І ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

7.1. Поняття ліквідності і платоспроможності підприєм­ства.

7.2. Аналіз ліквідності активів підприємства.

7.3. Оцінювання платоспроможності підприємства.

7.1. Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства

Всі активи підприємства можна представити у вигляді «інвестицій», що забезпечують підприємницьку діяльність та фо­рмування об'єктів «платіжних засобів», що використовуються для здійснення процесу реалізації і розрахунків за поточними зо­бов'язаннями. Перші потребують постійного відтворення, приро­сту в динаміці і ефективного використання, останні — повинні забезпечити надійний зв'язок між першими і джерелами фінансо­вих ресурсів. Платіжні засоби — це активи, що можуть бути ви­користані підприємством для здійснення розрахунків за платіж­ними зобов'язаннями. Платіжні зобов'язання— це борги під­приємства за реалізовані йому активи, надані послуги, виконані роботи та визначені до сплати вимоги.

Сутність економічних категорій «ліквідність» і «платоспро­можність» обумовлюється тим, що перша передбачає спромож­ність поточних активів підприємства, визначених об'єктами пла­тіжних засобів, перетворюватись в грошову форму або безпосе­редньо бути майном для виконання всіх необхідних розрахунків у міру настання їх строку, а друга— здатність господарюючої системи вчасно і повністю виконувати свої зобов'язання.

Виходячи з цих визначень, ліквідність поточних активів не га­рантує підприємству платоспроможність, а лише забезпечує рі­вень її якості щодо потреб розрахунків. Ліквідність платіжних за­собів характеризує як поточний стан розрахунків підприємства, так і перспективний. При цьому, підприємство може бути на пев­ний момент часу платоспроможним, але втратити її в майбутньо­му, і навпаки. Водночас, на рівень ліквідності можна впливати управлінськими рішеннями, поліпшувати шляхом ефективного

розміщення фінансових ресурсів в активах і при цьому підвищу­вати величину платоспроможності.

Кожна з цих категорій має свій якісний і кількісний вимір, який може бути оцінений через конкретні показники та їх вели­чини. Якщо ліквідність — це спроможність окремих активів, як об'єктів можливих платіжних засобів, перетворюватись в гроші, або самостійно брати участь в розрахунках, то рівень ліквідності визначають показники структури розміщення фінансових ресур­сів за якісними видами активів відповідно до їх ліквідності. За об'єктами активів це можуть бути грошові кошти, дебіторська заборгованість і товарні запаси.

З іншого боку, оцінка платоспроможності здійснюється за по­казниками, які характеризують наявність окремих видів активів, визначених об'єктами платіжних засобів, в розрахунку на поточ­ні зобов'язання підприємства.

Платоспроможність є відносним показником інтенсивності, який визначається шляхом відношення двох різнойменних вели­чин. За чисельник цього відношення береться величина явища (показник вартості об'єктів платіжних засобів), ступінь поши­рення якого вивчається, а у знаменнику — величина того середо­вища (поточних зобов'язань), в якому розвивається (поширюєть­ся) це явище. Платоспроможність, як відносна величина інтен­сивності, яка показує, скільки одиниць платіжних засобів припа­дає на одиницю поточних зобов'язань, є іменованим показником.

Форма вираження платоспроможності залежить від кількісно­го співвідношення порівнюваних величин. У тих випадках, коли порівнювана величина є більшою від бази порівняння, плато­спроможність може бути виражена або у коефіцієнтній, або у відсотковій формі. Якщо порівнювана величина є меншою від ба­зи порівняння, платоспроможність доцільніше виражати у відсо­тках.

Показник платоспроможності підприємства, як ділення мож­ливих платіжних активів (об'єктів) на його зобов'язання перед кредиторами, показує, скільки є активів на оплату кожної гривні боргів.

Формою вираження показників є відсоток і грошовий вимір­ник. Наприклад, рівень загальної платоспроможності підприємс­тва складає 80 %, тобто за рахунок платіжних засобів (активів, визначених для здійснення розрахунків) підприємство має змогу оплатити 80 % своїх боргів, 80 коп. в розрахунку на 1 грн зо­бов'язань. Якщо рівень загальної платоспроможності становить 185 %, то це означає, що підприємство на кожну гривню своїх

зобов'язань перед кредиторами має 1,85 грн платіжних об'єктів, які знаходяться в його активах.

При розрахунку показників ліквідності і платоспроможності слід вияснити, які з активів можна перетворити на гроші і скільки їх можна одержати. При цьому необхідно врахувати наступне:

• виробничі запаси, як ресурси, що забезпечують процес гос­подарської діяльності, не можуть одночасно бути об'єктами оплати зобов'язань підприємства;

• вартість готової продукції та тварин на вирощуванні в бала­нсі відображається за виробничою собівартістю, що значно зме­ншує розрахунковий рівень платіжних засобів (активів) у частині можливого одержання доходів при їх реалізації. Щодо балансової вартості тварин на вирощуванні, то її можна враховувати у складі платіжних засобів сільськогосподарських підприємств із розра­хунку частки поточної товарної продукції за нормативами техно­логічного процесу відгодівлі (за нашими дослідженнями в межах 10 % загальної суми);

• балансова вартість товарів не відображає величину доходів стосовно можливого одержання націнки в процесі їх продажу.

Наприклад, якщо за балансом підприємства вартість готової продукції становить 980 тис. грн, співвідношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до собі­вартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) як 1,27: 1,00 (90 264: 70 810), а собівартості реалізованої продукції з урахуванням прибутку від операційної діяльності до собіварто­сті реалізованої продукції як 1,19: 1,00 [(70 810 + 13 413):: 70 810], то вартість готової продукції для оцінки платоспромо­жності можливо максимально визначити в сумі 1245 тис. грн (980 х х 1,27), а мінімально — 1166 тис. грн (980 • 1,19).

Найбільш песимістичний показник платоспроможності буде за умови виключення виробничих запасів з об'єктів платіжних засобів та врахування вірогідності величини доходу, який можна одержати при реалізації товарних запасів і оплаті дебіторської заборгованості.

7.2. Аналіз ліквідності активів підприємства

Фінансовий аналіз ліквідності активів підприємства передбачає вивчення складу його платіжних засобів, відображе-

них в балансі. Для оцінки ліквідності всі об'єкти активів підпри­ємства можна класифікувати за двома ознаками:

— що характеризуються умовною ліквідністю;

— які безпосередньо визначають рівень ліквідності активів підприємства.

До перших — входять елементи групи активів (А4), що забез­печують поточну технологічну діяльність підприємства за його об'єктами, носять постійний характер, а при їх ліквідації суб'єкти господарювання втрачають досягнутий обсяг потенціалу щодо реалізації продукції (робіт, послуг, товарів). Ця група активів ві­дображає об'єкти необоротних активів, виробничих запасів і не­завершеного виробництва в межах нормативних обсягів, що за­безпечують безперебійну і ефективну роботу підприємства, відповідно до показників бізнес-плану.

Всі об'єкти, що визначають безпосередньо рівень ліквідності активів підприємства, можна поділити на три групи.

Перша група — абсолютно ліквідні активи (Аі), які можна ви­користовувати для поточних розрахунків, що виникають протя­гом місяця. Сюди належать грошові кошти, короткострокові фі­нансові вкладення та окремі об'єкти дебіторської заборгованості і товарних запасів, які здатні безперешкодно протягом місяця пе­ретворитися на гроші або бути безпосередньо використаними як платіжні засоби.

Друга група — швидколіквідні активи (Аг), для перетворення яких на гроші потрібний час більше одного місяця. У цю групу включають дебіторську заборгованість, якщо передбачається, що дебітори оплатять борг у найближчому майбутньому, і товарні запаси, які можуть трансформуватися в гроші протягом року. Лі­квідність таких активів залежить від форм розрахунків, плато­спроможності покупців і тривалості періоду пошуку покупців.

Третя група — повільноліквідні активи (Аз), включає най­менш ліквідні поточні активи, що формують товарні запаси, які для перетворення їх на гроші необхідно продати і одержати борг від покупців. Для трансформації таких активів у грошові кошти потрібен час на пошук покупців, передачу їм товарів та здійснення розрахунків. До цієї групи можуть входити необоро­тні об'єкти, що не беруть участі у формуванні обсягів господар­ської діяльності, та надлишки виробничих запасів. Ця група ак­тивів визначає платіжні засоби підприємства у формі товарних запасів.

При оцінці рівня ліквідності розміщених фінансових ресурсів у платіжних засобах підприємства необхідно враховувати трива-

лість трансформації окремих об'єктів активів у грошові кошти (рис. 7.2.1).

Рис. 7.2.1. Трансформація об'єктів активів при оцінці ліквідності розміщених фінансових ресурсів у платіжних засобах

Перший зв'язок (1) визначається тривалістю технологічного процесу (незавершеного виробництва) щодо забезпечення ство­рення готової продукції і товарів, надання послуг та виконання робіт з відповідних виробничих запасів.

Другий зв'язок (2) забезпечує пошук покупців і перетворення товарних запасів у дебіторську заборгованість, що характеризу­ється відстроченими надходженнями грошових коштів.

Третій зв'язок (3) передбачає реалізацію надлишків об'єктів виробничих запасів.

Четвертий зв'язок (4) визначається тривалістю надходження коштів підприємству від покупців.

Чим менше потрібно часу для перетворення певного виду ак­тиву у грошову форму, тим вища його ліквідність. При цьому перш ніж трансформуватися в грошові кошти, об'єкти активів мають пройти відповідні стадії операційного циклу. Таким чи­ном, грошові кошти, вкладені у виробничі запаси, повинні послі­довно пройти стадії незавершеного виробництва, готової продук­ції, дебіторської заборгованості, і тільки після цього вони прийдуть до своєї вихідної форми.

При аналізі варто розрізняти поняття ліквідності сукупних ак­тивів підприємства, яка визначається за умови зміни його влас­ника і залежить від привабливості підприємницької діяльності та поточних активів, що формують платіжні засоби підприємства.

Від величини і рівня ліквідності поточних активів, які фор­муються для здійснення процесу господарської діяльності, за­лежить платоспроможність підприємства. Методика аналізу лі­квідності платіжних засобів передбачає розрахунки, наведені в табл. 7.2.1.