АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА НЕГАТИВНИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК ПРИ ПРИДБАННІ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
Величина негативного грошового потоку залежить від кількості придбаних ресурсів та їх цін. У нашому прикладі (табл. 6.2.5) кількість придбаного металу у поточному періоді збільшилась на 10,8 т., що за цінами минулого періоду збільшило негативний грошовий потік на 51,1 тис. грн. Вплив другого фактора — зміни ціни — також можна визначити як добуток різниці в цінах, що склалися у поточному і минулому періодах, на кількість придбаного металу у поточному періоді 206 • 91,5 = 18,8 тис. грн, тобто на цю суму збільшився негативний грошовий потік підприємства. Загальна сума впливу двох факторів — зміни кількості придбаного металу і ціни збільшила негативний грошовий потік на 69,9 тис.грн (51,1+ 18,8). Отже, зміна розміру негативного грошового потоку на підприємстві була зумовлена головним чином за рахунок збільшення кількості придбаного металу. 6.3. Аналіз ефективності формування грошових потоків
Дані табл. 6.3.1 свідчать, що господарська діяльність підприємства має стійку тенденцію до збільшення позитивного і негативного грошових потоків. Водночас, показники ефективності формування грошових потоків у динаміці залишаються стабільними, як за абсолютними, так і відносними величинами. Це свідчить про те, що зростання грошових потоків відбувається без поліпшення їх якості. Управління господарським процесом потребує постійного спостереження за рівномірністю і синхронністю формування позитивного і негативного грошових потоків в розрізі періодів, для чого застосовують зіставлення динамічних рядів (табл. 6.3.2) та графічний метод (рис. 6.3.1). Таблиця 6.3.2 АНАЛІЗ СИНХРОННОСТІ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА
За даними таблиці 6.3.2 можливо здійснити аналіз і оцінку грошових потоків підприємства за кожний місяць і наростаючим підсумком з початку року. Підприємство наростаючим підсумком протягом року створювало чистий грошовий потік. Це означає, що сума надходжень грошових коштів перевищувала їх витрачання, і в цілому за рік це становило 83,1 тис. грн або 11,2%. Однак, в окремі періоди (квітень, травень, липень і жовтень) у підприємства формувався поточний дефіцит грошових коштів, який покривався вільними залишками грошей попередніх періодів. Для вивчення зміни величин позитивного і негативного грошових потоків в наочній формі, залежно від періодів, використовують лінійний графік контролю (рис. 6.3.1). Рис. 6.3.1. Нерівномірність формування грошових потоків підприємства в часі Графічне зображення позитивного і негативного грошових потоків свідчать про періоди, в яких підприємство мало дефіцит грошових коштів. На багатьох підприємствах спостерігаються сезонні коливання господарської діяльності, які відбиваються на грошових потоках. Показники сезонності обчислюють шляхом визначення відхилень внутрішньорічних даних від середньорічних (табл. 6.3.3). За даними табл. J5.3.3 середньомісячна величина позитивного грошового потоку (X) становила 104,8 тис. грн (1257,6: 12). Обчислені сезонні коливання грошових надходжень свідчать, що вони мали значні величини. Коефіцієнти нерівномірності були: Ктах = 153,9: 104,8 = 1,47; Ктіп 82,6: 104,8 = 0,79. Амплітуда коливань у 68 пунктів [100 ■ (1,47 - 0,79)] свідчить про істотну нерівномірність надходження грошових коштів за місяцями року. Сезонність може завдавати великих збитків підприємству, оскільки в окремі періоди не використовується частина виробничого потенціалу, особливо основних засобів і персоналу. Важливе значення для майбутнього становища підприємства має інвестиційна спрямованість грошових потоків. Надходження грошових коштів оцінюється за рівнем формування власних джерел інвестування активів (ВІА) — чистого прибутку (ЧП) і амортизації (AM): Таблиця 6.3.5
|