Приклади. Приклад 1. Знайти добуток матриці на число:
Приклад 1. Знайти добуток матриці на число: (1 3 0^ (-2 -6 0л А -2-1 2 4=2 -4 -8 12 -1 3) V-4 2 -6
-2 -3^ 4 1, 2І>"~ 1-1 3) = 12
4 0 -4/ \-1 4 1 Приклад 3. Знайти С= - 3А+4В, якщо А АЦей випадок неможливий - матриці А і В мають різні розміри. ►
Приклад 4. Комбінат хлібопродуктів закуповує у двох фермерських господарствах (№1 і №2) зерно пшениці 3, 4, 5 класів відповідно до плану закупі- вель, що наведений у таблиці 2.1. Знайти кількість зерна пшениці кожного класу, що закуплено комбінатом у фермерських господарствах за 3 місяці. Таблиця 2.1
^ Складемо матрицю закупівлі пшениці в липні: А /1000 2000 1000\ •• • • - • A = 2000 1000 500 /' кількість закупленої пшениці в серпні и у вересні незмінна, тому матрицю закупівлі в ці місяці можна виразити матрицею D /1500 2000 1000\ к - - B = \ 1800 1500 800 ' кількість зерна пшениці за кожним класом, що закуплено комбінатом у фермерських господарств за 3 місяці можна знаИти як A+2B. Розв'яжемо поставлену задачу з використанням програми Maxima. Спочатку потрібно ввести матриці A і B, а потім виконати необхідні операції. Для введення матриць необхідно після привласнення імені через двокрапку написати функцію matrix, аргументами якої є рядки матриці, розділені комами. Для матричних обчислень використовуються наступні символи: «*» - множення матриці на число, «.» - матричне множення, «+» - сума матриць, «-» - різниця матриць. (%il) A: matrix ([1000,2000,1000], [2000, 1000,500]); 1000 2000 1000 (%ol) 2000 1000 500 (%І2) В:matrix([1500,2000, 1000], [1800, 1500, 800]); 1500 2000 1000 (%о2) 1800 1500 800 (%ІЗ) А+ 2 * В; 4000 6000 3000 (%оз) 5600 4000 2100 Рис. 2.1. Фрагмент обчислень у Maxima Таким чином, комбінат хлібопродуктів за 3 місяці закупив: - пшениці 3 класу ф/г №1 - 4000 тн., ф/г №2 - 5600 тн. - пшениці 4 класу ф/г №1 - 6000 тн., ф/г №2 - 4000 тн. - пшениці 5 класу ф/г №1 - 3000 тн., ф/г №2 - 2100 тн. З останньої матриці випливає, що загальну кількість закупленого за 3 місяці зерна у фермерських господарств №1,2, склала: - пшениця 3 класу - 9600 тн. - пшениця 4 класу - 10000 тн. - пшениця 5 класу - 5100 тн. ►
Множення матриць. Операція множення матриць здійснюється за своєрідним законом. Добутком матриці А на матрицю В називається нова матриця С=АВ, елементи якої складаються за алгоритмом рис. 2.2: С у тобто за формулою: Єу _ а а • Ьіу + аі2 • Ь 2у+■■■+ап ■ Ьу ((=1 т; у_1 р) Ч Ьп Ьі2 Ьіз І _ (апЬп + аі2Ь2і апЬі2 + а^ апЬи + аі2Ь23 | ^Ь2і Ь22 Ь2з у ^а2]Ьц І а22^21 ^^2іЬі2 + 0^22Ь22 ^^2іЬіз + 0^22Ь23 у Таким чином, щоб одержати, наприклад, у матриці-добутку (тобто у матриці С) елемент, що розташований у 1-му рядку й 3-му стовпці є13, потрібно у 1-ій матриці взяти 1-ий рядок, у 2-ій - 3-ій стовпець, і потім елементи рядка помножити на відповідні елементи стовпця й отримані добутки скласти. Інші елементи матриці-добутку знаходять за допомогою аналогічного добутку рядків першої матриці й стовпців другої матриці. Розміри матриць-співмножників повинні бути погоджені. Перемножувати можна тільки ті матриці, у яких число стовпців першої матриці збігається із числом рядків другої матриці (тобто довжина рядка першої дорівнює висоті стовпця другої). У загальному випадку, якщо ми множимо матрицю А = (ау) розміру тхп на матрицю В = (Ьу) розміру пхр, то одержимо матрицю С розміру тхр, елементи якої обчислюються у такий спосіб: елемент єу отримаємо в результаті добутку елементів і-го рядка матриці А на відповідні елементи у-го стовпця ма Із цього правила випливає, що завжди можна перемножувати дві квадратні матриці одного порядку, у результаті одержимо квадратну матрицю того ж порядку. Зокрема, квадратну матрицю завжди можна помножити саму на себе, тобто піднести у квадрат. Операція множення матриць природним чином поширюється на випадок декількох множників. На підставі цього маємо: Ап = А-А---А V п Іншим важливим випадком є множення матриці-рядка на матрицю- стовпець, причому довжина першої повинна дорівнювати висоті другої матриці, у результаті одержимо матрицю першого порядку (тобто один елемент).
Дійсно, (а2 а3)
|