Цінності

Цінності — соціально схвалювані уявлення більшості людей про те, що таке добро, спра-ведливість, патріотизм, любов, дружба тощо. Вони виражають те, як повинен бути влаштований світ і якою має бути людина. Цінності не беруться під сумнів, служать еталоном й ідеалом для всіх людей. Якщо вірність є цінністю, то відступ від неї засуджується як зрада.

Цінності є переконаннями, що поділяються багатьма людьми стосовно мети, до якої по-трібно прагнути. Норми й цінності тісно взаємопов’язані. Відмінність між нормою й цінністю виражається так: норми — правила поведінки, цінності — абстрактні поняття про те, що таке добро і зло, правильне й неправильне, належне й неналежне. Цінності мають загальну основу з нормами й завжди перекладаються суспільством на мову приписів.

Припис — це заборона або дозвіл що-небудь робити, звернені до індивіда або групи
індивідів і виражені в будь-якій формі (усній або письмовій, формальній або неформальній).
Цінності — це те, що виправдовує й надає сенсу нормам. Життя людини - цінність, а охорона
життя — норма. Дитина-соціальна цінність, обов’язок батьків всіляко піклуватися про неї —
соціальна норма.

Одні норми очевидні на рівні здорового глузду, і їх ми виконуємо не замислюючись. Ін-ші вимагають від нас напруження і серйозного морального вибору. Поступатися літнім людям місцем або вітатися при зустрічі зі знайомими видається очевидним. Однак залишитися з хво-рою матір’ю або йти воювати за звільнення батьківщини — вибір між двома фундаментальними етичними цінностями.

До духовної сфери зрілої особистості-громадянина входять моральні, громадянські, сві-тоглядні, екологічні, естетичні, інтелектуальні, валеологічні цінності.

Моральні цінності втілюються в найрізноманітніших виявах активності та самоактивнос-ті людини, спрямованих на утвердження у міжлюдських стосунках гуманних начал: доброти, справедливості, толерантності, щирості, сумлінності, взаємоповаги, власної гідності, відпові-дальності, принциповості. Усвідомлення творчої, улюбленої праці, праці за покликанням як од-нієї з найважливіших моральних цінностей допомагає людині реалізувати себе, збагнути свої можливості, відчути свою потрібність людям, здатність власною працею дарувати щастя рід-ним, близьким і незнайомим людям, Батьківщині. Але праця, що не одухотворена моральним, гуманістичним сенсом, а використовується як засіб власного збагачення, породжує егоїзм, скнарість, цинізм, прагнення до наживи, намагання досягти успіху будь-якою ціною.

Уболівання за долю Батьківщини, прагнення збагнути як величні, героїчні етапи в істо-рії Батьківщини, так і причини трагічних занепадів, страждань народу, шана до видатних лю-дей, героїв нації, потреба віддавати всі свої сили, талант служінню співвітчизникам, почуття відповідальності за сучасне й майбутнє нації, держави — реальні вияви громадянських ціннос-тей. Важливе значення має також правова вихованість людини, що передбачає законослухня-ність, володіння правовою культурою, свідоме й відповідальне ставлення до прав та обов’язків громадян.

Чи не найважливіше значення в підсистемі громадянських цінностей має глибоке усві-домлення особистістю виняткової ролі в житті людей мови своєї нації, у якій на генетичному рівні втілюються творча сила народного духу, помисли народу, його сподівання, віра та воля. Водночас кожен громадянин повинен усвідомити об’єднувальну, державотворчу роль держав-ної мови, розуміти її значення для розвитку нації, бездоганно володіти нею, активно сприяти її функціонуванню в усіх сферах суспільного життя.

Світоглядні цінності належать до, так би мовити, трансцендентних орієнтацій людини.
Вони допомагають людині виходити за межі своєї земної буденності й оцінювати себе, свої
теперішні діяння, спосіб життя з позицій вічних цінностей. Навіщо я живу? Що залишу для
людей після себе? Чи не зникну я безслідно, коли закінчиться земне моє життя?

Віра в безсмертя людської душі може органічно поєднуватись у свідомості та самосві-домості особистості з її вірою в Бога. Таке поєднання за певних умов виховання, що базується на гуманістичних, моральних засадах, стає для людини невичерпним джерелом самоактивності. Воно допомагає збагнути сенс життя в його зв’язку з вічністю, актуалізувати потребу самовдос-коналення та творення себе задля осягнення найвищої, достойної гідності Людини мети — слу-жити людям, Вітчизні і знаходити в цьому справжнє людське щастя.

Екологічна вихованість є однією з найбільш вагомих і найбільш актуальних особистіших цінностей. Вона виражається у глибокому усвідомленні неоціненного значення навколишнього природного середовища у житті, у бережливому ставленні до природи, розвиненій, дійовій по-требі захищати її від нерозумних і небезпечних впливів.

Естетична вихованість, розвиненість естетичних смаків, уподобань, уміння відрізняти
справжню, благородну красу від дешевих імітацій, вульгарності — все це завжди розглядалось
як важливі характеристики людини, що свідчать про її інтелігентність, високу духовність.

На перший погляд може здатися, що інтелектуальні цінності не мають відношення до
духовності. Проте такі інтелектуальні характеристики, як здатність мислити критично й само-критично, спроможність плекати власні об’єктивні оцінки, погляди на різні життєві явища, на саму людину, сенс життя як запоруку здатності до самостійного вибору, забезпечують нашу готовність протистояти експансивному нав’язуванню їй ззовні готових, часто сумнівного ґа-тунку еталонів, орієнтацій.

Валеологічні цінності виявляються в серйозному, відповідальному ставленні до свого
фізичного та психічного здоров’я. Людина може зреалізувати свої майже безмежні можливос-ті, якщо з ранніх літ привчає себе до здорового способу життя, надає належного значення фі-зичній культурі та спорту, зрештою, усвідомлює, що турбота про здоров’я — це не тільки її особиста справа, а й вияв відповідальності перед суспільством, державою.

Вагомість охарактеризованих груп цінностей зростає в міру посилення їх взаємозв’язку
в єдиній системі духовності, яка й визначає сутність особистості взагалі та її громадянську
сутність зокрема. (З підручника)

 

1. До якого стилю мовлення належить текст? Свою відповідь обгрунтуйте.

Відповідь:

2. Продовжіть третій абзац, навівши приклад, який ілюструватиме відмінність між
цінністю і нормою.

Відповідь:

3. Спираючись на зміст тексту, сформулюйте речення про роль цінностей у житті
людини і запишіть його.

Відповідь:

 

Завдання 2. Відредагуйте й запишіть речення.

1. Завдяки хворобі він відстав від інших.

2. Переверніть сторінку книжки.

3. Він діяв, згідно розпорядження.

4. Приймати участь у науково-практичній конференції. 1. Читає багато преси.

 

Завдання 3. Напишіть твір-роздум (есе), поміркувавши над прислів’ям: «Хочеш поваги – не починай з образи». Оберіть самостійно тип і стиль мовлення. Орієнтовний обсяг роботи — 1 – 1,5 сторінки.

 

ВАРІАНТ № 11

Завдання 1. Прочитайте текст і виконайте завдання 1—3 до нього.