує на дошку малюнок кашкетика синього

кольору із зеленою плямою.

— Ось один промінець упав на кашкетик хом’ячка Тоші.

І оскільки промінець був один, тільки в цьому місці кашкетик

став зеленуватим.

Білочка Тося так зраділа, що ласкаво вимовила:

— Твій кашкетик став… (зелененьким, зеленесеньким).

Після цього вихователь ставить запитання до дітей.

— Чому кашкетик став зеленуватим? (Тому що на нього

впав один промінець.)

— А якщо багато промінців зеленого кольору, як їх назва-

ти? (Зелені промінці.)

— Якщо один — ми говоримо «один зелений промінець»,

а якщо три? (Три зелені промінці.) А коли багато? (Багато зе-

лених промінців.)

— Чим милувалася білочка Тося? (Зеленим кашкетиком.)

— Маленький павучок подумав, що це листочок, і вирішив

сісти відпочити на… (зелений кашкетик).

— Хом’ячок Тоша пишався своїм… (зеленим кашкети-

ком).

— Аж раптом синій промінець упав на білочку Тосю, і її

вушка стали синіми.

— Як можна сказати, яке за кольором стало одне вушко

у Тосі? (Синє вушко.)

— А обидва? (Сині вушка.)

— Коли хом’ячок Тоша подивився на Тосю, він звернув

увагу на… (сині вушка).

Веселка і далі продовжувала веселити наших друзів, але це

вже інша казка, яку я розкажу наступного разу».

4. Фізкультхвилинка.

Стало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

Ми всі разом підвелися,

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Всталисіли, всталисіли,

Бачте, як розвеселили!

Стало сонце танцювати,

Нас до танцю прикрашати.

Нумо разом, нумо всі

Потанцюймо по росі!

5. Г ра «Передзвін».

— Білочка Тося і хом’ячок Тоша, як ви вже знаєте, дуже

полюбляють літо, тому що взимку на землі сніг, а влітку…

(трава).

Далі вихователь пропонує дітям стати у коло. Кидаючи

м’яч дитині, вихователь починає фразу. Дитина, спіймавши

м’яч, закінчує фразу і повертає м’яч вихователю.

Узимку ми одягаємо шубу, а влітку… (сарафан).

Узимку катаємося на лижах, а влітку… (на велосипеді).

Узимку на вулиці холодно, а влітку… (тепло).

6. В права «Літні стежинки».

Вихователь пропонує дітям крокувати літніми стежинками.

«Кроки» (предметні малюнки) вихователь викладає на столі чи

на килимку. Вправа полягає в тому, щоб діти робили спроби

поєднувати окремі слованазви предметів у реченні. Спочатку

вихователь знаходить дві картки і промовляє речення, напри-

клад: «Улітку світить сонечко і росте квітка». Далі ці самі дії

виконують діти, знаходячи пари предметних карток. Вихователь

допомагає дітям сформувати речення, яке буде поєднувати ці

два слова.

«Діти збирають яблука в кошик», «Під ялинкою сидить

зайчик» і т. ін.

7. Підсумок заняття.

— З ким ми познайомилися на занятті?

— З промінцями якого кольору грали друзі?

— А чому вам подобається літо?__