Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

СТАНОВИЩА ЧЕСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У 50-60 РОКИ ХІХ ст.






 

Події та наслідки революції 1848—1849рр. у чеських коронних землях (Чехія, Мора-вія, Сілезія) справили значний прогресивний вплив на суспільство, його перехід до

капіталістичних відносин. Зі скасуванням панщини відходив у минуле феодальний спосіб виробництва, а з ним і найвідсталіші традиції суспільного життя. Створен­ня розгалуженого державного апарату й проголошення сво­боди підприємницької діяльності сприяли глибоким змінам у економічній сфері.

Чеські землі в цей період охопив індустріальний бум. Тут від­бувся промисловий переворот, який закріпив їхнє провідне місце в економіці Габсбурзької монархії. Ліквідація митного кордону з Угорщиною в 1850 р., скасування або зниження мита за торговельним договором з Пруссією сприяли розши­ренню ринку збуту й розвиткові підприємств у цілому, особ­ливо ж засобів зв'язку і транспорту. Активне залучення пере­дових наукових досягнень і нових технологічних можливос­тей стали переконливим свідченням не тільки перетворення промисловості з мануфактурної на машинну, а й швидкої ін­дустріалізації чеських земель.

Нові форми організації капіталістичного виробництва, при­скорення процесу акумуляції капіталу збудили інтерес німе­цьких підприємців і фінансистів до чеських земель. У 1869 р. створено перший чеський "Живностенський банк", зорієн­тований на національний капітал.

Майже 50 % населення чеських земель працювало в сільсько­му господарстві. Приблизно половина посівної площі перебу­вала у великому землеволодінні, яке швидко трансформува­лося в капіталістичні аграрні підприємства. Саме тут широко застосовувалися машини, запроваджувалися передові техно­логії, здійснювалася спеціалізація виробництва, засновували­ся підприємства з переробки аграрної продукції тощо.

Понад 50 % посівних площ зосереджувались у господарс­твах розміром 20—50 га. їхні власники широко використову­вали найману працю й постачали продукцію на ринок. Мало­земельні господарства тяжіли до кустарного виробництва або шукали додаткових джерел до існування. Саме ці селяни по­повнювали лави робітників у містах та емігрували.

Процеси модернізації та урбанізація справляли суттєвий вплив на зміни в соціальній структурі людності чеських земель. Передовсім зростала чисельність національної буржуазії, найманих робітників. Інтенсивність збільшення населення че­ських міст (їх налічувалося майже 500) була пов'язана з фор­муванням нових промислових центрів.

У 50—70-ті роки XIX ст. значно зросла загальна кількість населення чеських земель і ця тенденція зберігалася до кінця століття. У цьому регіоні імперії проживали чехи, німці, єв­реї, поляки, словаки. Так, за даними перепису 1857 р., чехи становили 61 %, німці — майже 37 %, а євреї — 1,8 % усієї людності. У Моравії німців було — 25 %, а в Сілезії — 50 %.

"Часом живцем похованих" назвав перше післяреволю­ційне десятиліття великий чеський письменник Ян Неруда (1834—1891). Така оцінка влучно характеризувала сутність то­гочасних подій. Радикально-демократичне крило національ­них сил було повністю розгромлене, для чеських теренів у 1850 р. укладено "Земельну конституцію Чеського королівст­ва". У ній вказувалося, що вони "є невід'ємною частиною Австрійської спадкової монархії та коронною землею цієї ім­перії", а відносини між Австрією і чеськими землями визна­чаються загальною конституцією. Однак положення консти­туції не були реалізовані: в чеських землях дозволялося лише скликання сейму. Встановлювалася система намісників, які безпосередньо підлягали Відню.

На початку 50-х років XIX ст. формується режим неоабсолютизму імператора Франца Йосифа І (1848—1916). Новий ре­жим намагався централізувати державну владу, створити ста­більні політичні умови для розвитку в країні процесів модер­нізації.

Сформована весною 1851 р. Імперська рада (рейхсрат) під­готувала "Сильвестрівські укази ", в яких закладалися реальні підвалини неоабсолютистського режиму. Перший указ ска­совував чинність конституції 1849 р.; другий забезпечував за­хист основних громадянських прав, підтверджував рівність усіх перед законом, скасування кріпацтва та панщини; третій оприлюднював основний закон — Засади органічного управ­ління коронними землями Австрійської імперії.

Провідником ідей посилення імперської влади виступав міністр внутрішніх справ А. Бах (1813—1893). З його ініціати­ви земельне управління повністю підпорядковувалося держапа­рату, запроваджувалося єдине загальноавстрійське громадян­ство, уніфіковувались кримінальний кодекс і судочинство. Організовано нову владну вертикаль: окремі історичні землі за формального збереження старих кордонні, дитини статус ад­міністративних районів (провінцій) без жодних ознак полі­тичної самобутності. Управління в історичних землях заміню­валися намісництвами, а в "малих"землях — президіями. Вод­ночас скасовано адміністративний союз Моравії та Сілезії, що існував з XVIII ст., а в Моравії (крім Брноського наміс­ництва), в Опаві, засновувалася земельна президія.

Для захисту національно-правових інтересів чеська бур­жуазія в цей період активно використовувала досить розгалу­жену мережу громадських організацій, культурно-спортивних спілок, позичкових та ощадних кас, різноманітних товариств і гуртків.

На рубежі 60-х років XIX ст. правлячі кола Австрійської імперії під тиском економічної кризи та національних рухів переходять до конституційних форм правління. Оприлюдне­ний у 1860 р. "Жовтневий диплом " віддзеркалював тенденцію єдності принципів управління імперією з принципами децен­тралізації. До загальноімперської компетенції належали іно­земні та військові справи, фінанси, торгівля і транспорт. Усі інші функції передавалися місцевим ландтагам (сеймам), які наділялися правом обирати депутатів до рейхсрату.

Але незабаром новий голова уряду (державний міністр) А. Шмерлінг посилив позиції централістів у наступному ука­зі — "Лютневому патенті". За рахунок передання частини по­вноважень ландтагів центрові рейхсрат перетворювався на ор­ган парламентського типу. В Австрійських коронних провін­ціях, до яких належали й чеські землі, засновувався "вузький" рейхсрат з 203 депутатів.

Відхід у Відні від неоабсолютизму стимулював чеську бур­жуазію до консолідації на платформі поміркованого лібералі­зму. В 1860 р. в чеських землях виникла перша загальнонаці­ональна організація — Національна партія. її очолили ідеоло­ги лібералізму — Ф. Л. Рігер та Ф. Палацький. Головні програмні засади партії полягали в здобутті національної рівності, грома­дянських прав і розширенні самоврядування. Для учасників лі­берального руху важливого значення набувала проблема по­дальшого співробітництва з історичним дворянством і став­лення до "державного історичного права".

На початку 60-х років Національна партія фактично розко­лолася на дві течії. Крило партії, яке репрезентувало інтереси представників поміркованої чеської національної еліти, ді­стало назву "старочеського". Радикально налаштовані політичні діячі, які представляли інтереси промислової і торго­вельної буржуазії, утворили "младочеську "течію. Однак поділ на фракції в Національній партії відбувся тільки на початку 1863 р., у зв'язку з польським повстанням. Один із лідерів старочехів — Ф. Палацький — характеризував повстання як безнадійну та шкідливу для всіх слов'ян подію. Младочехи, навпаки, вбачали у повстанні приклад послідовної боротьби за державну незалежність. Водночас провідні угруповання чеського ліберального руху не висували на перший план со­ціальні мотиви й не підтримували застосування насильниць­ких методів.

У 1861 р. уряд у Відні затвердив "земські статути". Вони передбачали створення однотипних структур для всіх корон­них земель, у тому числі для Чехії, Моравії, Сілезії. Вибори до сейму мали проводитися на основі майнового цензу та інших обмежень, зокрема двоступеневих виборів у селянсь­ких громадах. У чеському сеймі був 241 депутат, у моравсько­му — 100. У 1864 р. на основі "імперського закону" в Чехії та Моравії прийнято закони про "общинний (муніципальний) устрій".

Коли влітку 1863 р. чеський ліберальний рух перейшов до тактики пасивного опору, а чеські депутати відмовилися від участі в роботі рейхсрату, оскільки, на їхню думку, вибор­чий закон обмежував чеське представництво, саме органи самоврядування перетворилися на опорні пункти чеського національного руху.

 







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 636. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Трамадол (Маброн, Плазадол, Трамал, Трамалин) Групповая принадлежность · Наркотический анальгетик со смешанным механизмом действия, агонист опиоидных рецепторов...

Мелоксикам (Мовалис) Групповая принадлежность · Нестероидное противовоспалительное средство, преимущественно селективный обратимый ингибитор циклооксигеназы (ЦОГ-2)...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.018 сек.) русская версия | украинская версия