Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах

У спільногерманський період діяла активна тенденція до розвитку двоморфемної структури, яка складалася з коненя та закінчення. Цей процес посилився в результаті спільногерманської тенденції до редукції закінчень.

Не зважаючи на ці процеси, належність слова до певного типу основ позначилася на особливостях його відмінювання. З численних основ індоєвропейської прамови в германських мовах збереглися такі: основи на -a-, -ō-, -i-, - u-, (сильна система відмінювання) -n-, -r-, -s-, -nd- (слабка система відмінювання), кореневі основи. Загальна тенденція в системі відмінювання іменника в давньогерманських мовах характеризується тим, що регулярні, продуктивні, індукуючі основи (-a-, -ō-, -i-, -n-) впливають на нерегулярні, неіндукуючі основи (-u-, -r-, -s- та кореневі основи), уніфікуючи парадигми іменного відмінювання.

Іменники з основою на -а- відповідають індоєвропейським основам на -о-. До цього класу належать іменники чоловічого та середнього родів. Значення більшості іменників у мові-основі – ‘дія’, в германських мовах – ‘результат дії’. Напр.:

гот. þiubs ‘злодій’, двн.-ісл. þjofr, двн.-англ. þeof, двн.-фр. thiāf, двн.-в.-нім. thiob, diob (чол..р.).

гот. wulfs ‘вовк’ (сер. р.), двн.-англ., двн.-сакс. wulf, двн.-в.-нім. wolf, двн.-ісл. ulfr.

Варіантами цієї основи є основи на -ja-, та -wa-. В північних та західногерманських мовах у основах на -ja- приголосний спричинював переломлення (див.: умлаут) Напр.:

гот. hairdeis ‘пастух’ (чол. р.), двн.-англ. heord, двн.-в.-нім. herta, двн.-ісл. hjørð;.

гот. fairguni ‘гора’ (сер. р.), двн.-англ. firgen, fyrgen, двн.-ісл. fjørgyn ‘земля’.

Іменники з основою на -ō- відповідали індоєвропейським основам на -ā-. До них у германських мовах належали виключно іменники жіночого роду. Напр.:

гот. airþa < герм. *erþō; ‘земля’, двн.-англ. eorþ;, двн.-фр. erthe, двн.-сакс. ertha, двн.-в.-нім. erda, двн.-ісл. jørð;.

Різновидами цієї основи є основи на -jō- та -wō-. В основах на -jō- в північних та західногерманських ареалах відбувалося переголошення на -j. Напр.:

гот. bandi ‘окови’, двн.-англ., двн.-фр. bend, двн.-в.-нім. gibundili, двн.-ісл. benda.

До основ на -і- (і.-є. основи на -і-)в германських мовахналежали іменники чоловічого та жіночого родів. Напр.:

гот. gards ‘дім, оселя, родина’, двн.-ісл. garðr ‘сад, тин, огорожа’, двн.-англ. geard, двн.-в.-нім. gart ‘круг, коло’.

гот. qēns ‘жінка’ (жін. р.), двн.-англ. cwene, двн.-cакс. quena, двн.-в.-нім. quena, двн.-ісл. kvin, kvæn.

Основи на -і- були охоплені загальною тенденцією до уніфікації типів відмінювання. Закінчення цих основ впливали зокрема на кореневі основи, проте вони, в свою чергу, зазнавали впливу від основ на -а- (для чол. р.) та основ на -ō- (для жін. р.).

До класу іменників з основою на -u- (і.-є. основи на -u-) належали іменники чоловічого, жіночого та середнього родів. Напр.:

гот. hairus ‘меч’ (чол. р.), двн.-англ. heoru, двн.-сакс. hery, двн.-ісл. hjorr.

гот. handus>*hand-u-z ‘рука’ (жін. р.) двн.-англ. двн.-сакс., двн.-в.-нім. hand, двн.-ісл. hønd.

Цей клас ніколи не був особливо численним і почав розпадатися вже на початку історичного періоду германських мов. Так, наприклад, у давньоісландській мові до цього класу належать виключно іменники чоловічого роду. Загалом останні виявляли тенденцію переходу до класу основ на -а- або на -і-, а іменники жіночого роду – до класу основ на -о-.

Найбільш продуктивним серед основ на приголосний у германських мовах був клас індукуючих основ на -n- (і.-є. основи на -n-). Напр.:

гот. gudja ‘священник’ (чол. р.), двн.-англ., двн.-сакс., двн.-фр. god, двн.-в.-нім. got, двн.-ісл. goð;.

гот. tuggō; ‘язик’ (жін. р.), двн.-англ. tunge, двн.-сакс. tunga, двн.-в.нім. zunga, двн.-ісл. tunga.

гот. namo ‘ім’я’ (сер. р.), двн.-англ., двн.-фр., nama, noma, двн.-в.-нім. namo, двн.-ісл. namn.

Поширення ці основи набули завдяки переходу до цього класу іменників з малопродуктивних класів і навіть з інших частин мов. Зокрема, вони слугували морфологічною моделлю для творення слабкого (іменного) відмінювання прикметників.

У германських мовах основотворчий суфікс -n- міг ускладнювати голосний, який диференціював основи за родами: -an-/-in- – парадигма чоловічого та cереднього родів, основи -ōn-/-in- – жіночого роду.

Клас іменників з основою на -r- (і.-є. основи на -r-) у германських мовах був нечисленним. Усі іменники з цим суфіксом є термінами спорідненості. До цього класу належали іменники чоловічого і жіночого родів.

гот. fadar ‘батько’ (чол. р.), двн.-англ. fæder, двн.-фр. feder, fader, двн.-в.-нім. fatar, двн.-ісл. fadir.

гот. swistar ‘сестра’ (жін. р.), двн.-англ. sweostor, двн.-фр. svester, двн.-в.-нім. swester, двн.-ісл. systir.

Клас основ на -s- (і.-є. основи на -s-) у германських мовах зберігся лише в залишковому вигляді. До цього класу в основному належали іменники середнього роду, проте в окремих германських мовах зафіксовані іменники чоловічого роду. Напр.: двн.-ісл. kalbr. Найбільш повно парадигма основ на -s- збереглася в давньоанглійській, найменше – в давньоверхньонімецькій. У формах слів цього класу в германських мовах (виключення: готська) спостерігається перехід s>z>r (ротацизм). Напр.:

герм. *lambaz ‘ягня’, двн.-англ. lamb (наз. відм., одн.), lambru (наз. відм., мн.).

Клас основ на -nd- представлений іменниками чоловічого роду, які походять від індоєвропейських субстантивованих дієприкметників І на *-nt-. Кількість таких іменників у германських мовах варіюється від 4 у давньоісландській до 20 у давньоанглійській. Напр.:

двн.-англ. hælend ‘спаситель’ (чол. р.), двн.-в.-нім. heilant, двн.-сакс. hēliand

Кореневі основи в германських мовах представлені лише кількома іменниками чоловічого та жіночого родів, а також окремими іменниками середнього роду. В словах закінчення приєднувалося безпосередньо до кореня-основи, тому важливою особливістю їх парадигми в деяких германських мовах був умлаут на -і- (дав. відм. одн., наз. і знах. відм. мн.):

герм. * fōt- ‘нога’, гот. fōtuz, двн.-англ., двн.-фр. fōt, двн.-в.-нім. fuoz, двн.-ісл. fôtr.

У германських мовах значна частина колишніх кореневих основ перейшла до інших класів, і тому цей клас іменників належить до зникаючих.