Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні принципи системи управління освітою





Принципи педагогічного менеджменту нами розглядаються як основні правила поведінки суб’єкта менеджменту при взаємодії його з керованими суб’єктами (об’єктами). Функціонування управлінських структур в Україні ґрунтується на таких принципах:

1. Громадсько-державний характер управління – о значає, що згідно зі своїми конституційними правами в управлінні освітою беруть участь люди, зацікавлені у вихованні та навчанні дітей, у розвитку вітчизняної освіти загалом; їхні інтереси виражають ради навчальних закладів, органи освіти, опікунські ради, фонди, товариства, благодійні організації, приватні та кооперативні підприємства тощо. Державну форму управління освітою здійснює міністерство, яке розробляє і реалізує в межах України державну політику в галузі освіти, стратегію її розвитку, організаційні, науково-методичні функції; на державному рівні забезпечує зв’язки з іншими країнами в освітянській галузі. Вищим громадським органом є з’їзд працівників освіти, який скликає­ться Всеукраїнською радою з освіти.

2. Децентралізація системи управління – передбачає повне подолання командно-адміністративного стилю керівництва. Найвищим органом управлін­ня є рада, що обирається на демократичних засадах з участю педагогів, громадськості, представників місцевих органів самоуправління.

3. Демократизація та гуманізація управління освітою – вимагає від кожної окремої установи (міністерства, обласного управління, міського, районного відділів освіти, вищого чи професійно-технічного навчального закладу, загальноосвітньої школи, дошкільної установи) нового, демократичного стилю керівництва.

Демократичний стиль керівництва – стиль, що ґрунтується на глибокій повазі до особистості. В його основі – довіра й орієнтація на самоорганізацію, самоуправління особистості та колективу, гуманістична спрямованість.

Основні фактори, що впливають на стиль керівництва:

– вимоги суспільства і кожної особистості до освіти, діяльності закладів освіти та її управлінських структур;

– соціально-психологічні особливості колективу; ціннісно-орієнтаційна єдність, відповідальність, морально-психологічний клімат, рівень громадської думки;

– стиль управління в установі, що є керівною, а також стиль керівництва закладами освіти, колегіальність;

– управлінська загальнонаукова, загальнокультурна компетентність й особистісні якості керівника, шанобливе ставлення до підлеглих і міра дотри­мання правил етики службового спілкування;

– рівень забезпечення гласності в керівництві, об’єктивність, справедли­вість оцінки з точки зору внеску кожного в загальну справу, що робить реаль­ною участь кожного в управлінні.

Гарантом демократизму освіти є Конституція, на основі якої розроб­ляються статути й основні форми діяльності кожної ланки управління [24, 21].

4. Компетентність і професіоналізм в управлінні. Перехід до ринкової економіки передбачає професіоналізм і компетентність працівників не лише на найвищих щаблях управління, а й у нижчих її ланках, де брак перелічених якостей відчувається особливо гостро. Від просування службовими сходинками на основі тільки педагогічного стажу потрібно рішуче відмовитись. Уміння орієнтуватись і швидко приймати рішення, готовність ризикувати – ключовий фактор успішної діяльності управлінця в галузі освіти.

5. Оптимальність – основний принцип у структурі і змісті педагогічного менеджменту, умова необхідності і достатності кількості вимог (розпоряджень, вказівок), пропонованих суб’єктом менеджменту до діяльності виконавця.

6. Аналітична діяльність суб’єкта менеджменту – основні правила, яких повинен дотримуватися менеджер навчально-виховного процесу при спостереженні, аналізі й оцінці ефективності діяльності педагога й учнів.

7. Кооперація та поділ праці – відбиває найважливішу вимогу до управлінської діяльності менеджера будь-якого рівня. Неприпустимим вважається прагнення керівника усе зробити самому: скласти план роботи, організувати його виконання, одноосібно контролювати і координувати діяльність усіх виконавців. При такому стані справ ініціатива і творчість виконавця поступово знижуються, тому тільки опора на громадські організації навчального закладу, на колективну творчість усього педагогічного колективу дозволять керівникові зреалізувати це важливе положення.

8. Функціональний підхід. Перетворення в життя цього принципу є також умовою постійного розвитку, вдосконалення управлінської діяльності на основі постійного відновлення, уточнення і конкретизації функцій виконавців. Посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку, науково обґрунтовані вимоги до навчально-виховної діяльності педагога не можуть бути незмінними. Відсталість, шаблон, застарілі стереотипи у цій важливій справі породжують формалізм, тобто використання звичних, легких і „зручних” форм організації (а по суті – дезорганізації) діяльності.

9. Комплексність – передбачає поєднання цільового, функціонального і лінійного управління. Системне управління немислиме поза комплексом науково обґрунтованих суб’єкт-суб’єктних управлінських впливів. Не можна, визначивши цілі і задачі менеджменту, зупинятися на етапі планування діяльності підлеглих, пустивши всю справу на самоплив. На практиці, на жаль, ще зустрічаються факти, коли план роботи в навчальному закладі складається чітко, з наукових позицій, однак один з етапів його реалізації – організація виконання прийнятих рішень – керівниками упускається. Мають місце й інші випадки – план продуманий, організоване чітке його виконання, наприклад, на початку навчального року, а періодично контролювати і координувати діяль­ність виконавців керівники забувають (не встигають, не спроможні тощо). Тому принцип комплексності не реалізується на практиці, що і призводить, незва­жаючи на наявність правильно реалізованого першого компонента педагогіч­ного менеджменту, до зниження ефективності управління педагогічною системою в цілому.

10. Інтеграція. Важливою умовою оновлення та виходу з кризи вітчизняної системи управління освітою є її інтеграція зі світовою системою управління освітою для підготовки та перепідготовки фахівців-управлінців.

Для здійснення цього принципу Міністерство освіти і науки укладає угоди й інші юридичні акти про співробітництво із зарубіжними країнами в галузі управління освітою. Міжнародні зв’язки здійснюються завдяки цільово­му фінансуванню із залученням для цього коштів з державного бюджету. Тому в 2005 р. створено Всеукраїнський фонд сприяння міжнародним зв’язкам, який займається залученням коштів, грантів і благодійних пожертв від зарубіжних організацій, установ та проводить заходи з навчання менеджерів у галузі освіти.

 







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 578. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...


Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...


Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...


Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Сущность, виды и функции маркетинга персонала Перснал-маркетинг является новым понятием. В мировой практике маркетинга и управления персоналом он выделился в отдельное направление лишь в начале 90-х гг.XX века...

Разработка товарной и ценовой стратегии фирмы на российском рынке хлебопродуктов В начале 1994 г. английская фирма МОНО совместно с бельгийской ПЮРАТОС приняла решение о начале совместного проекта на российском рынке. Эти фирмы ведут деятельность в сопредельных сферах производства хлебопродуктов. МОНО – крупнейший в Великобритании...

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЦЕНТРА ТЯЖЕСТИ ПЛОСКОЙ ФИГУРЫ Сила, с которой тело притягивается к Земле, называется силой тяжести...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия