Архітектура. Основні культові споруди – мечеті та медресе – подібні за плануванням. В центрі композиції зазвичай великий прямокутний двір, навколо якого – галереї на аркадах. Всі святилища орієнтовані на Мекку; цей напрямок фіксується міхрабом – невеликою вівтарною нішею в центрі стіни, зверненої до Мекки. Додаткові молитовні зали за бічними сторонами двору. Головний фасад всієї споруди з боку вулиці оформлювався найбільшим арковим порталом – айваном. Мечеть доповнювалась мінаретами: стрункими баштами, з верхівки яких муедзини скликали до молитви. Широко розповсюджені мавзолеї уявляли собою кубічні об’єми, що завершуються куполом. Дворовий тип композиції був типовим і для цивільних споруд.
До числа найзначніших мечетей дворового типу відноситься Мечеть Омейадів у Дамаску VIII століття, мечеті Ібн-Тулун ІХ століття та Аль-Асхар Х століття. Остання з них – найвеличніша. Величезний двір (92×92) м оточений стрільчастою аркадою. Широкі проходи між стовпами об’єднують зал перед міхрабом і обходом трьох інших сторін в єдине ціле. Мечеть вміщує тисячі віруючих. Ззовні споруда має вигляд суворої оборонної архітектури. Велику роль в загальному силуеті відіграє мінарет: його струнка вертикаль протистоїть горизонталі двору.
З Х століття після розпаду халіфату в архітектурі сильніше виявляються місцеві особливості, вона ускладнюється. Значним пам’ятником на території Єгипту є Мечеть султана Хасана XIV століття, що складається з усипальниці з гробницею Хасана, власне мечеті, медресе та келій і службових приміщень. Ззовні – це досить монолітний об’єм, над лаконічною архітектурною масою якого здіймається купол мавзолею та багатоярусні мінарети. Фасади членуються високими вузькими нішами, а в них - вікна. На північному фасаді – айван. Його пілони фланкують нішу із сталактитовим склепінням. Всередині споруди – квадратний двір; посеред кожної із стін – теж стрілчасті айвани, що відкривають бічні приміщення. Стіни міхрабу, приміщень і кафедри для проповідей прикрашені різьбленим мармуром; підлога мозаїчна.
