Механізм формування залучених фінансових ресурсів підприємства

Підприємства формують фінансові ресурси за рахунок надходжень від власників (власний капітал) та (або) — зо­бов'язань перед кредиторами (довгострокові і поточні зо­бов'язання, забезпечення, доходи майбутніх періодів). Кредито­ри — це юридичні та (або) фізичні особи із зовнішніми і внутрішніми ознаками, що мають підтверджені грошові вимоги до підприємства.

При формуванні фінансових ресурсів за рахунок кредиторів підприємство є позичальником, який отримує активи у тимчасове користування. Необхідність кредиторів, як джерела фінансових ресурсів, закономірне явище ринкової економіки, притаманне нормальному та ефективному функціонуванню господарюючих суб'єктів. З одного боку, у кожного підприємства періодично з'являється об'єктивна необхідність в залученні фінансових ре­сурсів у кредиторів, з другого — у нього в силу ряду обставин наявні тимчасові вільні активи, якими можуть користуватись ін­ші суб'єкти господарювання. У позичальників тимчасове залу­чення активів кредиторів відбувається для формування окремих об'єктів та забезпечення господарських процесів, зокрема:

• необоротних активів;

• запасів;

• здійснення розрахунків за зобов'язаннями.

Ці обставини виникають, якщо рух матеріальних потоків, ро­біт і послуг підприємства, тобто, потреба в ресурсах, випереджає грошові надходження. Тоді підприємства, споживачі ресурсів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кош­ти, що може зупинити нормальний процес господарської діяль­ності.

Водночас, коли рух грошових потоків випереджає потребу в ресурсах, то у підприємства нагромаджуються тимчасово вільні кошти. Це відбувається внаслідок:

• незбігу моменту продажу об'єктів господарювання, тобто вивільнення грошових коштів з їх черговим авансуванням в ак­тиви;

• постійної заборгованості з оплати праці;

• накопичення коштів у сумі амортизаційних відрахувань, призначених для відтворення основних засобів;

• тимчасового невикористання чистого прибутку і бюджетних коштів для цільового фінансування господарської діяльності;

• розриву в часі між моментом прийняття рішення щодо опла­ти заборгованості і зарахування її одержувачу;

• формування грошових заощаджень для розрахунків з опода­ткування і здійснення соціальних витрат.

Для визначення необхідної підприємству величини залучення фінансових ресурсів (ФРК) за рахунок зобов'язань перед креди­торами можна користуватися формулою:

ФРК = ППА - ВЗА - ПАП + ЗГК,

де ППА — потреба підприємства в прирості активів; ВЗА — фо­рмування активів за рахунок зовнішніх власних фінансових ре­сурсів; ПАП — поповнення активів за рахунок чистого прибутку; ЗГК — зменшення вільних залишків грошових коштів.

Найважливіші ознаки залучених фінансових ресурсів підпри­ємства наведені в табл. 9.1.1.

Підприємство здійснює формування залучених фінансових ресурсів з наступних джерел:

• забезпечення майбутніх витрат і платежів (резерв коштів для забезпечення виплат відпусток та гарантійних зобов'язань);

• цільове фінансування (надходження коштів на фінансування заходів цільового призначення);

• фінансове зобов'язання (залучення позикових коштів);

• кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги (за­боргованість постачальникам та підрядникам за одержані товар­но-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги);

• одержані аванси (попередня оплата покупцями і замовника­ми під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт та на­дання послуг);

• податкові платежі (нараховані платежі, що справляються в дохід бюджету);

• платежі, пов'язані з витратами на соціальні заходи (нарахо­вані зобов'язання за страхуванням);

• оплата праці (нараховані та не одержані доходи персоналу);

• платежі, пов'язані з розподілом власного капіталу;

• доходи майбутніх періодів (одержані доходи під майбутні витрати).

Таблиця 9.1.1