Студопедия — У ОБ'ЄКТАХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТОЧНИХ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

У ОБ'ЄКТАХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТОЧНИХ






ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА, (на останній день періоду)


Таблиця 7.2.1




7.3. Оцінювання платоспроможності підприємства

Фінансовий аналіз платоспроможності підприємства полягає в абсолютному і відносному порівнянні активів як платі­жних засобів з фінансовими ресурсами (зобов'язаннями), за ра­хунок яких відбулося їх формування.

Для оцінки платоспроможності фінансові ресурси підприємс­тва групуються наступним чином:

Перша група (Зі) — поточні зобов'язання (найбільш строкові зобов'язання), які слід погасити протягом поточного місяця (кре­диторська заборгованість і суми кредитів банків, терміни повер­нення яких наступили);

Друга група (Зг)— короткострокові зобов'язання з терміном погашення до одного року (суми кредитів банків, поточної забор­гованості за довгостроковими зобов'язаннями, забезпечень на­ступних витрат і платежів та векселів виданих, терміни повер­нення яких настануть у майбутньому, протягом року);

Третя група (Зз) — довгострокові зобов'язання з терміном по­гашення більше одного року (довгострокові кредити банків і по­зики);

Четверта група (З4) — постійні зобов 'язання, що формуються фінансовими ресурсами з елементів власного капіталу.

Рис. 7.3.1. Класифікаційні ознаки для групування активів і фінансових ресурсів за джерелами формування для оцінки платоспроможності

 

Схематично процедура порівняння платіжних засобів і зо­бов'язань за джерелами формування фінансових ресурсів для оцінки платоспроможності подана на рис. 7.3.1.



чення показника може суттєво відрізнятися, оскільки вона відби­ває структуру активів і пасивів, що змінюється залежно від виду економічної діяльності.

Якщо на підприємстві відношення всіх платіжних засобів до поточних зобов'язань нижче від 1,0, це є свідченням високого фінансового ризику, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої борги.

Співвідношення 1: 1 свідчить про рівність платіжних засобів і поточних платіжних зобов'язань. Але, зважаючи на різний рівень ліквідності платіжних засобів, можна вважати, що не всі їх види будуть негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансо­вої стабільності підприємства.

Якщо значення платоспроможності значно перевищує спів­відношення 1,0, то можна зробити висновок, що підприємство має значні оборотні активи, сформовані завдяки власним фінан­совим ресурсам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних активів є найбільш прийнятним. Проте, з погляду підприємства, значне накопичення товарних запасів на підприємстві, відвернення грошей у дебіторську заборгованість може розглядатись як незадовільне управління активами.

Проміжна платоспроможність за смисловим значенням анало­гічна загальній платоспроможності, тільки обчислюється для ву­жчого кола платіжних засобів (А і + А2), коли з розрахунку ви­ключено найменш ліквідну їх частину— товарні запаси. Щодо оцінки якості величини цього показника, то слід звернути увагу на стан дебіторської заборгованості підприємства відносно мож­ливості її погашення боржниками.

Орієнтованим значенням показника вважається рівень від 0,5 до 1,0, але для цього показника кожне підприємство теж встанов­лює самостійно норматив, виходячи з умов діяльності.

Абсолютна платоспроможність показує, яку частину платіж­них зобов'язань підприємство може погасити негайно. Теоретич­но достатнім значенням для абсолютної платоспроможності є співвідношення 0,2: 1,0. На практиці фактичні середні значення показників платоспроможності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави робити висновок про неможливість підприєм­ства негайно погасити свої зобов'язання, бо малоймовірно, щоб усі його кредитори одночасно пред'явили йому свої боргові ви­моги та ще й в грошовій формі.

Розрахунок оцінки платоспроможності підприємства шляхом порівняння його активів і фінансових ресурсів (пасивів) наведемо в табл. 7.З.1.


Дослідження співвідношень активів і зобов'язань (табл. 7.3.1) свідчить про те, що підприємство не виконує нормативні умови платоспроможності. При цьому недостаток платіжних засобів по одній групі компенсується їх надлишком по іншій групі лише ва­ртісною величиною. Однак менш ліквідні платіжні засоби не мо­жуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних платіжних засобів (Аі, Аг) з найбільш терміновими платіжними зобов'язаннями (Зі, Зг) дає змогу оцінити поточну платоспроможність. Порівняння платіж­них засобів, що мають повільну ліквідність (А3) з довгостроко­вими зобов'язаннями, відображає перспективну платоспромож­ність.

Поряд з абсолютними показниками для оцінювання плато­спроможності розраховують відносні показники.

Однак, аналіз рівня платоспроможності підприємств за такою кількістю показників і одночасним їх порівнянням з відповідни­ми нормативними величинами дещо ускладнює прийняття ефек­тивних управлінських рішень, а в окремих випадках може внести певну плутанину. Для вирішення цієї проблеми необхідно додат­ково розраховувати інтегральний показник платоспроможності.

Інтегральний показник платоспроможності формується як су­марний (синтетичний) рівень відносних величин, одержаних від порівняння фактичних значень абсолютної, проміжної і загальної платоспроможності з їх еталонними рівнями. В економічній літе­ратурі і в нормативних документах для цих показників визначені


Як видно з табл. 7.3.2, на кінець поточного періоду показник загальної платоспроможності погіршився і не відповідає норма­тивному значенню, тобто підприємство не має можливості опла­тити поточні зобов'язання. На кожну гривню поточних зо­бов'язань підприємства припадає лише 76 коп. платіжних засобів.

Значення показника проміжної платоспроможності зменши­лось за поточний період на 24 коп. (0,90 - 0,66) і свідчить, що на кінець періоду підприємство мало можливість сплачувати свої борги за рахунок наявних грошових коштів і очікуваних надходжень від дебіторської заборгованості в межах діючого нормативу.

Абсолютна платоспроможність, як на початок (1 коп.), так і на кінець (2 коп.) поточного періоду є меншою, ніж нормативне значення. На кінець періоду підприємство за рахунок наявних грошових коштів спроможне погасити лише 2 % платіжних зо­бов'язань. Водночас, можна говорити про позитивну тенденцію до збільшення величини цього показника.


В цілому, негативні зміни в показниках платоспроможності підтверджуються погіршенням величини інтегрального показни­ка на 0,7 пункта.

Зміна величини показників платоспроможності може статися під впливом двох факторів: збільшення (зниження) платіжних за­собів і зростання (зменшення) поточних зобов'язань. Для з'ясу­вання причин зміни величини показників необхідно проаналізу­вати склад платіжних засобів і платіжних зобов'язань, порівню­ючи їх в динаміці. Результати розрахунків подано в табл. 7.З.З.

Таблиця 7.3.3


 


З табл. 7.3.3 видно, що загальна платоспроможність на кінець поточного періоду (0,76) в порівнянні з початком періоду (1,03) зменшилась на 27 коп.

Для оцінки впливу окремих складових платіжних засобів і зо­бов'язань на зміну показника визначимо, яка платоспроможність підприємства була б за умови, якби не відбулося зміни платіжних зобов'язань: (16700,8: 10895,5), тобто 1,53 грн. Порівняння цієї величини з платоспроможністю на останній день періоду дасть нам різницю, зумовлену впливом тільки одного з факторів — платіжних засобів: 1,53 - 1,03 = +0,50. Збільшення платіжних за-


собів на 5440,7 тис. грн поліпшило платоспроможність підприєм­ства на 0,50.

Якщо платоспроможність підприємства на останній день по­точного періоду порівняти з платоспроможністю за умови, що не відбулося зміни суми платіжних засобів, то різниця покаже вплив на платоспроможність зміни (збільшення) платіжних зобов'язань: 0,76- 1,03 = -0,77. Збільшення платіжних зобов'язань підприєм­ства на 11126,4 тис. грн погіршило його платоспроможність на 0,77. Загальна сума впливу двох факторів (зміна платіжних засо­бів і зобов'язань) погіршила платоспроможність підприємства на 0,27 (+0,50 - 0,77). Отже, на кінець поточного періоду підприємс­тво значно погіршило платоспроможність, тому що його платіжні засоби збільшились лише на 5440,7 тис. грн, а платіжні зо­бов'язання — на 11126,4 тис. грн, тобто більше в 2,05 раза.

Потім способом пропорційного поділу цих змін можна роз­класти їх за окремими елементами платіжних засобів і зо­бов'язань. Збільшення платіжних засобів на 1 тис. грн збільшує платоспроможність підприємства на 0,0092 коп. (50: 5440,7), а відповідно збільшення платіжних засобів зменшує платоспромо­жність на 0,0069 коп. (- 77: 11126,4).

Отже, якщо абсолютноліквідні активи на останній день пото­чного періоду підприємство збільшило на 252,2 тис. грн, то пла­тоспроможність підприємства збільшилась на 2,31 коп. (252,2 х х 0,0092), і відповідно збільшення швидколіквідних активів на 4557,2 тис. грн збільшило платоспроможність на 41,9 коп. (4557,2 • 0,0092), а збільшення повільноліквідних активів на 631,3 тис. грн збільшило платоспроможність на 5,88 коп. (631,3 * х 0,0092).

Водночас, збільшення короткострокових кредитів на 816,8 тис. грн зменшило платоспроможність підприємства на 5,7 коп. (816,8 ■ 0,0069), а відповідно збільшення кредиторської заборгованості на 8476,6 тис. грн зменшило платоспроможність на 58,6 коп. (8476,6 ■ 0,0069), а збільшення поточних зобов'язань на 1833,0 тис. грн зменшило платоспроможність підприємства на 12,7 коп. (1833,0 0,0069).

Крім загальної платоспроможності підприємства за поточни­ми зобов'язаннями (Зі) можна визначити загальний показник платоспроможності (Пз) щодо всіх зовнішніх зобов'язань (Зі, 32, Зз).


21*



дні; ЗПі — сума і-го виду поточних зобов'язань; ПП — сума пла­тіжних зобов'язань, що можуть щоденно формуватись відносно підприємства.

Дані для визначення терміну і щоденної суми погашення пла­тіжних зобов'язань наведені в таблиці 7.3.4.

Таблиця 7.3.4

Середній термін до погашення поточної заборгованості (Тз) становить 59,0 днів, а щоденна потреба в грошових коштах (ПП) — 373,3 тис. грн (22021,9: 59,0).

Співвідношення показників (табл. 7.2.2 і 7.3.4) щодо трансфо­рмації платіжних засобів і погашення поточних зобов 'язань (Тп:: Тз і ГЗ: ПП) дозволяє оцінювати платоспроможність підприєм­ства в майбутньому. Для підприємства ці показники становлять відповідно 0,676 (39,9: 59,0), норматив < 1і 1,295 (483,6: 373,3), норматив > 1, що свідчить про забезпечення стійкої перспектив­ної платоспроможності.

Разом з тим, слід мати на увазі, що показники платоспромо­жності за балансом відбивають моментний стан підприємства. Це пов'язано з тим, що не враховуються величина джерел над­ходження і витрачання грошових коштів у короткостроковій пе­рспективі, а, отже, не має змоги визначити спроможність під­приємства стабільно забезпечувати перевищення платіжних засобів над зобов'язаннями. Для визначення поточної плато­спроможності необхідно порівнювати платіжні засоби з платіж­ними зобов'язаннями за складеним платіжним календарем (табл. 7.3.5).



 


Еталонною величиною показника може бути коефіцієнт на рі­вні одиниці або трохи більше. За даними табл. 7.3.5 він стано­вить: за період з 1 по 5 листопада (225: 105) - 2,14; 5—10 листо­пада (505: 511)- 0,99; 10—15 листопада (398: 357)- 1,11; 15— 30 листопада (405: 302)- 1,34, а в цілому за листопад (225 -+ 505 - 120 + 404 + 411 - 47): (105 + 511 357 + 302) = 1,08.

Платіжний календар забезпечує щоденний контроль за надхо­дженнями і витратами коштів, дозволяє оптимізувати позитивні та негативні грошові потоки, визначити пріоритетність платежів за рівнем їхнього впливу на фінансові результати.


РОЗДІЛ 8

 






Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 1373. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Алгоритм выполнения манипуляции Приемы наружного акушерского исследования. Приемы Леопольда – Левицкого. Цель...

ИГРЫ НА ТАКТИЛЬНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ Методические рекомендации по проведению игр на тактильное взаимодействие...

Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия