Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРОСВІТНИЦТВО СЛОВАЦЬКЕ




Словацькі землі в XVII — першій половині XVIII ст. перетворилися на арену нескін­ченних руйнівних війн. Габсбургам, які ви­ступали в Угорщині під прапором Контрреформації, проти­стояли словацькі протестанти. В оплот контрреформації пе­ретворився створений єзуїтами в 1636 р. університет у Трнаві. В антигабсбурзькому русі словацькі лютерани виступали в со­юзі з мадярськими магнатами й шляхтою.

Боротьба за лютеранське віросповідання справляла вели­чезний вплив на розвиток культури в словацьких землях. Пе­реможна хода Контрреформації залишила тут глибокий слід у бароковому мистецтві. В архітектурі панівним став монумен­тальний стиль з притаманною йому розкішшю інтер'єра, який став характерним не тільки для культових споруд, а й для па­лацових комплексів, замків та забудови багатих міських квар­талів. Більша частина мистецьких робіт цього періоду — це твори анонімних малярів, різьбярів по дереву та скульпторів. У портретному живописі,»в оформленні вівтарів, у виробах май-стрів-ювелірів та ін. відбувається синтез модерних художніх течій з місцевими традиціями. Нові імена з'являються серед літераторів, які писали як латиною, так і чеською мовою.

Широкої популярності набула діяльність діяча словацької та угорської культури Мартіна Бела (1684-1749), який після закінчення університету в Галле був протестантським свяще­ником. Згодом М. Бел — директор євангелічної школи в Бан-скій Бистриці, аз 1714 р. — ректор ліцею в Братиславі. М. Бел писав латиною, угорською, німецькою та чеською мовами. Як визначний учений він був членом багатьох європейських академій та наукових товариств. У своїй 4-томній праці "Історичні та географічні відомості про сучасну Угорщину" (1735—1742) вчений розглядав словаків як нащадків слов'ян Ве­ликої Моравії. Твердження М. Бела про автохтонність слова­ків, що проводиться в дослідженні "Стародавня та нова Уго­рщина", і висока оцінка ним літературних якостей словаць­кої мови відіграли важливу роль у становленні словацької національної свідомості.

Помітний слід на ниві просвітницької діяльності, яка спри­яла формуванню словацьких патріотичних традицій, залишив Адам Коллар (1718—1783). Після навчання в ряді єзуїтських навчальних закладів він очолив придворну бібліотеку у Відні. Працюючи радником у Марії Терезії, Коллар став організато­ром освітньої реформи, що передбачала внесення до навчаль­них програм вивчення рідної мови та історії. А. Коллара ще за життя називали "словацьким Сократом", віддаючи належ­не освіченості вченого. Великий резонанс у державі виклика­ла його праця "Про походження і постійне використання за­конодавчої влади" (1764), де обґрунтовувалися права угорсь­кого короля в його стосунках з католицькою церквою та необхідність обмеження наявних привілеїв угорської шляхти, яка, до того ж, не квапилася сплачувати податки до скарбни­ці. Зміст цього дослідження викликав бурхливу реакцію угор­ських магнатів. Урешті-решт увесь наклад книги був конфіс­кований та урочисто спалений на майдані в Братиславі.

Палкий заклик А. Коллара до словаків любити рідну мову й бути патріотом своєї Вітчизни не тільки почуло, а й підхо­пило наступне покоління патріотів. Певною мірою цьому та­кож сприяла ліквідація Ордену єзуїтів у королівстві (1773), усунення католицької церкви від контролю за освітньою та культурною сферами. Активна участь А. Коллара у проведен­ні реформи шкіл, університетів та інших закладів освіти ство­рювала умови для подальшого розвитку словацької культури.

В останній чверті XVIII ст. культурна ситуація в словацьких землях зазнала певних змін. Братислава втратила своє зна­чення адміністративного центру Угорського королівства, який був перенесений до Буди. Туди ж переведено Трнавський уні­верситет і перевезено коронаційні регалії угорських королів, які до 1784 р. зберігалися в братиславському соборі Св. Мар­тина. Це викликало відтік із Західної і Середньої Словаччини угорських чиновників та університетської еліти.

Саме в цей період багато аристократичних мадярських ро­дин — традиційних заступників і меценатів мистецтва та лі­тератури — переїхали до нової столиці, а життя в їхніх маєт­ках і палацах у Словаччині завмерло або набуло сезонного характеру. Навіть економічне піднесення, на яке передусім була розрахована реформаторська діяльність Йосифа II, не змінило тенденцій у суспільно-політичному житті цього регі­ону Угорського королівства. Зрушення, що відбувалися в Габс-бурзькій монархії, перш за все відбилися на зростанні національ­ної свідомості передових представників словацького суспільст­ва, в опозиційних настроях людей, які виступали проти соціального та національного гноблення.







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 496. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия