Та завдання їх обліку

Конституція України гарантує громадянам право на працю. У процeci праці працівники бюджетних установ надають piзні нематеpiaльні блага для задоволення потреб членів суспільства.

Процес застосування праці в бюджетній сфері має певні особливості:

1) послуги виявляються як діяльність по виконанню функцій. При цьому переважає розумова праця;

2) високий рівень кваліфікації працюючих. У таких галузях, як освіта, охорона здоров'я, культура, мистецтво, фахівці найвищої кваліфікації становлять близько 50 % від загальної чисельності працюючих;

3) у складі сукупних витрат кошторису видатки на заробітну плату складають на даний час близько 60 %.

Згідно із ст. 1 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник чи уповноважений орган виплачує працівнику за виконану роботу.

У бюджетних установах фінансування видатків на оплату праці здійснюється в межах асигнувань, передбачених кошторисом за статтею „Оплата праці працівників бюджетних установ” (код 1110), яка згідно з Законом України „Про Державний бюджет України на 2003 рік” є захищеною статтею бюджету.

У зв’язку з цим правильна організація обліку праці та його оплати має державне значення. Бухгалтерський облік повинен забезпечувати:

1) контроль за дотриманням штатного розкладу i фонду заробітної плати;

2) контроль за раціональним використанням робочого часу;

3) здійснення уcix розрахунків з працівниками по заробітній платі та інших виплатах відповідно до чинного законодавства;

4) контроль за використанням коштів загального i спеціального фондів, виділених на заробітну плату;

5) забезпечення користувачів інформацією про працю i заробітну плату, необхідної для контролю, аналізу та складання бухгалтерської, податкової і статистичної звітності.