Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РОЗВИТОК ЧЕСЬКОЇ КУЛЬТУРИ




У другій половині XIX — на початку XX ст. система освіти в чеських землях набула форми багатоступеневої струк­тури. Шкільна реформа, започаткована в роки революції, закріпила принцип загального обов'язко­вого шкільного навчання для дітей з 6 років. Наприкінці 60-х років скасовано контроль церкви над змістом підручників, поведінкою учнів і вчителів, а державні органи дістали право нагляду за діяльністю шкіл. У результаті реформ чехи на ру­бежі XX ст. випередили німців за рівнем генераційної пись­менності й посіли перше місце в Габсбурзькій монархії за рівнем загальної письменності. Кількість чеських шкіл (1914) складала 57 % вщ їхньої загальної кількості. Якщо реальні гімназії та інші навчальні заклади цього рівня давали ґрун­товні професійні знання, то класичні готували випускників до продовження освіти в університетах.

У цей період чеською мовою видавалися наукові праці, підручники, довідники, переліки навчальної та класичної лі­тератури, фахові журнали та книги для дітей. Левову пайку цієї роботи провадила "Чеська матиця ". Фактично в цей час виникли всі передумови для вивчання чехами основ майже усіх галузей знань рідною мовою.

Чеські національні сили домоглися того, що вже у 80-ті роки XIX ст. чеська мова стала мовою для всіх студентів усіх освітніх закладів. Поділ у 1882 р. Празького університету на чеський і німецький сприяв процесу консолідації чеської ін­телігенції та залученню до науково-навчальної роботи нових сил. Надати вітчизняній науці європейського рівня намага­лися правник Й. Кайзл, соціолог Т. Масарик, історик Я. Голл, мовознавець Я. Гебауер, мистецтвознавець О. Гостинський, лін­гвіст і поет Ч. Врзлінський та ін. У1880р. виникла Чеська Ака­демія наук, словесності та мистецтв.

Друга половина XIX ст. є добою розквіту чеського мистецт­ва. У літературних творах чільне місце посіла тема народного життя та боротьби проти національного й соціального поне­волення. Так, поет Я. Неруда (1834—1891) у "Піснях палкої петиції" закликав до боротьби за краще майбутнє. Оспівував рідну природу у своїх поетичних циклах ("Сільські пісні", "Чеські сонети" тощо) С. Чех (1846—1908). Історії боротьби чехів за свободу та незалежність присвячені епічні твори пи­сьменника А. Ірасека (1851-1930).

Найвідомішим художником того часу вважається Й. Манеса (1820—1871), автор циклу картин "Пори року", викона­них для годинника Празької ратуші, ілюстрацій до народних казок та ін. Своєю творчістю Й. Манеса відкрив новий пе­ріод у розвитку чеської історичної, побутової та пейзажної шкіл живопису. Наслідувачем його традицій став художник-карикатурист та ілюстратор М. Алеш (1853—1913). Знаним пред­ставником реалізму був скульптор Й. Мислбек (1848—1922), який створив кінну статую Св. Вацлава у Празі.

Культурну атмосферу цього періоду визначали занепад кла­сицизму й зародження модернізму. Молода генерація чехів пра­гнула відчути себе частиною європейської цивілізації, відкидаючи національну меншовартість. Дуже бурхливо розвива­лися архітектура й декоративне мистецтво. Історичні центри міст постійно перебудовувалися, виникали нові міські райони.

У культурній галузі емпіричний класицизм існував поряд із модерном та іншими романтичними стилями. Новоготичний історизм найвиразніше виявився при перебудові Старо-мєстської ратуші (1846—1848). Новоготична архітектура 60-х років чергувалася з неоренесансом, символом якого став На­ціональний театр у Празі. Його спроектував Й. Зітек (1832— 1909), автор Музею Карловарських колонад. Більшість ви­значних скульптурних замовлень виконували брати Й. Макс (1804-1855) та Е. Макс (1810-1901). Вони збудували пам'ят­ник Радецькому на Малостранській площі та кілька скульп­тур на Карловому мосту.

У музиці виділяється творчість композитора й піаніста Б.Сметани (1824—1884), який заснував чеську модерну сим­фонічну та оперну музику. Його опери "Бранденбуржці її Мо­чи" (1863), "Продана наречена" (1866) та симфонічні поеми "Моя Батьківщина", "Чеські танці" сприяли патріотичному іі музичному вихованню чеського народу. Відомим творцем чеської національної музики був А. Дворжак (1841—1904), особ-шву популярність мали його "Слов'янські танці". У Празі иирувало театральне і музичне життя, зростала кількість п'єс іі концертів. Восени 1901 р. перший самостійний концерт да­ла Чеська філармонія.

Зародження модернізму наприкінці XIX ст. внесло новий зміст у поняття "спортивна культура". У Чехії засновуються спортивні товариства, першим з яких був "Сокіл " (1864).

На зламі XIX—XX ст. суспільство винайшло нові культур­ні орієнтири і цінності. Соціально-політична ситуація в Чехії справляла великий вплив не тільки на австро-угорську полі­тичну систему, а й на стан справ у Європі.

 

 

ЛІТЕРАТУРА РЕКОМЕНДОВАНА

 

Австро-Венгрия: интеграционньїе процессы и национальная специфика. Москва, 1997.

 

Австро-Венгрия. Опыт многонационального государства. Москва, 1995.

 

Коровицина Н. В. Агония соцмодернизации. Москва, 1993.

 

Краткая история Чехословакии: С древней-ших времен до наших дней. Москва, 1998.

 

Ненашева 3. С. Идейно-политическая борьба в Чехии и Словакии в начале XX в. Чехи, словаки и неославизм, 1848—1914 гг. Моск­ва, 1984.

Ненашева 3. С. Обшественно-политическая мнель в чешеких землях в конце XIX — на­чале XX вв. Москва, 1999.

 

Формирование нации в Центральной и Юго-Восточной Европе. Исторические и истори-ко-культурньїе аспекти. Москва, 1981.

 

Чешская нация на заключительном зтапе формирования. 1850 — начало 70-х гг. XIX в. Москва, 1989.

Еbmertova М. С. Ceske zeme v letech 1848— 1918. Рraha, 1998.

 







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 534. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.004 сек.) русская версия | украинская версия