5 страница

В окремих вішалках у накан про прийняття працівники на роботу можуть бути передбачені додаткові умови, а саме: випро­бування і мстою іісрсвірки відповідності працівника дорученій роботі, строїш трудового договору; тривалість робочого часу, якшо трудовий договір укладено на неповний робочий день або тиждень; оплата витрат у ів'ику і переїздом працівника на роботу в іншу місцевість; звільнення працівника від направлення у відрядження при рої'їзному характері роботи тощо. Перед підписом побиться посилання на підстави виданій наказу.

1 наказом після його підписання керівником підприємства, установи, організації ознайомлюють працівника, ремізять відповід­ний шіис у його трудовій книжні, заповнюють особову картку, вносять відомості про працівника до штатно-посадової книги (алфавітної книги).

О/і.-шішцшш та пратті аспекти Прийняття працівників на роботу здійснюється в порядку, який ви шдчається правилами внутрішнього трудового розпорядку або статутом (положенням) підприємства, установи, оріатзачії неза­лежно від форми власності

Влаштовуючись на роботу, грошляиин зобов'язаний пред'я­вити

• трудову книжку, оформлену в усгпііовлсному порядку, або довідку про останнє місце роботи (видасться за міснеч про­живання). Військовослужбовці, івільнені в запас, пред'яв­ляють військовий квиток;

• паспорт або свідоцтво про народженні (ггрсд'ївляють не­повнолітні);

• документ про освіту (якшо робота вимагає спеціальної освіти або спеціальної підготовки);

в інші документи (характеристику, довідку про стан здоров'я, декларацію про точили тощо), якшо іх подання передбачено іаконолавствоч, статутом або положенням про підпри­ємство, установу, організацію. На основі угоди між працівником і власником пілігримства, установи, організації або уповноваженим ним органом укладаться трудовий договір, як правило, у письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов'язковим під час укладен­ня трудового договору про роботу в районах і особливими природ­ними географічними й гсологічннчн умовами та умовами підвище­ного ризику для їлоров 'в; під час укладення коїпратсту; у випадках, коли працівник нападом на укладенні трудового договору в пись­мовій формі; під час укладення трудового договору з неповноліт­нім; в Інших випадках, передбачених законодавством України.

Зміст та умови трудового договору визначаються власником підприємства, установи, організації або у пивно важеним ним оріа-ном і погоджуються і особою, яка влаштовується на роботу.

Особливою формою трудового дсядзвору є контракт (фера йоі о застосування визначається іакоиолавстіки* України, а також поста­новою Кабінету Міністрів України віл 19.03.1993 р. лв 170 «Про впорядкування «астосування контрактної форми трудового дого­вору» Пооядок укладання кинтгхйктів рсіулюгться Положенням, затвердженим зазначеною постановою.

Прийняття працівників на роботу за сумісництвом регулюється Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників дер­жавних підприємств, установ, організацій, нгпкрджсним спільним наказом Мінпраці. Мін'юсту, Мінфіну віл 28.06.1993 р. № 43 від­повідно ло постанови Кабінету МінкстрІв України від 03.04.1993 р. ⁴ 245 «Про роботу за сумкгниитвом працівників державних піч-прнгметв. установ і організацій»

Підготовка іа оформлення накатів (роїпоря.тжень) про переведення (переміщених)

Накази про переведення і перемішенії* і працівників на іншу роботу (посаду) на тому самому підприємстві, в установі, організа­ції готуються й оформлюються на підставі розпорядження власни­ка (уповноваженого ним органу) або заяви працівника.

У розпорядчій частині наказу, крім прізвища, імені та по бать­кові працівника, його попередньої посади (роботи), повинні бути та знач сні:

1) посада (спеціальність, кваліфікація);

2) струїлгурний підрозділ (місце роботи), до якого він пере-
водиться;

3) дата і строк переведення (постійно чн тимчасово);

4) причини переведення (на іншу посаду, роботу; у «'віку з виробничою потребою: за станом ідоров'я; вагітністю або немож­ливістю виконувати попередню роботу жінкою, яка маг дитину віком ло трмзх років: дія заміни відсутнього працівника);

5) умови оплати пращ, пільги і компенсації, передбачені чин­ним иисоно:иіксттюм:

6) підстави нидіння наказу.

Організаційні та пралолі аспекти

У тому випадку, коли Ініціатором переведення працівника на
іншу роботу с власник або уповноважений ним оріин. у накаїі
■.... -.кі -її- ■.. і¹ гч 111 гься моїнваиія переведення (конешгуюча час-
тина), а працівник, ознайомившись і наказом, повинен, крім піл*
пису, зазначити «т переведенням згодний».

І Ісрсд..їм. як видати наш про переведення, власник або упов­новажений ним орган кюов'яишнй докладно ознайомити праиїв-ннка і умовами ного прані на гій посаді <роботі), куди передба­чаються його перевести.

Працівник, який переводиться до іншого структурного підроз­ділу, звітуг там. де працював, про повернення інструменту, енсц-озяїу ющо, шиються з табельного облиту, проходить, у разі потреби, медичний огляд, повторний інструктаж з техніки безпеки.

Після видання накату про перевезення працівника на іншу по­саду або роботу (постійно), до Його особової картки, грудовоі книжки, в також до інших облікових документів заносяться відпо-вілнІ записи.

Переведення на іншу робту на тому самому пІдпрнгчстві, в установі, оргшіізаші. а також переведення в іншу міснсвкіь, хоча б рахіч і підприємством, установою, органі шин ю, допускагться тільки за згодою працівника, ьі винятком випадків, юзи працівник переводиться тимчасово на іншу роботу в разі виробничої потреби, вявжШ відсутнього працівника (ст. 32 КЗпП України)

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребуг ігоди працівника переміщення його на гиму самому лідпригметві, в уста­нові, оріаніздції на інше гкюочс місце, в інший струтггурний иІд-роиїт у тій самій місисаості, доручення працювати на іншому механі їм і або аі регаті у межах спешальиосгі, кваліфікації чи поса­ди, обумовленої трудовим договором, якщо ця робота не протипо­казана Йому за станом здоров'я, а також зміни істотних умов праці під час іфодовжсиня роботи за тією самою спеціальністю, ква-ліфікоцию чи посадою (ег. 32 КЗпП Уіораїни).

Про наступну зміну істотних умов праці — систем І розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення неповного робо­чого часу, суміше ник професій, іншу розрядів і найменування посад — працівник повинен бути повідомлений не ппніше ніж та два місяці.

ГЦд готов ка та оформлене* наказів про звільнення

Накази про розірвання трудових договорів (звільнення з робо­ти) готуються за розпорядженням керівника тдприсмства, уста­нови, організації на підставі заяв працівників, подання керівників відтювідних структурних підрозділів, третьої особи, яка не с сторо­ною трудового договору (суд, ітрофслііковий або інший уповнова­жений" на представництво трудовим колективом орган, військко­мат).

Підготовка й видання наказу (розпорядження) про розірвання ітр)дового договору (звільнення з роботи) правомірне тільки тоді, воли:

• Є підстави, викладені в законі;

• долержано певного порядку звільнення працівника за кон­кретною підставо».

Накази про розірвання трудового договору (звільнення з робо­ти) складаються, як правило, з двох частин: констатуїочої (зазна­чаються коротко мотиви та причини припинення трудового дого­вору) та розпорядчої (зазначаються: 1) прізвище, ім'я,^по батькові працівника; 2) посада; 3) структурний підрозділ (місце роботи); 4) дата і причина (підстава) розірвання трудового договору (звіль­нення з роботі»); 5) відповідна стаття Кодексу законів про працю України, лінії акти законодавства; б) пільги та компенсації, перед­бачені чинним законодавством; 7) підстава видання наказу).

Класи нк або уповноважений ним орган зобов'язаний у день, звільненая видати працівникові належно оформлену трудову книжку, розрахуватися з ним. видати копію наказу про звільнення з роботи (у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу). Якшо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми слід ви плато пі не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про роз­рахунок (ст. 47, 116 КЗпП Уаттаїнн).

Якщо затримано видачу трудової кнкжкн з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові сплачується середній заробіток за весь час висушеного прогулу (Інструкція про порядок ведення трудових книжок на пиглтяясмствах, а установах, орга­нізація*, п. 4.1).

Підготовка та оформлення наказів про надання від пусток

Наказ видасться на підставі татвердженого ірафіва відпусток або заяви пратвника.

У нвжаїі спід зазначити: і) прізвище, ім'я, по батькові праців­ника; 2) посаду (місце роботи) іграшвннка; 3) вид; 4) дату початку і строк відпустки; 5) період, за який надасться щорічна відпустка.

Після підписання наказу про надання відпустки в особову карт­ку працівника й журнал обліку відпусток заносять відповідні за­писи.

Органііаціипі та правові аспекти Відповідно до чинного законодавства відпустка за перший рік роботи надається працівникам після закінчення одинадцяти міся­ців безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації. До закінчення зазначеного строку відпустка може надаватися, пра­цівникам, переведеним на роботу з одного підпригметва. установи, організації на інше, жінкам, які виявили бажання приєднати що­річну відпустку до відпустки у зв'язку з вагітністю і ролами; пра­цівникам молодше яісімнадіїятн років; працівником, які навча­ються у вищих І середніх спеціальних навчальних закладах на ве­чірній і заочній формах навчання; в інших випадках, перелбачсинх чинним законодавством (ст. 79. 180, 195, 212 КЗпП України).

Допускається, за іірохашіям працівника, поділ відпустки на частини за умови, щоб основна її частина була не менше шести днів для дорослих і дванадцяти — для осіб молодших вісімналііяти років (ст. 79 КЗпП України), а також перенесення у виняткових випадках, за згодою працівника та за погодженням з профспіл­ковим оріаном. відпустки на наступний робочий рік (ст. 80 КЗпП України)'.

Працівникові може бути надана короткочасна відпустка без збереження заробітної іьтатн, як правило, до двох тижнів іа сімей­ними обставинами га і інших поважних причин. У необхідних випадках за згодою сторін їм відпустка може бути відпрацьована у наступний період, виходячи з умов і можливостей виробництва (ст. 84 КЗпП України).

Накази (розпорядження) про надання інших відпусток (від­пустки у зв'язку з навчанням, учасникам ліквідації наслідків аялрГї на Чорнобильській АЕС та Ін., передбачені чинним законодав­ством) оформляються на підставі чаяв працівників та документів, що підтверджують право на відпустку та заточеними чогнвамн.

Щорічна відпустка ■ сялтаярит шия моя* ндшиитка • тими юши 7. чі иютвм Л іллишнхюі частими Якщо івжя відпуст» ііадьпгтьса ня •мстили. Пі не с «ратними З. то невнирристали чатам відпустки пвлдггьса і дня •мата. аь> є наступним ч днем іл міченні попередиш» витормтшт Ії чистими.

Підготовка та оформлення наказів
■„ про заохочення І стягнення

' Накази (розпорядження) про заохочення І стягнення праці» нн-ків оформляються і видаються на підстав) пропозицій, подання ке­рівників відповідних структурних підрозділів, інших посадових осіб. Питання погоджу ються я установленому порядку з профспіл­ковим органом.

Заохочення ^

До арадівниив підприємств, установ, організацій можуть за­стосовуватися будь-які заохочення, шо містяться в затвердження трудовим колективом правилах внутрішнього трудового розпоряд­ку (ст. n3 КЗпП України).

Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в уро­чистій обстановці і заносяться до трупових кнтркок лрацівішків відповідно до правил їх ведення (ст. 144 КЗпП Уіфаінн).

Стягнення

Стягнення за порушення трудової днециплінн, передбачені за­конодавством про гпзаіоо: догана, звільнення

Законодавством, статутами і □оложеннями про дисципліну мо­жуть бути передбачені для окремих категорій працівників Л інші днециплшарні стягнення (ст. 14? КЗпП України).

За кожне порушення трудової дисципліни накладається пише одно дисциплінарне стягнення.

Стягнення оголошується в наказі й повідомляється прашвни-
нові під розігінжу (ст. 149 КЗпП України).. „

Зразок наказу. ^ ^!:^ '

.<*-. ХАРКІВСЬКИЙ ПЕДАГОтнИЙ ШСТНТУТ^ і ї.г.

' "" НАКАЗ *

1Ш.95/&209

Щодо особового складу.. ^.

ПРИЗНАЧИТИ.

/. Григоренко Наталю Юхимівну на посаду асистента на* федри органічної хімії з і липня 1995 р., встановити посадовий оклад 120 гривень

Підстава: заява Н. Ю. Григоренко з візами завідувача кафедри органічної хімії І декана природничо-географічного фазсуаьтету.

■м

Роїліл II

ЗВІЛЬНИТИ

2. Коааіьчук О ієну Васшіпну. лаборанта каїреОри історії
України, з ношо,, і І липня /995 р. у м 'язку з вихінкіи на пенсію.

І/ідстава: заява О. В. Ковачьчук

НАДАТИ

3. Олефіренку Ігореві Микачайотічу. доценту кафедри психо-
логії, чергову' шдпустку з / 07.1995 р по 28.07,1995 р на 24 робочі
дні, ні перю*) роботи

Підстава графік підпух ток і юяви І М Оіефіренка.

Ректор Ф М Васиїьев

 

§ 12. Вживання апострофа

Аііосіриф іч^Ьоірама нсбуквсна Цс графічний ши. який не

пошани іеука Ним передають на письмі роздільну вимову губних ■триголосних '■/'!"' прізвищах та іменах).

І Апостроф ставиться перед *.«•.<,(

1. Після тгеср. що позначав»•». губні тверді приголосні муки,
якщо перед ними немає приголосного і арій я>). який належав би до
кореня: кчом'тин. сім V «яла. п'ятниця, зв'шніти вербш,
тлнчр'юпей

2. Після р у кнни складу довір 'я. сузір я, матір 'ю. пір їно

V 11 ісля префіксів, піо ія»інчуипься буквою на потнячення при­голосного звука: без'ядерний, об'єднаний, з'єднати, під"їжОжа-ти. рої 'шгнити.

4. Після я у словах Лук 'ян. Лук'мнівка. Лук нненко, Лук'ннчук.

5. V склаштх словах, перша частина псих закінчується на при-
голосний двох 'ярусний, чотирьох ярусний, дит'ясла.

II. Апостроф не ставиться*

1. Після 6. н. в, м, ф. шо позначають тверді іубні івуки. якщо перед ними стоїіь Інша, крім р, літера на позначення юпсиевого приголосного щука: (аявваСававі святковий, тнмяний, морквяний, меїтяний (але черв'як, веро я)

2. після букви р. що позночвє м'який ІІріНОіосшіи на ночдгку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, йурмк.

§ 13. Розділові знаки при однорідних членах речення

 

однорідними НаїИЯЛЮТЬСЯ ЧЛЄНН рСЧСННЯ. ТОТОЖНІ ТЯ СЮОО

ссмаїггияо-сиїггаксичною фуюлпоо воїж пояснюкт* один і той самий член речення і виконують однаюиіу синтаксичну функцію: 1а допомогою діювих паперів вхташтлюються офіційні служ­бові, оі лові, партнерські контакти між закладами, установами, державами (І посібника). Ииня шириться, росте, рохіиввіться на вечірніх просторах (Довж); Глибока, тиха, нерозважлива туга вникас в серце, камеї і. и, і'.' І І/ ща тя - Вітчиїни п/нн-тори. отніиті і іинцем, і хмелем, и зернам (Стсльм.).

Однорідними можуть бути як головні, так і друїорялні члени речення: Ліси и садки укріпись ц«ітач мшашни.м (Заб); Іазо-штишсь, засиніїи, заграли в семибарвній грі гранітних сходів шнхрі стиль (Баж), Сні.-} крива* земно, езтріхи, дерева (Гот); Гзри яінтанис засвітишся легким ажурним золотом (Гонч). Розцві­тай жг, слово і в родині, і у шкаїі, й на завінУІ, і у полі... (Тич.).

Однорідні члени речення пов'язуються між собою або ІІЛЬКИ ішоиліі(Ю. або інтонаиню і сікхіучниками су рядності /.мене в сім Т великій, сій і мольній, новій, не заб\дьте нам вчути не ним тихим елзюом. На розпутті кобзар сидять та на мюн гра/ (Шсач.).

При однорідних членах реченій можуть бути узаттільїіювальїи нова, які виступають тим самим членом речення, що Гі однорідні члени. Рать узагальнювдльннх слів найчастіше виконують займем никн всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрик. вемнЗи, завжди,

нІОс. Усі функціонаїнні стиіі: художній, науковий. п\б,нцш знач­ний. с*рщшно-Осіовий. роїчовний — иалнпь харчктерні ознаки, систему мовних засобів і сти.йстичних норм (З посібника). Уза­гальнення і стилістичним прийомом унираінсннн імісту.

Однорідні Й неоднорідні ошяченнн

Однорідні означеній відрізняються від неоднорідних за такими ознаками:

і. Семантика. Однорідними г означеній, які характеризують предмети та однією ознакою (кольором, роїміром іощо). а неодно-рідннмн — оіяачения. шо хараігтетжтують предмети з різних боків: Маяіи над нами жовті, гаїубі червоні, самі метелики (3 жу рн). ВіОчупа, щирість сонця голубий прозорий денк (Фом).

Розділ 11

2. Спосіб 2* 'язку означень і означуваним сипом. Якщо кожне означення безпосередньо пояснює означуване слово, то означення однорідні: якщо одне з означень безпосередньо залежить від озна­чуваного слова й утворюс з ним просте слсФОсподучення, а друге залежить в ід усього цього словосполучення, то означення неодно­рідні: Купили зручний, широкий стіл — сонорідні озвачеюи; Купили зручний письмовий стіл — неоднсрідзгі означення.

3. Можливість вставити сполучник і. Між неоднорідними означеннями Його оетинти не моясня-

4. Стилістична роль означень. СЬнмездня-епггети завжди од­норідні: Збирають світлі, золоті меди веселокрші і прозорі бджоли (Рил.).

5. Позиція щодо означуваного слова. Якщо означення стоять Після означуваного слова, вони однорідні: Ліс стояв тихий, спо­кійний, зажурений (Збан.).

6. Уточнення попереднього означення наступним. Означен­ня вважають однорідними, якщо друге й наступне означення коїгсретігзуїоть, уточнюють гюлередис: Високо серед неба стояв ясний, лискучий, повний місяць (Н.-Лев.).

яг * "

Однорідні члени реченая, ч^а**лт-»

не ічдпяііі сполучніїкамв

Між сдаорідними членами речення, не з'єднаними стюлучнм-камн, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, як рідко ми в зкитті зливасмось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачи­ти, мислити, відкривати, дивуватися (Сук.).

Кома не ставиться:

1. Якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію і її мету: Піди купи хліба

2. Якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Ол.)..₍ >■.*'••

Однорідні члена речення, з'єднані одввнчнвмв сполучниками

Кома ставиться завжди перед Прстистзянпмн спо.тучнихамн: У світі є не тільки добро, ай зло (Сук.); Тече вода а сине море, та не витікає (Шевч).

Кома не ставиться перед єднальними й розділовими спо-шучниісіми, вжитими один раз: Коли між батьком і між сином стоїть невидима стіна, на очі тоскна і полинно сльоза накочує сумна (Кризи.); Він мав років десять чи дванадцять. ^

Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками

Кома стани іься:

І. Між однорідними членами речення, з'слнаними іюяторюва-ннмн сполучниками В промінні місячнім, якпморі, втонули пиши, і луги, і темні Праліси, і гори; Вегмежча тиша навкруги — ні голосу, нішуму На все натяп сніги якусь глибоку ду'му'{3 п О.Олеся).

2 Між усіма однорідними членами речення, якшо частина < них і'гднана інтонаційно, а частина --за допомогою повторю­ваних с получииків В піоземній глибині в морях, і під водою, і па вершинах гір. і в хащах лісових, уранці, вніч. удень, вечірньою порою, і в селах, і в мігмах івучить мст твій сміх (Сос).

3. Мі* кожною парою однорідній членів печення, якшо вони з*і липні сполучниками попарно: Народність і патріотизм гума-ним і ппакдіїооЬстео краса і велич поезії Шевченка глибоко увшиї ш в наше сьогоднішнє життя (3 журналу).

Кома не ставиться.

1 Перед першим повторюваним сіюлучннком, якшо з нього почититься перелік: Мін щастя — Вітчизни щчнтори. оповиті і соннем і хмелем, й іернам (Стсльм.).

2 Якщо повторюваний сполучник і з'сдиуг різні однорідні чле­ни речення' Курінь пах іемлею і махам і видашачся підземельникові горою, що тикає десь високо в тумані (Тют).

3. Якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваніїмн спо­лучниками і становлять тісну смислову сдиісгь; ні тенісе, ні туди ні сюди, ні риба ні м 'ясо. ні світ ні зоря, ні кінця N1 краю, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий; Попідтинню сіромаха І днює й ночує її.¹'

Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучннкачш

При однорідних членах речення. з\ знаних парними сполуч-. никачн типу нк. так. не ті інки., а й. хоч аче {та), не стічьки... І скічьки, не так..нк. кома ставиться лише перед другою частиною: І Людина мас бути не тіїьки здоровою, а й гарною (Суя).

Тире і крапка з комою чЬж і» інорі іннчв членами речення

Гире між однорідними -попами реченім ставиться: 4 ^ і.., -..,

1. Якщо одіюрІдні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко ппотиставлязоться: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий — на віки (Ол.).

2. Якщо.■ імііпін однорідний член речення (присудок) вира­жає швидку зміну дій, уточненій, настілок, причину дії, пояснен­ня: Ішцнів Київ, оновилася й Софія — одягла тиьки нову одежу, яка відповідала сиакач та уподобанням нового часу (Шевчук).

Крапка з комою між однорідними членами речення ставиться тоді, коли однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі вже є розділові знахи: Віє вітер з поля на даіину. над водою гне з вербою червону казину: на калині одиноке гніздечко гойдає (Шсвч.).

Розділові іняки при уіягальнювильннх словак

Двокрапка ставиться:

1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: Я і тобою навпії віє життя пініізю: хім5 ї сіль, і крап­лину іцастя (Мал.).

2. Перед однорідними членами речення, коли узагальнюваль-ного слова немає, а слово, яке характеризують однорідні членн. має на собі логічний наголос: Чарівний світ пливе передІ мною: сині води, бій піски, хати на високих берегах (Довж.).

3. Після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після уза-гальнювального слова: Вчшпелі-иизвесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кіно­проектор (3 підручника).

Тире ставиться:

1. Перед узагальнювальннм словом, шо стоїть після однорідних
членів речення: Луки, гари, пишні сади все зелене й принтикле
(Гонч.).

І Ісрсд гире може стояти також кома, якщо вона зумовлена в кон­тексті іншим правилом: Перериває його перепелячий крик, зірвав* шисьугору; застуи/ас докучливе сюрчання трав'яних коників, що як не розірвуться. — і все те злипніться докупи уякийсь чудний гомін, вривається в душу... (Мири.).

2. Після однорідних членів речення, які стоять після узагадь-
нювального слова і не закінчують речення, в перед ними ставиться
двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева — сповнене такої
тій. що й сам мимоволі стаєш сильніший (3 газ.).

Докуие иткніи щодр особового складу 99

Гноді замість дгюкралиі після узагальнювального слова може стояти тире У таких випадках однорідні члени речення мають характер побіжного зауваження, пояснення: / яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час — уранці, опівдні, увечері — зайти до магазину і вибрати на свій смак високу біту паляницю чи духлоший кбородинський», апетитний «український» або при­правлену ізюмом пухку здобу (3 ягурн.).

'•І

Вправа 40. Напишггь провал наказу по інституту, в якому ви навча-
єтеся, про прианачоння студентам Швв^снЮвсьно* сгипонлії та про
відрахування студенлв з інститугу. *

Вправи 41. Нагиитт» наказ за поданим нряхі фоомупором Визнач; та. ява* іюдаухмигг ая: а) призиячвиним; б) гиткедавнням; в) формою,.

Мшістерстзо освіти і науки України *

₍ Кам'яисиь-Подіиьемсиб державний педагогічний університет

НАКАЗ,,

І 27.10 2002 ж Кямааят-ОДяьсьіалІ Мі (34

•І ____

1. ПРІВНАЧИТИ:

1,1.

з 1-2. С

2. ПЕРЕВЕСТИ:

2.1. Г.

2.2.

* 3 ЗВіЛЬНГнТИ:

Й 3.1,

4. НАДАТИ: 4.1. 4.2.

Впрем 41. Прочитайте срошл, поозлпь Ік не групи за наямнастто чи вцкгутністю апострофе агослроф післа букв, шо гизана'явкпь губні при-голоом запаси, після р: гасли г. після прсфіжса. немвс опостоофе після буя», шо позмамавль губні звуки, немає алострофв гюлв р

С>б'(кп(яннй. рої'ятрсний, об'гіеттгвний. святковий, чаимгжй. тім'я, подвір'ї, тьмяний, роз'їзд- бур'ян, в'їзд, зав'азюз, в'юнкий, япряк, довір'я, ряд, дріб'язковий, яиммонон'язяннй. сап'янці, бакпий. ругняний. Лук ян, торф'інші, нев'янучий, рюкзак, з'їздити, об яниін. і."■'!■■>• і роз'сл-наїн, Л)к'вікшнч, і інякі.і,

Вправа 44. Первпишпт» слова, ставлячи де потрібно, апостроф: поясніть його вживання.

Полуманий, еозУглнання. здорова, святити, духчяіінй. ущр/я. надвечір'я, нев'янучий, дся/яносто, п'ятірка, бсіхчарі. позчяязгути, зор'яно. інгрсд'їоаілскіїнй. рутвяний, солом'яний. тЛтд, тьм «по. пв'ях.

ЗВ/ЯЯИРВИЙ, МОрКв'їНИЙ. Ні* і'шііз

витрем 46. Пвоепиинть речення де гребе. зояаС'ь ■репс* пеставтв апостроф

І. До ікзчаггку роботи і укіаденнм трудовим договором керівник
установи юбоп.язаний рої. ясииіи праиівшікові Його прак- Й обов..язки
та поінформумтпі піл ро шнеку про умови праиі. про небезпечні Й шкід-
ливі виробничі чинники пі можливі наслідки для ідоров..я і І ткібника).
2. Україно! Україно! Ти ромоігла солов..їно(^Пиі.) 3. П ягуПчс найменше
слово від мародерства брехні. р.лгтуймо р її мову, шин мн те гідні
н (/*яб) а. Н ьятіевіч надвечір. І внене піша, і ніби чуїн. «к росте трава
іДонч.) 5. Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воно сіпни, бринить.
Ьринигь. сипни наша мова, чарут. тішить і.їм..* 6. Духм..яітть
медуниця й рута, і ссіше міниться від млості (//мі) 7. Мотни яслякого
Кобзар я стада нашою ііашоизльіюю св.«тинезо іШншї 8. Колись
'V ■ «,.і. німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на шчший зріст,
мав..«кчи про свої ляиські права (Чаб \ 9. Ти зригхя мовн рідної. Тобі твоя
земля ролі ні перестане, зелена гілка в луп на вербі ви доторку твого
тиз..яне і/...чм 10. Найвища честь — до вір., я нвроду {Нар те)
II. Пай.яікЙіс,ишоб..гвіивиістьі прааинвісіь рсимісндяно песпрвае
ділової чсегі, і м успіхами чи помилками рекомендованих вами стоятиме
ваш авторитет, ваше добре їм.я {3 посібники). 12. Творчий іеній Т. Шев-
ченка вказав українській мові й майбутне. мови ксликою пости об.лдігала
всіх укрвІннІя (/.'«)). IV Над звичайно актуальні сьогодні думки О. О. По-
тебні про зв...... між культурою і мовою народу {І.'аі.).

емірати 46. Перепишіть речення, розставтн потрібні роадичзві знаки при однорідних членад речення і гюесмігь Ік

І. Ми дума»м про вас іі погожі.гггні ночі в мічх» ті раїолі і вечірній час і в свята гомінкі і я лиі робочі ми думаємо, правнуки, про вас | І..«і 2. Моя рука ніколи і нікому иі кривди ні біди не принесе! (//иа і) *. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біяеньку хмаринку про сіреньку пташку* жайворонка і про щасливі дитячі очі (Сух.) 4. Чи то жарт напівзабутий чи одна із небилиць — тільки чув і. нібя ЛклиЙ доннй-довгий був миінсь. Він у щалт кевиднмш мандрував собі щодня по дорозі по стсжті по замші чівмачня (Стан.). 5 Н ірода кт. і патріотиїн гуманізм і правд о-лзобство краса і велнч зсезії Шевченка глнбс*со\віРиь*:н внзшесьс-толчіш-нс життя в культуру мистецтво та літературу {З.журнХ 6. Тес слово кім давало то розвагу то оораду {Укр.\ 7. Як не любить той край, що дав тобі І силу і гострий зір очей і розум молодий і далі, що тобі красу едкрнлн ї моря голубий розгойданий прибій (Соє.). 8. Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром {Н.'Лев.у 9 Луьлш слухаа І мріяв І складав ту незнану синьозору пісню {Доня.). 10. Усе в дитячій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і пні гав ■ ііені новинки захоплює матим ького читача (?«&), II. Мово рідна! Тн ж-— ак море—бенюаечна могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лекси­конів, а їм немає пн ця-краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисачогніл і зойк матерів у годину лиху і переможіїУіі гук зюдрів тїю'іХ у днину погідну і пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародже­ного; в тобі, мово, ііеосякаа душа народу' — його ширісгь і безсмертя його {Плач).

апраиа 47. Складіть речення з поданими словами. Залам'втайто їм зна**оинн.

Піднииатн —- відмічати, закінчити — завершити, ори сад чувати — прмурочуваїи.

Довідка. Діесаова відзначати і помічати; мають спілим значення «ввертати увігу на щось». В офіційних документах вживається дієслово відзначати. В усному мовленні вживається дієслово відмічати Дієслово занінчичи означає Кінець ріїнемвнітилх лій, видів роботи, діяльності, иівчання тощо: закінчити шкалу. Інститут. ДІЄСЛОВО завершити означає абсолютний мінені- справи й мас більш абстрактне значення: завершити напоння. Днслола присвячувати і приурочувати блатькі за значенням. Дієслово присвячувати керує безприйменниковим давальним відмінком: присвятити Дню Незалежності, а дІсслово приурочувати — родовим ■ШМІНЛ>И з прийменником до: приурочити до ювічею.